Ухвала суду № 121108235, 19.08.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/32111/22

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 240/32111/22 щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 30.05.2022 по 31.12.2023 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року) згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 240/32111/22 щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 3200,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначає, що розмір перерахованої пенсії не відповідає судовому рішенню та вимогам статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало заперечення на заяву про визнання його дій на виконання рішення суду протиправними.

Частиною 5 статті 383 КАС України передбачено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Керуючись приписами частини 5 статті 383 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 240/32111/22, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 30.05.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

На виконання вказаного рішення Житомирським окружним адміністративним судом 14.05.2024 видано позивачу виконавчі листи.

Не погоджуючись із проведеним Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області нарахуванням на виконання рішення суду, позивач звернулась до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами статті 383 КАС України особа - позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Так, згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку державний виконавець перевіряє виконання рішення суду й у разі його невиконання ним складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу, в якій зазначається розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу, в якій зазначається розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого виконавець звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за статтею 382 Кримінального кодексу України.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

До поданої заяви ОСОБА_1 було додано докази, які підтверджують вжиття заходів по примусовому виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 240/32111/22, а саме: постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №75246961 від 10.06.2024 (якою боржнику (відповідачу) надано десятиденний строк для його виконання), вимога виконавця від 23.07.2024 (якою боржника зобов`язано виконати виконавчий документ протягом п`яти днів), а також лист-відповідь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.07.2024 №5.1/67342 (яким позивача повідомлено про хід виконавчого провадження й вжиття державним виконавцем всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" виконавчих дій).

З огляду на викладене та враховуючи, що виконавче провадження по виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 240/32111/22 відкрито лише 10.06.2024 й державним виконавцем вживаються заходи, спрямовані на його реальне виконання, а документи щодо результатів здійснених державним виконавцем виконавчих дій відсутні, заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України наразі є передчасною, адже повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця, у зв`язку із чим у її задоволенні слід відмовити.

Водночас, стосовно вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 240/32111/22 щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 3200,00 грн. суд вважає за необхідне вказати таке.

Фактичні обставини цієї адміністративної справи вказують на те, що станом на 08.01.2024 спір між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області був вирішений шляхом постановлення рішення про зобов`язання відповідача здійснити з 30.05.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Нарахування такого підвищення з 01.01.2024 з розрахунку 1600,00 грн. обумовлено набранням чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX та застосуванням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області правових приписів цього Закону.

У свою чергу, нове правозастосування, здійснене органом пенсійного фонду, не охоплюється рішенням суду у справі № 240/32111/22 і не було предметом судового розгляду, а відтак питання правомірності такого правозастосування не може бути вирішене в порядку статті 383 КАС України і свідчить про виникнення нових спірних правовідносин.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 у справі № 820/680/16, в якій цей суд, зокрема, зазначив, що рішення суду набирає чинності і діє до фактичної зміни обставин чи зміни правового регулювання питання його виконання.

Підсумовуючи викладене та керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду у строк та в порядку, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя Н.М. Майстренко