Ухвала суду № 121120796, 17.08.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30325/24

Провадження № 1-кс/761/19917/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

перекладача ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина Вірменії, вірменина, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 15.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100100003330,

установив:

17.08.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 77838) клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12024100100003330 від 15.08.2024.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 зазначила про таке.

У провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12024100100003330 від 15.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що уневстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.08.2024 ОСОБА_6 з невстановленою досудовим розслідуванням особою (далі - ОСОБА 2) досягнув змови на спільне вчинення кримінального правопорушення проти власності в умовах воєнного стану з розподілом ролей виконавця та пособника.

На виконання вказаного злочинного умислу 15.08.2024, приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_6 прибув разом з ОСОБОЮ 2 до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де розташований магазин комп`ютерної техніки «Core Store», де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_10 , та обоє увійшли до приміщення вказаного магазину.

Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_6 , 15.08.2024, приблизно 14 год. 20 хв., будучи обізнаним із загальновідомим фактом про введення на території України воєнного стану, перебуваючи в магазині «Core Store» за вищевказаною адресою, ввів в оману продавця магазину штучно створеною зацікавленістю в придбанні ноутбука, чим відволікав його увагу з метою усунення перешкод ОСОБІ 2 у викраденні товару та сприяв останньому у вчинені кримінального правопорушення проти власності.

У подальшому, 15.08.2024 близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що ОСОБА 2, виконуючи попередню домовленість, взяв з торгового стелажу ноутбук марки Razer Blade 15 Base\ 15.6 2560*1440 (2K) IPS \ Intel Core i7 10750H \ NVIDIA GeForce RTX 3070 (8GB)\ 16GB\512GB NVME та він перебуває у володінні ОСОБИ 2, приховуючи від продавця магазину рух ОСОБА 2 в напрямку виходу з приміщення задля можливості завершення ОСОБОЮ 2 злочину, вийшов разом з ОСОБОЮ 2 з приміщення магазину, усвідомлюючи, що в їх володінні перебуває неоплачений і викрадений в такий спосіб товар.

Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА 2 залишили місце скоєння кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_6 та ОСОБИ 2 завдано фізичній особі підприємцю ОСОБА_10 , який є власником викраденого майна, матеріальну шкоду в розмірі 42 тис. грн (сорок дві тисячі гривень).

Так, 15.08.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку статті 208 КПК України.

16.08.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_6 ; протоколом огляду відеозапису від 15.08.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Одночасно слідчий вважає за можливим застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 17.08.2024 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. Крім того, вважає за можливим визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На його думку, саме такий розмір застави в повній мірі забезпечить виконання, покладених на підозрюваного, обов`язків.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого, просили відмовити у його задоволенні.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими слідчого відділу Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12024100100003330 від 15.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 185 КК України.

Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

15.08.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16.08.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 185 КК України.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

Разом із цим, слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Водночас обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 є громадянином іноземної держави, що дає останньому можливість безперешкодно покинути територію України з метою переховуванням від органів досудового розслідування, суду.

А тому, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існує ризик можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

При цьому, оцінюючи можливість впливу на потерпілого свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від потерпілого у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом.

Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

При застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею також враховано вік та стан здоров`я підозрюваного, інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ролі відведеної учаснику кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 , розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, а саме у розмірі 80 (восьми десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_6 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваної, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_6 слідчий суддя не вбачає.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею, проте в межах строку досудового розслідування, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; не відлучатись за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України..

Слід зазначити, що слідчим суддею не встановлено обставин, що за станом здоров`я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.

З урахуванням вимог частин 3, 4 та 5 статті 115 та статті 197КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 до 13.10.2024 включно.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 58 (п`ятдесят вісім) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 13 жовтня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - ІНФОРМАЦІЯ_2 , МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатись за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_11