Рішення № 121066837, 05.08.2024, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5292/23

Номер провадження 2-а/404/72/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

за участю секретаря - Щербина А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (ЄДРПОУ 45200774, вул. Єгорова, 25-А, м. Кропивницький, 25015) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Кіровського районного суду м. Кіровограда з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби України у Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08 квітня 2021 року набула громадянство України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». На підтвердження прийнятого рішення про набуття громадянства України ОСОБА_1 було видано відповідну довідку та тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_2 з терміном дії до 02.04.2023 року. Одночасно, позивач зобов`язалася протягом 2 років припинити громадянство Російської Федерації відповідно до вимог Закону України «Про громадянство України» та надати документи на підтвердження припинення громадянства Російської Федерації. Однак, записатися на прийом до посольства Російської Федерації позивач не могла через запровадженні карантині обмеження, а через початок 24 лютого 2022 року повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації на територію України було розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією.

Відтак позивач не змогла, через незалежні від неї обставини, виконати вимоги про позбавлення іноземного громадянства, зокрема не встигла упродовж двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство Російської Федерації.

Вказує, що Управлінням ДМС України у Кіровоградській області було повідомлено про припинення ОСОБА_1 громадянства України на підставі рішення УДМС України у Кіровоградській області від 02.05.2023 року згідно пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про громадянство». Рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 скасовано у зв`язку з тим, що громадянка ОСОБА_1 не виконала подане зобов`язання про припинення іноземного громадянства, тобто не подала документ про припинення цього громадянства, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства відсутні.

Зазначає, що незважаючи на незаконне винесення рішення відповідачем про скасування рішення Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області від 02.04.2024 року про оформлення ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням, 16 червня 2023 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МКВ 001304, відповідно до якого ОСОБА_1 проживає без документів на право проживання в Україні з 03.04.2023 року та накладено адміністративне стягнення за порушення ч. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» на підставі ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено штраф в розмірі 3400,00 грн.

Позивач з вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МКВ 001304, винесену Кропивницьким сектором Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області відносно ОСОБА_1 16.06.2023 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.07.2023 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

17.08.2023 року представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов. В обґрунтування відзиву зазначив, що 02.02.2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. Того ж дня, 02.02.2021 року, позивач надала відповідачу зобов`язання, яким вона зобов`язалась протягом двох років з моменту набуття нею громадянства України припинити громадянство Російської Федерації і подати до органу, що видав їй тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства Російської Федерації, виданий уповноваженим органом цієї держави. У разі неотримання нею з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства Російської Федерації, позивач зобов`язалася подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина Російської Федерації до уповноваженого органу цієї держави.

За результатами розгляду заяви від 02.02.2021 року прийнято рішення про оформлення позивачу громадянства України та оформлено довідку від 07.04.2021 року № 890/20/2021 про її реєстрацію громадянином України, на підставі якої її документували тимчасовим посвідченням громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 08.04.2021 року, дійсним до 02.04.2023 року.

Водночас, з моменту подання позивачем 02.02.2021 року зобов`язання припинити іноземне громадянство, позивач жодних документів, передбачених ч. 5 ст. 8 Закону № 2235-ІІІ, до відповідача не надавала. Інформацію про вчинення позивачем дій, визначених ч. 12 ст. 8 Закону № 2235-ІІІ відповідач також не отримував. Таким чином, посадовою особою відповідача 02.05.2023 року складено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України позивачем, за яким прийнято рішення від 02.05.2023 року про скасування рішення відповідача від 02.04.2021 року про оформлення позивачу громадянства України та довідки про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

Зазначає, що позивач протягом 30 днів з дня прийняття рішення від 02.05.2023 року про скасування рішення відповідача від 02.04.2021 року про оформлення позивачу громадянства України, територію України не залишила та із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну до відповідача та/або його територіальних підрозділів не зверталась, а тому 16.06.2023 року завідувачем Кропивницького сектору УДМС, складено протокол про адміністративне правопорушення серії МКВ №001304.

Таким чином, відповідач, маючи необхідні для цього повноваження, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 16.06.2023 року серії МКВ №001304, здійснив 16.06.2023 року у присутності позивача розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, за результати розгляду якої виніс постанову серії МКВ №001304, якою постановив накласти на позивача адміністративне стягнення, у розмірі штрафу 3400 грн.

Вважає, що постанова від 16.06.2023 року серії МКВ №001304 є правильною, обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, а посадові особи УДМС під час здійснення адміністративного провадження відносно позивача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У задоволені позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.10.2023 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України у Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 340/4250/23.

24.04.2024 року ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда поновлено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України у Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та замінено первісного відповідача у справі Управління державної міграційної служби України у Кіровоградській області на - Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби.

Позивач у судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, згідно відзиву на адміністративний позов просив в позові відмовити у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 288 КУпАП України постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08 квітня 2021 року ОСОБА_1 отримала довідку та тимчасове посвідчення громадянина України терміном дії до 02.04.2023 року.

Згідно зобов`язання припинити іноземне громадянство від 02.02.2021 року позивач зобов`язалася протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство Російської Федерації і подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства Російської Федерації, виданий уповноваженим на те органом цієї держави. У разі неотримання нею з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства Російської Федерації, позивач зобов`язалася подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина Російської Федерації до уповноваженого органу цієї держави.

02.05.2023 року головним спеціалістом відділу з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції УДМС у Кіровоградській області складено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України позивачем, підстава: подала неправдиві відомості щодо припинення громадянства Російської Федерації протягом 2 років з моменту набуття громадянства України.

Згідно рішення УДМС у Кіровоградській області від 02.05.2023 року рішення Управління ДМС України в Кіровоградській області від 02.04.2021 року про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» скасовано у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Зазначено рішення оскаржено позивачем в суді. В задоволенні позову відмовлено.

16.06.2023 року завідувачем Кропивницького сектору УДМС, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКВ №001304, за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП та призначено розгляд справи.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 16.06.2023 року серії ПР МКВ №001304, завідувачем Кропивницького сектору УДМС здійснено 16.06.2023 року у присутності позивача розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, за результати розгляду якої винесено постанову серії ПН МКВ №001304, згідно якої постановлено накласти на позивача адміністративне стягнення, у розмірі штрафу 3400 грн.

Частиною 1 статті 203 КУпАП визначено, що перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні не більш як на 30 днів, а так само недодержання ними встановлених законодавством вимог транзитного проїзду через територію України або вимог декларування чи реєстрації місця проживання (перебування) - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 1, 3 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

У відповідності із ч. 5 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Згідно ч. 12 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов`язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов`язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні.

З моменту подання позивачем 02.02.2021 року зобов`язання припинити іноземне громадянство, позивач жодних документів, передбачених ч. 5 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», до відповідача не надавала. Інформацію про вчинення позивачем дій, визначених ч. 12 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» відповідач також не отримував.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про громадянство України», рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Відповідно до ч. 17 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», особи, стосовно яких прийнято рішення про припинення громадянства України або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, зобов`язані виїхати з України або звернутися із заявою про надання дозволу на імміграцію протягом 30 днів з дня прийняття такого рішення.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відтак, є підстави вважати позивача, такою, що перебуває на території України з порушенням вимог ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Статтею 222-2 КУпАП передбачено, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну (статті 200, 201, 203 (крім порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України або контрольному пункті в`їзду-виїзду), стаття 203-1 (крім порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), стаття 205).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Згідно із пунктом 3.1. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.08.2013 року №825, розглядати справи про адміністративне правопорушення у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, та накладати адміністративне стягнення відповідно до статті 222-2 КУпАП мають право керівники (перші заступники, заступники керівників) головних управлінь (управлінь) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а у разі відсутності уповноваженої посадової особи, яка розглядає справи про адміністративне правопорушення та накладає адміністративне стягнення, - особа, яка виконує її обов`язки.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, при прийнятті оскаржуваної постанови про накладання адміністративного стягнення від 16.06.2023 року, діяв відповідно до ст. 19 Конституції України, а саме на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (ЄДРПОУ 45200774, вул. Єгорова, 25-А, м. Кропивницький, 25015) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення складено 05.08.2024

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда