Справа № 2-867
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2010 року
Олевський районний суд Житомирської області
в складі : головуючої-судді Охрімчук І.Г.
з участю секретаря с-з Федорчук О.В.
позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства Олевської центральної районної лікарні Житомирської області до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу повязаних з порушенням вимог трудового законодавства
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що він працював на посаді голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області. 30 квітня 2010 року він був звільнений із зазначеної посади відповідно до розпорядження Президента України. 30 квітня 2010 року між ним та відповідачем, в особі головного лікаря Бабкіна М.Ю., було укладено трудовий контракт відповідно до якого він був прийнятий на посаду лікаря отоларинголога вищої категорії на період з 01 травня 2010 року по 30 квітня 2015 року Після укладання контракту ним було подано заяву про прийняття його на роботу відповідно до контракту і 05 травня 2010 року приступив до виконання посадових обовязків. 06 травня 2010 року йому стало відомо про відсутність наказу про прийняття на роботу, а 13 травня 2010 року про не нарахування йому заробітної плати. 07 червня 2010 року Олевським районним судом було винесено рішення, яким зобовязано відповідача Олевську ЦРЛ видати наказ про прийняття його на роботу на посаду лікаря відповідно до контракту та зобовязано нарахувати та виплатити заробітну плату, при цьому рішення суду в цій частині підлягало негайному виконанню. Рішення суду не виконувалось, на думку позивача, через головного лікаря ОСОБА_5, тому він звернувся до суду з даним позовом, так як вважає, що дії відповідачів є незаконними і порушують його трудові права та законодавство про працю. Підстав для не нарахування і виплати заробітної плати, а тим самим у невиконані рішення суду, у відповідачів не було. Цим самим, на думку позивача, ОСОБА_5 як посадова особа Олевської ЦРЛ заподіяв йому моральну шкоду, яка підлягає до стягнення за його рахунок.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, які в ньому зазначені і просить суд задовольнити його у повному обсязі мотивуючи тим, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. В даному випадку він фактично був допущений до роботи, фактично виконував свої посадові обовязки, з ним укладено трудовий контракт, тому вважає дії відповідачів щодо не нарахування та не виплаті заробітної плати, в тому числі і в не виконанні рішення суду з цього приводу, не правомірними, такими, що порушують його трудові права, які підлягають поновленню в судовому порядку. Крім того не виконання рішення суду в частині його негайного виконання призвело до погіршення його матеріального становища та спричинення йому моральної шкоди, так як він знаходиться в стані пригнічення, дискомфорту. Він повинен був прикладати додаткові зусилля для того щоб вирішити питання матеріального забезпечення його сімї, так як йому не виплачувалась заробітна плата відповідно до рішення суду.
Представник відповідача Олевської ЦРЛ стосовно позову заперечує і вважає його безпідставним мотивуючи тим, що на їх думку відповідно до Основ законодавства України про охорону здоровя укладення контракту з медичними працівниками не передбачено. Вважає, що контракт на який посилається позивач є недійсним. Крім того зазначає, що позивач не звертався до нового керівництва лікарні із заявою про прийняття його на роботу і підстав для повідомлення позивача про не винесення наказу про прийом позивача на роботу та у виплаті йому заробітної плати у керівництва лікарні не було. Рішення суду в частині негайного нарахування та виплаті заробітної плати виконували, тобто нараховували позивачу заробітну плату по посаді лікаря отоларинголога дитячого відділення як передбачено у штатному розписі, так як вакантних посад лікаря отоларинголога вищої кваліфікаційної категорії у лікарні не має. При цьому позивач відмовлявся отримувати зазначену заробітну плату. Після винесення 25 жовтня 2010 року Апеляційним судом Житомирської області ухвали по рішенню Олевського районного суду від 07 червня 2010 року заробітна плата позивачу виплачена у повному обсязі відповідно до контракту, яку він отримав.
Допитаний в судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 позов не визнав і заперечує про його задоволення мотивуючи тим, що позивач не звертався до нього із заявою про прийняття його на роботу відповідно до контракту. Будь яка заява та документи з цього приводу у відповідача відсутні. Позивач ходить на роботу не законно про що свідчили доповідні записки працівників лікарні, акт про незаконне відвідування роботи. Контракт підписаний з позивачем не відповідає дійсності. Рішення суду в частині негайного нарахування та виплаті заробітної плати виконували, тобто нараховували позивачу заробітну плату по посаді лікаря отоларинголога дитячого відділення як передбачено у штатному розписі, так як вакантних посад лікаря отоларинголога вищої кваліфікаційної категорії у лікарні не має. При цьому позивач відмовлявся отримувати зазначену заробітну плату. Після винесення 25 жовтня 2010 року Апеляційним судом Житомирської області ухвали по рішенню Олевського районного суду від 07 червня 2010 року заробітна плата позивачу виплачена у повному обсязі відповідно до контракту, тому вважає, що вимога позивача про стягнення з нього моральної шкоди, є безпідставною.
В судовому засіданні встановлено, що позивач працював у головою Олевської районної державної адміністрації Житомирської області і 30 квітня 2010 року був звільнений з посади відповідно до Розпорядження Президента України № 516 / 2010-рп від 28 квітня 2010 року та розпорядження голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 16-к від 30 квітня 2010 року. 30 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем, в особі головного лікаря Бабкіна М.Ю., повноваження якого підтверджені розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації № 9 к від 10 березня 2010 року та контрактом № 72 від 10 березня 2010 року про прийняття його на посаду головного лікаря, було укладено трудовий контракт відповідно до якого позивач прийнятий на посаду лікаря отоларинголога вищої категорії Олевської центральної районної лікарні на період з 01 травня 2010 року по 30 квітня 2015 року. Позивач фактично був допущений до роботи і виконував обовязки лікаря отоларинголога, він має диплом лікаря, спеціальність отоларингологія, вищу кваліфікаційну категорію, є кандидатом медичних наук та заслуженим лікарем України, що стверджується рішенням Олевського районного суду від 07 червня 2010 року, яке приєднане до матеріалів справи. Крім того відповідно до зазначеного рішення суду зобовязано відповідача Олевську ЦРЛ видати наказ про прийняття позивача на роботу на посаду лікаря відповідно до контракту та зобовязано нарахувати та виплатити йому заробітну плату, при цьому рішення суду в цій частині підлягало негайному виконанню. Рішення суду щодо негайного нарахування та виплати заробітної плати не виконувалось, будь які матеріали щодо нарахування та виплати заробітної плати до звернення позивача до суду з даним позовом у справі відсутні.
Позивач під час оформлення позовної заяви та під час слухання справи скористався допомогою адвоката та витратив кошти на його допомогу в сумі 3 000 грн., що стверджується угодою щодо надання правової допомоги, актом прийняття виконаних робіт та квитанцією про внесення коштів.
Під час розгляду справи позивачу було Олевською ЦРЛ нараховано та виплачено заробітну плату у повному обсязі відповідно до контракту з 01 травня 2010 року по 01 жовтня 2010 року включно, тому позивачем залишено позов в частині стягнення заробітної плати без розгляду про що постановлено відповідну ухвалу судом.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані ст. 237 1 КЗпП України відповідно до якої слідує, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В даному випадку суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 30000 грн. підлягає до задоволення частково в розмірі 10000 грн. з урахуванням обставин справи та доведення розміру заподіяної моральної шкоди самим позивачем. Підставою для стягнення зазначеного розміру моральної шкоди є те , що позивач звільнивши посаду голови райдержадміністрації, маючи спеціальність лікаря отоларинголога вищої кваліфікаційної категорії, будучи кандидатом медичних наук та заслуженим лікарем України змушений був доводити неправомірність дій відповідача ОСОБА_5, як головного лікаря Олевської ЦРЛ, щодо невиплати йому заробітної плати, в судовому порядку, звертатись до інших правоохоронних органів, державної виконавчої служби з питанням не виконання рішення суду щодо нарахування та виплати заробітної плати. При цьому позивач не отримував засобів для існування, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач фактично був допущений до роботи, здійснює виконання своїх посадових обовязків як лікар отоларинголог, тому відповідачами повинна була нараховуватись та виплачуватись позивачу заробітна плата, відповідно до ст. ст. 94, 115 КЗпП України, які передбачають виплату заробітної плати за виконану роботу у встановлені законом строки.
Суд також прийшов до висновку, що до задоволення підлягає вимога позивача про стягнення з відповідача 3 000 грн. витрат понесених на правову допомогу адвоката, за рахунок Олевської ЦРЛ, так як сума витрат є обґрунтованою і відшкодування зазначених коштів передбачено ст. ст. 84, 88 ЦПК України згідно якої слідує, що витрати повязані з оплатою правової допомоги адвоката несуть сторони. Крім того стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України ст. 237 КЗпП України
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_3 до Комунального підприємства Олевської центральної районної лікарні Житомирської області до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу повязаних з порушенням вимог трудового законодавства з адовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого по АДРЕСА_1 Житомирської області на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого по АДРЕСА_2 Житомирської області десять тисяч гривень /10 000 грн./ моральної шкоди заподіяної порушенням трудових прав позивача.
Стягнути з Комунального підприємства Олевської центральної районної лікарні Житомирської області з рахунку №35417006002236 відкритого в УДК Житомирської області МФО 811039 код 01991872 на користь ОСОБА_3 три тисячі гривень / 3000 грн./ витрат на правову допомогу адвоката.
Стягнути з Комунального підприємства Олевської центральної районної лікарні Житомирської області з рахунку №35417006002236 відкритого в УДК Житомирської області МФО 811039 код 01991872 судовий збір в прибуток держави в сумі 51 грн.
Стягнути з Комунального підприємства Олевської центральної районної лікарні Житомирської області з рахунку №35417006002236 відкритого в УДК Житомирської області МФО 811039 код 01991872 на користь ТУ ДСА України в Житомирській області на рахунок № 31217259700460 код ЄДРПОУ 20413477 в УДК Житомирської області МФО 811039 витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від сплати судового збору звільнені як потерпілі внаслідок чорнобильської катастрофи.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 10 днів, починаючи з послідуючого дня після оголошення рішення суду.
Суддя
Судове рішення № 12109465, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 01.10.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-867. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: