Рішення № 121092842, 19.08.2024, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/549/24

Номер рядка звіту 71

РІШЕННЯ

іменем України

"19" серпня 2024 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Греська В.А.

при секретарі с/з Дідус Т.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ємільчине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - служба у справах дітей Ємільчинської селищної ради, орган опіки та піклування Ємільчинської селищної ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначити його опікуном над ОСОБА_6 , та стягувати з відповідачки на його користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у твердій грошовій сумі в розмірі по 3196 грн. на кожну дитину.

Позивач вимоги мотивує тим, що він проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 . Під час спільного проживання виховували сина відповідачки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народився син ОСОБА_7 . В подальшому спільне життя з відповідачкою не склалося. 07.12.2023 року позивач одружився із ОСОБА_8 , з якою виховують дочку останньої, яку він удочерив, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач зазначив, що з 21.01.2023 року він перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 .

До повномасштабного вторгнення російської федерації відповідачка разом з синами проживала в м. Гола Пристань, Херсонської області. У зв`язку з воєнними діями ОСОБА_3 з дітьми поїхала у Польщу до своїх родичів. У м. Варшава, залишивши старшого сина з своїм братом, вона зникла в невідомому напрямку разом з молодшою дитиною.

01.05.2023 року відповідачку було доставлено до лікарні Вольської імені Анни Гостинської, де їй було встановлено діагноз - гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії. 08.05.2023 року відповідачка була виписана з лікарні.

Відповідачка разом з дітьми повернулася в Україну, а саме в с. Горбове, Звягельського району, Житомирської області, де 10.05.2023 року їх було взято на облік як внутрішньо-переміщених осіб.

Оскільки психічний стан відповідачки був нестабільний, тому вона звернулася до КНП «Ємільчинська центральна лікарня» та 15.05.2023 року була направлена на госпіталізацію у психіатричну лікарню. Не долікувавшись до кінця відповідачка повернулася в с. Горбове, де проживала разом з дітьми і дружиною позивача.

01.06.2023 року відповідачка повідомила, що їде на роботу і після того життям дітей не цікавилася. Одного разу зателефонувала до ОСОБА_10 та під час розмови говорила йому неприємні речі.

Позивач також зазначив, що в його сім`ї панує взаєморозуміння і повага один до одного. Матеріальної допомоги відповідачка на утримання синів не надає. ОСОБА_6 навчається в Ємільчинському ліцеї №2. ОСОБА_7 знаходиться вдома разом з дружиною, яка займається його розвитком і підготовкою до першого класу.

Відповідачка не піклується про дітей, про їх фізичний і духовний розвиток, не цікавиться станом здоров`я, навчанням, підготовкою до самостійного життя.

Діти знаходяться на утриманні позивача і він вважає, що відповідачка має сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 3196 грн. на кожну дитину.

Відповідачка надала суду відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю позовних вимог, зазначивши, що позивач є військовослужбовцем і поданий ним позов направлений на те, щоб створити такі обставини, при яких він може бути звільнений з військової служби. З позивачем вона проживала без реєстрації шлюбу з 2016 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_7 . Крім того, вона ще має старшого сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після досягнення сином ОСОБА_11 піврічного віку позивач поїхав у Литву та приїжджав додому рідко на невеликий термін, при цьому дітьми не цікавився. Відповідачка 28 квітня 2023 року разом з дітьми виїхала до Варшави , де друг її брата забрав старшого сина, а з меншим вона втікала від «переслідувачів», їй було зле, марила. Поліцією була доставлена до Вольського центру психічного здоров`я, де їй було встановлено діагноз - гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії. Після лікування поїхала в Україну, де її зустрів позивач, і вони поїхали в с. Горбове, Звягельського району. З 16 по 26 травня 2023 року пройшла повний курс лікування у КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради і стан її психічного здоров`я став добрий. В с. Горбове проживала в одному будинку з дружиною позивача, яка говорила їй шукати роботу. Спочатку працювала в Україні, а потім у Хорватії та Польщі. Декілька разів на картку позивача та його дружини висилала для дітей гроші. Телефонувала дітям, але часто не могла додзвонитися до них. Позивач пропонував їй добровільно відмовитися від дітей. На даний час за цивільно-правовими договорами працює у дві зміни на овочевій базі в м. Бородянка, Київської області, з 01.07.2024 року орендує житло в АДРЕСА_1 .

Відповідачка також посилається на те, що намагалася провідати своїх дітей в с. Горбове, однак дружина позивача чинить їй перешкоди. З даного приводу зверталася із заявою до органу опіки і піклування. Вважає, що її у незаконний спосіб позбавили права займатися вихованням дітей, спілкуватися з ними. Проживаючи у м. Гола Пристань п`ять років фактично без батька виховувала сина ОСОБА_11 та одинадцять років сина ОСОБА_10 , дбала про їх здоров`я, фізичний і духовний розвиток.

Позивачем не надано доказів умисного ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків.

12.08.2024 року ОСОБА_1 надіслав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що дійсно з 21.01.2023 року перебуває на військовій службі і в нього немає мотивів бути звільненим з військової служби у зв`язку з тим, що на його утриманні перебуває троє чи більше дітей віком до вісімнадцяти років. 10.07.2023 року він отримав поранення і має посвідчення особи з інвалідністю, відповідно до закону має право на звільнення з військової служби за станом здоров`я. Його та дружину цікавить виключно благополуччя дітей. Коли їздив працювати, висилав відповідачці гроші, телефонував їй. Під час розмови чув, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння. 15.02.2022 року Скадовським РВП ГУНП в Херсонській області відносно відповідачки було складено протокол за ч.1 ст.184 КУпАП. В Польщі хлопці пережили сильний психологічний стрес. На сьогоднішній день діти адаптувалися від пережитого. 27.06.2024 року та 27.07.2024 року відповідачка приїжджала по місцю проживання дітей, де між нею та дружиною позивача стався конфлікт, під час якого відповідачка кричала, вживала нецензурні слова. 27.07.2024 року дружина позивача телефонувала на лінію «102». Відповідачка інколи телефонує ОСОБА_10 і він спершу приймав активну участь у діалозі, але з кожним разом дитина виявляє все менше бажання спілкуватися з матір`ю.

Відповідачка ОСОБА_3 16.08.2024 року надала суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначила, що зі слів ОСОБА_8 їй стало відомо, що вона з позивачем проживала однією сім`єю ще з 2020 року. Про дітей ОСОБА_1 згадав лише у кінці квітня 2023 року, після того як був призваний до лав ЗСУ. Вона не притягувалася до відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, витяг із бази « Армор » є не належним доказом. 28.07.2024 року приїхала у с. Горбове зустрітися з дітьми, привезла пиріжки, однак позивач сказав, що вона п`яна, в зв`язку з чим змушена була викликати поліцію та просила доставити її до медичного закладу для проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння. Під час освідування було встановлено, що вона твереза. Позивачка наголошує, що ОСОБА_8 , яка жодного законного відношення немає до її дітей, постійно перешкоджає спілкуванню з ними. У відповіді на відзив позивач зазначає, що суду варто вислухати думку ОСОБА_6 . В такому разі відповідачка вважає за доречне вислухати думку сина ОСОБА_11 у присутності експерта-психолога.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зіславшись на обставини, викладені у заявах по суті, його представник зазначила, що всі докази підстав позбавлення батьківських прав долучені до матеріалів справи.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що не ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей. Залишивши дітей по місцю проживання позивача поїхала на заробітки в Київську область, Хорватію, Польщу. Після вторгнення Росії в Україну змушена була евакуюватися на підконтрольну територію України і перенесла нервовий стрес. З даного приводу проходила курс лікування. Часто телефонувала до сина ОСОБА_10 та інтересувалася як вони проживають.

Представник органу опіки та піклування Ємільчинської селищної ради в судовому засіданні суду пояснила, що на момент розгляду заяви ОСОБА_1 були виявлені всі підстави для позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її синів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Було проведено перевірку, сформовано висновок про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 . На час складання висновку орган опіки і піклування не володів даними, що відповідачка, перебуваючи на заробітках, періодично спілкувалася та інтересувалася умовами проживання дітей, висилала кошти на їх утримання. Вважає, що на даний час відсутні підстави для позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_3 , яка вживає всі заходи для спільного проживання з дітьми.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що 30 травня 2023 року відповідачка приїхала проживати за її місцем проживання, як внутрішньо-переміщена особа. Після цього вона знайшла для неї роботу в Київській області і 03.06.2023 року відправила на заробітки. Через деякий час відповідачка зателефонувала і повідомила про незначний розмір заробітку та вказала, що поїде на заробітки за кордон. У жовтні 2023 року вона виїхала в Чехію. До сина ОСОБА_10 відповідачка телефонувала два рази на тиждень, а також присилала кошти на утримання дітей перед Новим роком та перед Пасхою.

Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що до спільного проживання із ОСОБА_16 випивала. Під час їхнього проживання із Херсона привезли дітей відповідачки. Часто було, що ОСОБА_18 залишала дітей відповідачки у неї, а сама їздила до ОСОБА_18 , який був призваний по мобілізації. Під час розмови із ОСОБА_18 , остання висловлювалася про можливості звільнення ОСОБА_18 зі служби в армії. Чула, що ОСОБА_8 висловлювалася нецензурними словами на адресу ОСОБА_10 . ОСОБА_1 приїжджав у відпустку, де перебував по декілька днів та повертався на службу. Відповідачка приїжджала, щоб поспілкуватися з дітьми.

В судовому засіданні ОСОБА_6 зазначив, що хоче проживати із ОСОБА_1 , оскільки коли проживали в Херсонській області мама вживала спиртні напої.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, докази і пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що згідно ксерокопії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.10.2011 року батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_19 , матір`ю - ОСОБА_3 .

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України №00044712500 від 25.04.2024 року стверджується, що відомості про батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в актовому записі про народження записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Відповідно до ксерокопії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.11.2017 року батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_3 .

З довідки командира в/ч НОМЕР_1 №10577 від 05.09.2023 року слідує, що солдат військової служби за призовом по мобілізації в особливий період ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 з 21.01.2023 року.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №5594 від 06.09.2023 року солдату за призовом ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК при в/ч НОМЕР_4 06.09.2023 року. Стан після вогнепального кульового поранення правого колінного суглобу з вогнепальним крайовим переломом правого наколінника та латерального виростку правої стегнової кістки, ліковані оперативно. Поранення важкого ступеню. Поранення пов`язане з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності 3 групи, інвалідність внаслідок війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_5 .

Згідно ксерокопії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 30.05.2023 року ОСОБА_1 30.05.2023 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_20 , після державної реєстрації шлюбу якій присвоєно прізвище ОСОБА_18 .

Довідками №1806-7001781067 та №1806-7001781084 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.05.2023 року стверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживають в АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки Ємільчинського ліцею №2 Ємільчинської селищної ради №297 від 21.03.2024 року ОСОБА_6 навчається в 7-Б класі Ємільчинського ліцею №2.

Згідно характеристики ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Ємільчинському ліцеї №2 з 11 травня 2023 року. На даний час проживає в сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_21 , які приділяють належну увагу його вихованню. ОСОБА_1 та ОСОБА_8 систематично цікавляться навчанням ОСОБА_10 , постійно відвідують батьківські збори, спілкуються з класним керівником, відвідуючи ліцей. Забезпечують усім необхідним шкільним приладдям для навчання та розвитку дитини. Відносини між ними ґрунтуються на взаємодовірі та повазі.

Мама, ОСОБА_3 , не приймає участі в навчанні та вихованні дитини. Протягом всього часу жодного разу не вийшла на зв`язок з класним керівником, на батьківські збори не з`являлася.

Актом обстеження умов проживання від 29.03.2024 року стверджується, що комісією в складі головного спеціаліста ССД Ємільчинської селищної ради Примак О.М., провідного спеціаліста ССД Ємільчинської селищної ради Коваленко Л.П., фахівця соціальної роботи ВСРСДМ ОСОБА_22 , інспектора СЮП Палька О.О., було проведено обстеження умов проживання дітей сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , в ході якого встановлено, що останні проживають в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з дітьми ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Умови проживання в будинку задовільні. В ньому наявні необхідні для проживання меблі та побутова техніка. В кімнатах чисто, ліжка застелені, речі складені. Продукти харчування наявні в достатній кількості. Сім`я утримує в домашньому підсобному господарстві курей, обробляють присадибну земельну ділянку. Відносини в родині доброзичливі.

З інформаційної картки лікування ОСОБА_23 - Варшава 8 травня 2023, слідує, що ОСОБА_24 перебувала у клінічному психіатричному відділі лікарні Вольська імені Анни Гостинської, що розташована у АДРЕСА_4 , в період з 01.05.2023 року по 08.05.2023 року. Згідно епікризу 36-річна пацієнтка до цього часу не лікувалася психіатрично, була доставлена ZRM за допомогою поліції до лікарні Вольського. Служба була викликана анонімно, оскільки пацієнтка перебувала на сходовій клітці приблизно з 10-річним хлопцем (скоріш за все сином). Руйнувала оточення - вдаряла смітником у двері, навколо були розкидані предмети та фекалії, вела діалог («розмовляла зі стіною»), розповідала думки. Під час втручання поводилася психічно, була дезорієнтована у поведінці, агресивна фізично - атакувала, била, шарпала. Не відповідала на питання стосовно власних даних та хлопця. Занедбана гігієнічно. В ІР агресивна словами - вульгарна, голосна, агресивно-фізична - вдарила чергового лікаря, смикала поліцейських, дивно поводилася - витягнула хустинку з черевика, інтенсивно оглядала її, вела діалоги. При підтримці україномовного персоналу відділу, що пробували зібрати інформацію хворої, яка на більшість питань не відповідала, або відповідала поза ними - признала, що походить з України, має двох синів, не могла пригадати будь-які події минулого. Коли її запитували, де знаходиться другий син, показувала на куртку, яка лежала на підлозі. Перевірена алкоматом працівниками поліції - твереза.

Психічний стан при виписці: всесторонньо-зорієнтована, має логічне мовлення, не враховуючи утруднений контакт через мовний бар`єр, настрій в нормі. Не марила, не справляла враження галюцинуючої. Без MS чи TS.

Згідно направлення на госпіталізацію у психіатричну лікарню КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради від 15.05.2023 року ОСОБА_3 самостійно звернулася з проханням направити на стаціонарне лікування. Діагноз F23.0.

З довідки директора КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради №1225 від 22.07.2024 року слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зверталася на прийом до лікаря психіатра за скеруванням сімейного лікаря 15.05.2023 року. За результатами огляду направлена на стаціонарне лікування в КНП «Житомирський обласний спеціалізований центр». Повторне звернення на прийом 01.06.2023 року та 16.06.2023 року. Оглянута лікарем психіатром, призначено амбулаторне підтримуюче лікування. Проведена бесіда про необхідність прийому лікарських засобів.

Відповідно до довідки КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради від 22.07.2024 року ОСОБА_3 не знаходиться на обліку в наркологічному кабінеті при КНП «Ємільчинська лікарня», на протязі останніх п`яти років за медичною допомогою до лікаря нарколога не зверталася.

Копіями квитанцій, наданих відповідачкою, стверджується, що 08 квітня та 02 травня (рік не вказано) на картку ОСОБА_25 перераховано 552,34 польських злотих та 703,45 польських злотих відповідно.

Згідно договору оренди житлового приміщення від 01.07.2024 року ОСОБА_3 орендує у ОСОБА_26 квартиру АДРЕСА_5 .

З інформації начальника ВП №1 Звягельського РВП, наданої 19.07.2024 року ОСОБА_3 , слідує, що 27.06.2024 року за №1622 до Журналу отримання матеріалів єдиного обліку зареєстровано звернення останньої, яке надійшло зі служби «102» про те, що 27.06.2024 року о 15:02 за адресою: АДРЕСА_3 , виник конфлікт з ОСОБА_27 , так як остання не дозволяє зустрітися з дітьми.

Відповідно до виписки №92 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 28.07.2024 року була твереза.

Згідно ч.ч. 4, 5, 6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З висновку органу опіки та піклування Ємільчинської селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ємільчинської селищної ради №149 від 19.06.2024 року, слідує, що у червні 2023 року ОСОБА_3 залишила дітей в с. Горбове зі своїм колишнім співмешканцем ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_8 , повідомивши, що поїхала на заробітки. З того часу до дітей вона не приїжджала, їх життям, навчанням, здоров`ям не цікавиться, не займається їх вихованням, матеріально не забезпечує. ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не знаходяться на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах. Дохід родини складається із заробітної плати ОСОБА_1 та тимчасових підробітків ОСОБА_8 . Під час відвідування родини проведено бесіду з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в ході якої з`ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 про них піклуються і вони й надалі хочуть з ними проживати. ОСОБА_6 не заперечує проти того, щоб ОСОБА_1 був його опікуном, про що написав відповідну заяву. Дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_8 не заперечує проти того, щоб він взяв під опіку малолітню дитину ОСОБА_6 .

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та можливість виконання обов`язків опікуна ОСОБА_1 , над малолітньою дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було винесено на розгляд Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ємільчинської селищної ради 18.06.2024 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були присутні на засіданні комісії.

Орган опіки та піклування Ємільчинської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вона фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, не створює належні умови для проживання, навчання, виховання та розвитку дітей, не цікавиться їх життям, навчанням, здоров`ям, а також, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , може виконувати обов`язки опікуна відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він зі своєю дружиною фактично піклується про дитину та створив належні умови для його проживання та виховання.

Вказаний висновок органу опіки та піклування Ємільчинської селищної ради не є вирішальним при вирішенні спору між сторонами, оскільки при його затверджені не з`ясовано всі обставини справи.

Згідно ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Частиною 2 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно п. 2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК Украни.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем суду не надано переконливих доказів, що відповідачка не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків.

Водночас, суд вважає, що позбавлення батьківських прав це є крайнім заходом.

При вирішенні спору суд враховує, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, мати може вважатися такою, що ухиляється від обов`язку по вихованню дитини, якщо вона ні усно, ні письмово не спілкується з нею, не проявляє про неї щонайменшої батьківської турботи, хоча має таку можливість.

Крім того суд вважає, що для відповідачки склалися тяжкі життєві обставини, оскільки в умовах воєнного стану вона з дітьми змушена була залишити зареєстроване місце проживання, що є тимчасово окупованою територією, та жити в іншому населеному пункті, шукати роботу. Таким чином, достатніх підстав вважати, що відповідачка умисно та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками не було.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Виходячи із обставин даної справи, суд приходить до висновку, що поведінка відповідачки по відношенню до дітей не свідчить про її ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

На підставі наведеного, ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про охорону дитинства», п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст.ст. 12, 13, 79, 80, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164-167 СК України, суд, -, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначення його опікуном над ОСОБА_6 , та стягування з відповідачки на його користь аліментів на утримання дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у твердій грошовій сумі в розмірі по 3196 грн. на кожну дитину- відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. А. Гресько