Ухвала суду № 121106779, 03.08.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14869/24

провадження № 1-кс/753/2262/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2024 р. cлідчий суддя Дарницького районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020003410 від 01.08.2024 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020003410 від 01.08.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий корисливий злочин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 01.08.2024, в період часу близько з 15:00 год по 15:15 год, ОСОБА_4 , перебуваючи поруч з зупинко громадського транспорту за адресою: АДРЕСА_3 , побачив раніше невідомого йому ОСОБА_8 , який сидів на лавці автобусної зупинки та спав. В цей час у ОСОБА_4 , виник раптовий злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого, цінного майна яке могло знаходитись в кишенях ОСОБА_8 .

Переслідуючи корисливу мету, спрямовану на повторне заволодіння чужим майном, умисно, таємно, протиправно, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, підійшов до ОСОБА_8 скориставшись тим що останній спить, перевірив наявність кишень потерпілого, після чого таємно викрав з кишені шортів мобільний телефон «Neffos C5 Plus» IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 вартістю 633 грн 15 коп, з сім-карткою НОМЕР_3 яка матеріальної цінності для потерпілого не становить.

В подальшому, ОСОБА_4 , утримуючи при собі вказаний мобільний телефон, з місця вчинення злочину зник разом з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними, злочинними діями, ОСОБА_4 , завдав матеріального збитку ОСОБА_8 , на загальну суму 633 гривні 15 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою: вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: - протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; - протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; - протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, в ході чого було виявлено та вилучено викрадене майно; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

01.08.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

02.08.2024 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Просить слідчого суддю врахувати, що встановлені наразі ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, у своїй сукупності вказують на те, що обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 . враховуючи те, що: - ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Зокрема останній підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років. Усвідомлюючи реальність можливого покарання, яке передбачене за вчинення інкримінованого йому злочину, останній може умисно переховуватись від суду, з метою уникнення покарання; - ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показів про обставини злочину та створення перешкоди у встановленні усіх обставин скоєного кримінального правопорушення та дотримання вимог ст. 23 КПК України в судовому засіданні. Свідки надають покази, які у своїй сукупності підтверджують вину підозрюваного у вчинені злочинів, тому з метою уникнення відповідальності, або її пом`якшення з боку підозрюваного може здійснюватися незаконний вплив на них; - ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Підозрюваний раніше засуджений, даний злочин вчинив під час непогашеної та не знятої судимості та після застосування судом стосовно нього ст. 75 КК України. Це свідчить про його стійку схильність до продовження протиправної діяльності.

На думку слідчого, застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, не зможуть запобігти спробам підозрюваного перешкоджати здійсненню кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілих, запобігти скоєнню підозрюваним інших кримінальних правопорушень та спробам переховатись від органів досудового розслідування та суду, а також забезпеченню можливості прийняття процесуальних рішень в найкоротші строки.

Просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених в ньому підстав.

Захисник ОСОБА_5 проти клопотання заперечував, вказав, що немає необхідності для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою без застави, оскільки підозрюваним завдано мінімальний збиток, потерпілий є його особистим знайомим, тому просив слідчого суддю застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, або встановити заставу у мінімальному розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника, пояснив слідчому судді, що він постійно відмічався у правоохоронних органах, проходить лікування від метадонової залежності.

Заслухавши пояснення прокурора, з`ясувавши думку захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Зі змісту частини 1 статті 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов`язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України. Яка передбачає, що клопотання про застування запобіжного заходу повинно обов`язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020003410 від 01.08.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 9).

01.08.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 36-39).

02.08.2024 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 55-58).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується дослідженим в судовому засіданні матеріалами, а саме: - протоколом допиту потерпілого від 01.08.2024 року (а.с. 15-16), - протоколом огляду місця події від 01.08.2024 року (а.с. 18-19); - протоколом огляду речей від 02.08.2024 року (а.с. 20-23); - постановою про призначення товарознавчої експертизи від 01.08.2024 року (а.с. 24-26), - протоколом допиту свідка від 01.08.2024 року (а.с. 27-28); - протоколом допиту свідка від 01.08.2024 року (а.с. 30-32); - протокол допиту свідка від 01.08.2024 року (а.с. 33-35); - протоколом допиту підозрюваного від 01.08.2024 року (а.с. 44-45).

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що він офіційно не працює, зареєстрований у місті Харкові, тому не будучи пов`язаним трудовими зобов`язаннями, може вільно виїхати з Києва та переховуватись від досудового слідства та суду.

Що стосується посилання слідчого на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що він може впливати на свідків, знаючи місце їх проживання, то слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні даний ризик не знайшов свого підтвердження. Слід зазначити, що наявність в підозрюваного інформації про місце проживання свідків само собою не підтверджує ризик незаконного впливу на потерпілого чи свідків.

Про існування ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, свідчить вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється (від п`яти до восьми років позбавлення волі); характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення. Крім того наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 , вже притягався раніше до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час відбуття ним іспитового строку.

Згідно практики Європейського суду з прав людини «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доказів, які б вказували на те, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість вчиненого правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 60 560,00 грн. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя покладає на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29.09.2024 року включно, з утриманням у ДУ Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.08.2024 року з 15 години 37 хвилини.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Копію ухвали вручити негайно підозрюваному, захиснику, прокурору та направити для виконання в Державну установу "Київський слідчий ізолятор" для виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст складено та проголошено 08.08.2024 року о 10 год. 25 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1