Рішення № 121069528, 19.08.2024, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1048/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голоти О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Літин цивільну справу за правилами позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .

Станом на день смерті, батько відбував покарання у Літинській виправній колонії №123, якою було здійснено його поховання.

Зазначає, що її достеменно було відомо про відсутність у батька будь-якого майна, тому з заявою про прийняття спадщини після його смерті у встановлений законом строк вона не зверталась.

13 травня 2024 з Літинської ВК №123 її надійшло повідомлення про те, що після смерті батька, на його рахунку залишилась велика сума коштів, яку вона може отримати

Тому змушена звернутися до суду з вказаним позовом і просить визначити її додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, надали суду листа про розгляд справи без участі представника. Проти заявленої позовної заяви не заперечують.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження позивачки (а.с.5) її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.6) 09.03.1991 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 і після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 »

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.7) 29.09.1998 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірваний.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.8) 22.07.2005 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 і після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.9) 03.05.2007 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 розірваний.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.10) 02.09.2008 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 і після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.11) ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб (а.с.12) 21.03.2018 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 і після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.13) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копія скріншоту (а.с.14) свідчить, що 13.05.2024 позивач отримала повідомлення про те, що на рахунку її батька у Літинській ВК 123 перебуває велика сума коштів, які вона може отримати.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У ч.1, 2 ст.1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини; заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1ст.1270 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правовими положеннями, викладеними у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», роз`яснюється, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 24-735/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач пропустила строк звернення у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті спадкодавця у встановлений законом шестимісячний термін, в зв`язку з тим, що не знала про існування спадкового майна після його смерті.

Суд, дотримуючись принципу верховенства права, одним з проявів якого є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства, переконаний, що норми чинного ЦК України щодо здійснення права на спадкування не допускають дій щодо фактичного усунення позивача від спадкування лише з підстави неможливості вчасно подати відповідну заяву про прийняття спадщини, а, особливо, коли позивач значиться у такому заповіті спадкоємцем і на це була воля заповідача. Саме така позиція суду узгоджується з приписами ст. ст. 2, 4, 10 ЦПК України, котрі визначають справедливість як одну із загальних засад цивільного судочинства.

Таким чином, зважаючи на усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, що буде у повній мірі справедливим по відношенню до позивача і забезпечить дотримання принципу верховенства права.

Керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76, 81, 247, 259, 263-268, 315 ЦПК України і на підставі ст.1222,1272 ЦК України, ППВС України "Про судову практику у справах про спадкування", суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном в два місяці після вступу рішення в законну силу.

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.