Ухвала суду № 121109913, 20.08.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4210/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В,, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі №440/4210/22, що залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непоновлення нарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в Приватбанку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

27.12.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Заява мотивована тим, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі №440/4210/22 не виконано.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/4210/22 відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 по справі №440/4210/22 скасовано, справу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 26.07.2024, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі №440/4210/22 призначено до розгляду у письмовому провадженні. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі №440/4210/22.

16.08.2024 до суду надійшла інформація від ГУ ПФУ в Полтавській області, у якій пенсійний орган повідомив про те, що враховуючи роз`яснення Пенсійного фонду України, надані листом №2800-030101-9/66952 від 27.11.2023, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі №440/4210/22, яке набрало законної сили 20.03.2023, ОСОБА_1 проведено поновлення та виплату пенсії на банківський рахунок з 20.03.2023. Пенсійні кошти за період з 20.03.2023 по 31.01.2024 в сумі 517,90 грн. зараховані на банківський рахунок пенсіонерки, відкритий в ПАТ КБ ПриватБанк в січні 2024 року, за датою виплати - 16 число.

Суд, оцінюючи наявність підстав для встановлення судового контролю, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року №16-рп/2009).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

На підставі аналізу ст.ст.3, 8, ч.ч.1, 2 ст.55, ч.ч.1 та 2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина 8 статті 382 КАС України).

Крім того, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі №440/4210/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непоновлення нарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в Приватбанку.

Вказане рішення набрало законної сили 20.03.2023.

На підтвердження обставин щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі №440/4210/22, ГУ ПФУ в Полтавській області повідомлено, що 20.03.2023 позивачу проведено поновлення пенсії та здійснено нарахування пенсійних коштів за період з 20.03.2023 по 31.01.2024 в сумі 517,90 грн (враховуючи роз`яснення Пенсійного фонду України №2800-030101-9/66952 від 27.11.2023).

При цьому відповідач вказував, що оскільки в рішенні суду відсутні зобов`язання щодо дати, з якої необхідно провести поновлення виплати пенсії заявниці, тому поновлення було проведено саме з дати набрання чинності рішенням суду (20.03.2023).

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав під час розгляду справи у суді першої інстанції копії рішення №916040824607 про перерахунок пенсії та довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 10.01.2024 року.

Довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.02.2024 №1680/04-16 підтверджено виплату пенсії ОСОБА_1 на її банківський рахунок, відкритий в АТ КБ "Приватбанк".

Разом з тим, визначальним у цій справі є наступні обставини.

11.11.1997 позивач виїхала на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, у зв`язку із чим з 1997 року виплату пенсії за віком позивачу припинено.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 по справі №440/1011/19, що набрало законної сили 08.08.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 22.10.2018 № 118 та від 10.01.2019 №2; зобов`язано Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити нарахування та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 15 вересня 2018 року; позовні вимоги в частині поновлення нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року по 14 вересня 2018 року залишено без розгляду; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

22.10.2021 представник позивачки звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії на банківський рахунок.

Листом від 26.10.2021 № 1600-0401-8/72798 відповідач відмовив у поновленні виплати пенсії в зв`язку з тим, що заява про виплату пенсії подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за умови пред`явлення паспорту громадянина України.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у поновленні виплати пенсії, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі №440/4210/22, суд виходив з протиправності підстав для відмови позивачці у поновленні пенсії, які були зазначені відповідачем у листі від 26.10.2021 № 1600-0401-8/72798.

Таким чином, рішенням суду (№440/1011/19), яке набрало законної сили визнано за позивачкою право на поновлення нарахування та виплату раніше призначеної пенсії з 15.09.2018.

Відтак, вчинення відповідачем дій щодо поновлення пенсії з 20.03.2023, нарахування та виплату коштів за період з 20.03.2023 по 31.01.2024 не свідчить про повне виконання відповідачем рішення суду у цій справі.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки у наведеній нормі вживається словосполучення "суд, який ухвалив", то є підстави висновку, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ним ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення й після ухвалення такого рішення.

Враховуючи встановлені обставини, суд у порядку здійснення судового контролю за виконанням суб`єктом владних повноважень рішення в адміністративній справі, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі №440/4210/22 упродовж одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали.

Відтак, заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 243, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі №440/4210/22 упродовж одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали.

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Г.В. Костенко