Ухвала суду № 121080239, 16.08.2024, Оболонський районний суд міста Києва

16.08.2024 Справа № 756/9913/24

Унікальний № 756/9913/24

Провадження № 1-кп/756/1492/24

УХВАЛА

16 серпня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурора - ОСОБА_8 ,

захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

перекладачів - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

під час проведення підготовчого засідання у кримінальному провадження № 12024100050001069 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований: АДРЕСА_1 , має на утриманні дитину, одружений, раніше не судимий,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Російської федерації, уродженець Астраханської області РФ, тимчасово проживав: АДРЕСА_2 , раніше не судимий на території України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Таджикістана, фактично проживав: АДРЕСА_3 , раніше не судимий на території України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця АДРЕСА_4 , раніше судимий, відбував покарання у виді позбавлення волі, військовослужбовець,

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024 р. до суду надійшла вказана справа.

Під час підготовчого засідання прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку дії раніше застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на обґрунтованість висунутого особам обвинувачення, на існування ризиків у кримінальному провадженні, та на неможливість запобігти існуючим ризикам застосуванням до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів. Крім того, прокурор зазначила, що обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_7 є військовослужбовцями. На стадії досудового розслідування мав місце вплив захисника ОСОБА_9 на потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

За клопотанням обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ухвалою суду залучені перекладачі для перекладу на російську та таджикську мови, враховуючи, що вказані обвинувачені є громадянами іноземних держав.

Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник ОСОБА_9 заявили клопотання про призначення обвинуваченому перекладача на російську мову за рахунок держави, обґрунтовуючи це тим, що він не розуміє української мови та не вивчав її у школі, про що захисник надав суду довідку.

Суд, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у клопотанні про залучення обвинуваченому ОСОБА_4 перекладача, через відсутність достатніх підстав для задоволення такого клопотання. При цьому, виходив з того, що заява обвинуваченого про незнання мови, на якій здійснюється судочинство, повинна ґрунтуватись на розумних аргументах. Суд врахував, що обвинувачений є громадянином України, все життя проживає і працює на території України, має сім`ю - громадян України. Також, суд врахував попередню процесуальну поведінку обвинуваченого і його захисника, які на стадії досудового розслідування, зокрема при застосуванні і продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не подавали клопотань про залучення перекладача і не повідомляли про незнання державної мови обвинуваченим.

Водночас, під час розгляду клопотання прокурора, перекладач, який був залучений судом для перекладу на російську мову обвинуваченому ОСОБА_6 , здійснював переклад також обвинуваченому ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 і захисник ОСОБА_9 заперечили проти клопотання прокурора, просили обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки обвинувачений має сім`ю і дітей, у однієї дитини є інвалідність, він здійснює підприємницьку діяльність. Крім того, захисник стверджував, що ризики є недоведеними, його підзахисний взагалі не причетний до скоєння інкримінованого злочину, а потерпілий не має претензій до обвинуваченого та не впізнавав його, як нападника.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, суду пояснив, що 6 років знаходиться на території України, там його переслідували правоохоронні органи, був судимий за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, під час нового кримінального провадження, він уїхав в Україну, пішов воювати, неофіційне формування, у нього є дитина на росії, в Україні свої немає, проживав у хостелі, працював на м`ясному підприємстві.

Захисник ОСОБА_10 заперечив проти клопотання прокурора, ризики є недоведеними, ніякого насильства обвинуваченому не інкримінується, а інкримінується лише погроза, тому кваліфікація є неправильною. Крім того, корисливого мотиву у обвинуваченого не було, ніяких доказів причетності його підзахисного зібрано не було. Тому, захисник вважає, що обвинуваченому має бути обраний альтернативний запобіжний захід у виді застави, або домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора, суду пояснив, що останні п`ять років проживає на території України, зареєстрованого місця проживання не має, проживав зі співмешканкою, дітей на даний час не має, є діючим військовослужбовцем за контрактом. Зазначив, що бажає продовжити приймати участь у бойових діях.

Захисник ОСОБА_9 був допущений судом для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_5 за клопотанням обвинуваченого і захисника, та захисник пояснив, що уклав з обвинуваченим договір про правову допомогу, після чого обвинувачений в судовому засіданні заявив про відмову від захисника ОСОБА_14 . Захисник ОСОБА_14 просив суд задовольнити його клопотання про відмову від захисту обвинуваченого ОСОБА_5 через виникнення конфлікту інтересів з обвинуваченим щодо його захисту і позиції у справі, а також через те, що захисник ОСОБА_9 контактував з його клієнтом без захисника ОСОБА_14 , уклав договір з його клієнтом за наявності не розірваного договору із захисником ОСОБА_14 . Клопотання захисника ОСОБА_14 було судом задоволено.

Захисник ОСОБА_9 послався на необґрунтованість клопотання прокурора, просив відмовити, оскільки заявлені ризики не доведені, жодних доказів на підтвердження доводів клопотання не надано, доводи клопотання ґрунтуються на припущеннях.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечив проти клопотання прокурора, вказав, що не має наміру переховуватись. Зазначив, що він дійсно є раніше судимим, відбув покарання у виді 8,5 років позбавлення волі, звільнився у 2023 році та пішов на військову службу. Має матір у м. Біла церква. Був у різних військових формуваннях, бажає продовжувати військову службу.

Захисник ОСОБА_11 заперечив проти клопотання прокурора, зазначив про недоведеність правильної кваліфікації правопорушення та відсутність доказів на підтвердження заявлених прокурором ризиків, клопотання обґрунтоване формально стандартними формулюваннями.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані письмові документи, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 обвинувачуються у спільному вчиненні кримінального правопорушення, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_15 (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном, в умовах воєнного стану, що кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.

Із клопотання прокурора встановлено, що ОСОБА_4 26.03.2024 року був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді від 28.03.2024 р. до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення суми застави. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Востаннє ухвалою слідчого судді від 22.05.2024 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18.08.2024 р., та вирішено не визначати розмір застави.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, у сторони обвинувачення наявні певні докази пред`явленого обвинувачення: покази свідків, протоколи слідчих дій, речові докази і відеозаписи, які можуть бути досліджені та оцінені тільки під час судового розгляду. Суд відхиляє доводи захисника про те, що позиція потерпілого спростовує причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, оскільки на цій стадії суд не досліджує питання доведеності вини, а по обставинах кримінального провадження потерпілий може бути допитаний лише під час розгляду справи по суті.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину проти власності та життя і здоров`я. При цьому, на цій стадії суд не вирішує питання доведеності винуватості.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що відомостей про його офіційне працевлаштування або здійснення ним підприємницької діяльності, суду не надано. Він одружений, має дочку ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також падчерку ОСОБА_19 1997 р.н., яка є інвалідом з дитинства, є раніше не судимим. Водночас, доказів про склад сім`ї обвинуваченого, суду не надано.

Виходячи із тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 у сукупності із наведеними даними про його особистість, враховуючи те, що інкримінується вчинення кримінальних правопорушень у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).

Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, порука, застава, домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення.

Оскільки, обвинуваченому інкримінуються обставини вчинення кримінального правопорушення, із застосуванням насильства і погрози такого насильства, то на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати розмір застави обвинуваченому.

З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, на обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_4 слід задовольнити.

Крім того, із клопотання прокурора та доданих до нього документів встановлено, що 25.03.2024 року обвинувачений ОСОБА_17 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді від 27.03.2024 р. до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення суми застави. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Востаннє ухвалою слідчого судді обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18.08.2024 р., та вирішено не визначати розмір застави.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, у сторони обвинувачення наявні певні докази пред`явленого обвинувачення: покази свідків, протоколи слідчих дій, які можуть бути досліджені та оцінені тільки під час судового розгляду.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину проти власності, життя і здоров`я особи. При цьому, на цій стадії суд не вирішує питання доведеності винуватості.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він офіційно не працевлаштований, не одружений, є громадянином Російської федерації, на території України мешкає тривалий час, однак не має зареєстрованого чи постійного місця проживання, на території України не має міцних соціальних зв`язків, його сім`я залишилась в Росії. Також обвинувачений зазначив, що був судимий на території Росії, та втік від правоохоронних органів в Україну.

Виходячи із тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_6 у сукупності із наведеними даними про його особистість, те, що інкримінується вчинення кримінального правопорушення у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).

Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, порука, застава, домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення.

Оскільки, обвинуваченому інкримінуються обставини вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства і погрозою такого насильства, то на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати розмір застави обвинуваченому.

З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, на обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_17 слід задовольнити.

Крім того, із клопотання прокурора та доданих до нього документів встановлено, що 27.03.2024 року ухвалою слідчого судді до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді обвинуваченому продовжено тримання під вартою до 18.08.2024 р. без визначення застави.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, у сторони обвинувачення наявні певні докази пред`явленого обвинувачення: покази свідків, протоколи слідчих дій, які можуть бути досліджені та оцінені тільки під час судового розгляду.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 , зокрема особливо тяжкого злочину проти власності, життя і здоров`я особи. При цьому, на цій стадії суд не вирішує питання доведеності винуватості.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він офіційно не одружений, є громадянином Таджикістану, є раніше не судимим на території України, перебував у розшуку у іншому кримінальному провадженні, не має постійного або зареєстрованого місця проживання, є військовослужбовцем за контрактом.

Виходячи із тяжкості злочину, у яких обвинувачується ОСОБА_5 у сукупності із наведеними даними про його особистість, враховуючи те, що інкримінується вчинення кримінальних правопорушень у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).

Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, порука, застава, не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення.

Оскільки, обвинуваченому інкримінуються обставини вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства і погрозою такого насильства, то на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати розмір застави обвинуваченому.

З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, на обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_5 слід задовольнити.

Крім того, із клопотання прокурора та доданих до нього документів встановлено, що 25.03.2024 р. обвинувачений ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді від 27.03.2024 р. під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Востаннє ухвалою судді обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.08.2024 р.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, у сторони обвинувачення наявні певні докази пред`явленого обвинувачення: покази свідків, протоколи слідчих дій, які можуть бути досліджені та оцінені тільки під час судового розгляду.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_7 особливо тяжкого злочину проти власності, життя і здоров`я людини. При цьому, на цій стадії суд не вирішує питання доведеності винуватості.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він не одружений, є раніше судимим за вчинення особливо тяжких злочинів, відбував покарання у виді позбавлення волі, має місце проживання, є військовослужбовцем.

Виходячи із тяжкості злочину, у яких обвинувачується ОСОБА_7 у сукупності із наведеними даними про його особистість, враховуючи те, що інкримінується вчинення кримінальних правопорушень у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).

Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, порука, застава, не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення.

Оскільки, обвинуваченому інкримінуються обставини вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства і погрозою такого насильства, то на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати розмір застави обвинуваченому.

З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, на обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_7 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 197, 314-317, 334, 369, 372, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 жовтня 2024 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 жовтня 2024 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 жовтня 2024 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 жовтня 2024 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Повна ухвала оголошена 19.08.2024 р.

Суддя ОСОБА_1