ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.09.06 р. Справа № 6/220
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіной Л.Д.___
При секретарі Бутилкіной І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробничого підприємства “Інтертех” м.Дніпропетровськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуглепродукт” м.Донецьк
третьої особи ______________
про стягнення 49 692грн. 07 коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача – Санжара А.А. - представник по довіреності від 26.01.2006р. №1
від відповідача – не з”явився
від третьої особи
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробничого підприємства “Інтертех” м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуглепродукт” м.Донецьк основного боргу у сумі 40 418грн., пені у сумі 4 448грн. 81коп., інфляційних у сумі 4 122грн. 64коп. та відсотків за користування чужими коштами у сумі 702грн. 45коп. відповідно договору № 26/7-1 від 26.07.2005р. (Усього 49 691грн. 90коп.).
Справа слуханням відкладалася у зв”язку з неявкою представника відповідача у засідання суду та непредставленням ним відзиву на позов.
28.08.2006р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 13.07.2006р. була направлена відповідачу 17.07.2006р. рекомендованим листом з повідомленням. Ухвала про відкладення справи від 28.08.2006р. була надіслана йому рекомендованим листом 28.08.2006р. за адресою вказаною у позові, договорі № 26/7-1 від 26.07.2005р. та довідці головного управління статистики у Донецькій області № 22-2/2210 від 19.07.2006р., про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштовий конверт про вручення рекомендованого листа з повідомленням повернутий не був з поштового відділення. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив. Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника відповідача, суд –
в с т а н о в и в :
26 липня 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробничого підприємства “Інтертех” м.Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вуглепродукт” м.Донецьк був укладений договір № 26/7-1, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання поставити відповідачу продукцію найменуванням, у кількості, за ціною та в строки оговорені даним договором та у специфікаціях, які є невід”ємною частиною даного договору, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити вартість продукції.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по накладним № 141 від 01.09.2005р. та № 147 від 20.09.2005р. за довіреностями на отримання цінностей № 814201 від 01.09.2005р. та № 814290 від 19.09.2005р. здійснив поставку продукції у адресу відповідача на суму 67 360грн. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: накладні та довіреності до них, і переконав суд у факті її відвантаження у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуглепродукт” м.Донецьк.
Пунктом 3.2 договору № 26/7-1 від 26.07.2005р. сторони встановили, що розрахунки за поставлену партію продукції здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в наступному порядку: 40% вартості продукції згідно специфікації – передоплата протягом 10 банківських днів з дня підписання договору; останні 60% вартості продукції згідно специфікації – протягом 10 банківських днів з моменту поставки продукції. Тобто згідно п.3.2 договору відповідач був зобов”язаний сплатити передоплату у розмірі: за накладною №141 від 01.09.2005р. – 7 728грн., за накладною № 147 від 20.09.2005р. – 19 216грн. Здійснити остаточний розрахунок за продукцію: за накладною №141 від 01.09.2005р. – до 15.09.2005р., за накладною № 147 від 20.09.2005р. –до 04.10.2005р.
Але відповідач договірні зобов’язання перед позивачем виконав частково, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на умовах передоплати, а саме: за накладною №141 від 01.09.2005р. у сумі 7 726грн., за накладною № 147 від 20.09.2005р.у сумі 19 216грн. В результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 40 418грн., яка до теперішнього часу ним не погашена.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті поставленої продукції своєчасно не виконав.
Пунктом 5.3 укладеного договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати продукції відповідач повинен оплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції, за кожен день прострочки.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору № 26/7-1 від 26.07.2005р. та своєчасно не розрахувався за продукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 4 448грн. 81коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 4 122грн. 64коп. та відсотки за користування чужими коштами у сумі 702грн. 45коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлена позивачем продукція не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробничого підприємства “Інтертех” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуглепродукт” м.Донецьк про стягнення 49 691грн. 90коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуглепродукт” (м.Донецьк, 83028, вул.Університетська, 36а, р/р № 26001301553383 у ЦГВ ПІБ м.Горлівки, МФО 334464, ЄДРПОУ 30556182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробничого підприємства “Інтертех” (49050, м.Дніпропетровськ, вул.Дубиніна,8, р/р № 2600730135355 у Дніпропетровському Центральному відділенні «ПІБ», МФО 305437, ЄДРПОУ 20241036) основний борг у сумі 40 418грн., пеню у сумі 4 448грн. 81коп., інфляційні у сумі 4 122грн. 64коп., відсотки за користування чужими коштами у сумі 702грн. 45коп., витрати по сплаті держмита у сумі 496грн.92коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 11.09.2006р.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя Подколзіна Л.Д.
Судове рішення № 121073, Господарський суд Донецької області було прийнято 11.09.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/220. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: