Ухвала суду № 121087422, 19.08.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

19.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2462/24за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул. Робоча, 24а, ідентифікаційний код 0290993821) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 11, прим. 8, ідентифікаційний код 4462349)

відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

про зобов`язання усунути перешкоди

Суддя Крижний О.М.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", в якому просив:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 18,8 га, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 18,8 кв.м.;

- припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" нерухомим майном: будівлею, загальною площею 18,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. номер 55426389 від 30.11.2020 (номер запису - 39449930) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2112343412101.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході здійснення представницьких повноважень окружною прокуратурою встановлено факт самовільного зайнятті земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з позовною заявою керівником Західної окружної прокуратури міста Дніпра подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - будівлі, загальною площею 18,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 2112343412101).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2024 задоволено заяву про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна будівлі загальною площею 18,8 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 2112343412101).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, письмових пояснень не подав.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечував, зазначав, що набув право власності на спірний об`єкт на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Зевс-2021" від 30.11.2020, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., а тому вказує, що прокуратурою не надано жодного доказу на підтвердження факту здійснення самочинного будівництва відповідачем. ТОВ "Зевс-2021", з посиланням на судову практику, вважає себе неналежним відповідачем у справі за позовною вимогою щодо усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою. Також відповідач зазначає, що державна реєстрація за ТОВ "Зевс-2021" права власності на спірний об`єкт нерухомості не порушує безпосередньо прав Дніпровської міської ради, адже він не претендує на будівлю, а тому навіть у випадку скасування державної реєстрації права власності за ним на будівлю не призведе до відновлення запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт. Відповідач вважає себе добросовісним набувачем даного майна, а даним позовом покладається на нього індивідуальний та надмірний тягар.

Від керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла заява про залучення до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_1 , а також заява зміну предмету позову, відповідно до якої просить:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та ОСОБА_1 усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 18,8 га, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 18,8 кв.м.;

- припинити володіння ОСОБА_1 нерухомим майном: будівлею, загальною площею 18,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. номер 55426389 від 30.11.2020 (номер запису - 39449930) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2112343412101.

Заяви обґрунтовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (продавець) передав у власність ОСОБА_1 (покупця) нерухоме майно: будівлю, загальною площею 18,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, відповідно до інформації з Єдиного держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці станом на 01.07.2024 є ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 прийнято до розгляду заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра про зміну предмету позову; залучено до участі у справі у якості співвідповідача - ОСОБА_1 .

Від керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна будівлі загальною площею 18,8 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 2112343412101).

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2024 у даній справі задоволено заяву про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна будівлі загальною площею 18,8 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 2112343412101). Разом з цим, згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу від 07.06.2024 №1065, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстровано право приватної власності на будівлю загальною площею 18,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2112343412101; індексний номер рішення: 73550441; номер запису про право власності: 55368158) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Прокурор стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, отримавши 06.06.2024 позовну заяву прокурора та заяву про забезпечення позову через електронний кабінет підсистеми Електронний суд, з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1 . Відтак, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", за даними Державного реєстру речових прав припинене 07.06.2024. Прокурор вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та ОСОБА_1 , вчиняючи дії, спрямовані на придбання, відчуження та здійснення державної реєстрації спірного нерухомого майна, не могли не усвідомлювати їх протиправність, їх дії не були направлені на добросовісне володіння майном, а мали на меті унеможливлення майбутнього виконання рішення господарського суду у справі №904/2462/24.

Прокурор зазначає, що у разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору. Прокурор зазначає, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оскільки предметом позову є усунення перешкод у користуванні зайнятою земельною ділянкою та скасування державної реєстрації, тобто позовні вимоги немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому позивач буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав, до нового власника майна.

Відповідно припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження є обґрунтованим.

У випадку відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде звертатися з новим позовом про визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника. Така ситуація є недопустимою. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно суд констатує, що у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна та заборони реєстраційних дій позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Отже, наявні підстави для забезпечення позову щодо предмету спору.

Вжиття наведеного заходу забезпечення позову щодо заборони вчинення реєстраційних дій щодо цього майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.

Вжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог. Тоді як невжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність зв`язку між зазначеним заходом забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Тоді як, невжиття зазначеного заходу до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача (заявника).

Спірне нерухоме майно може бути відчужене, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

В частині 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.

Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.

Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Заяву Західної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - будівлі, загальною площею 18,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 2112343412101).

Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514).

Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою законної сили - 19.08.2024.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки - до 19.08.2027.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред`явлення до примусового виконання.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.М. Крижний