Постанова № 121066694, 31.07.2024, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08001, Київська область, смт. Макарів, вул. Д.Ростовського, 35, inbox@mk.ko.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2024 р. Справа № 370/1220/24

Суддя Макарівського районного суду Київської області Білоцька Л.В., розглянувши матеріали Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління Патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого: ФОП «» водій, проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

14.08.2023 о 00 год 40 хв., в с. Бишів Фастівського р-ну по вул. Київська, 12, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21043 д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки т/з у встановленому законом порядку за допомогою приладу Alcotest Drager ARLM-0328, тест № 796 позитивний 0,43 ‰, чим порушив п. 2.9 А ПРД, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення, не з`явився.

31.07.2024 року від його представника адвоката Ничик А.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст . 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання вказала, що ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що є всі підстави для закриття провадження за ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки, адміністративний матеріал складено з порушенням, а відсутність доказів підтверджує неправомірність складеного адміністративного матеріалу, а докази здобуті шляхом порушення є неналежними.

Посилалася на те, що відповідно до зазначених в протоколі даних вказано, що до протоколу долучено: акт, направлення, висновок. Також до матеріалів справи долучено СД диск, проте його не зазначено в переліку, документів, які долучено до протоколу.

Вважає, що рапорт працівника поліції не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Адвокат вказує, що направлення, яке долучено до матеріалів справи також, є недопустимим доказом, його не було вручено особі, оскільки проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Адвокат вважає, що в даному випадку з відеозапису не вбачається, що поліцейський вручав особі письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. Окрім цього, відео фіксування події повинно проводитися з моменту зупинки транспортного засобу та до кінця розгляду справи поліцейськими, однак поліцейськими не було проведено таких дій, що є грубим порушенням процедури розгляду справи. Відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення Правил дорожнього руху, є належним доказом лише в тому разі, якщо в протоколі є посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, зазначаючи при цьому про постанову ВС КАС у справі № 524/5536/17 від 15.11.2018. Відеозапис не може бути належним доказом у справі. Відео фіксування події повинно проводитися з моменту зупинки транспортного засобу та до кінця розгляду справи поліцейськими, однак поліцейськими не було проведено таких дій, що є грубим порушенням процедури розгляду справи. В даному випадку відеозапис взагалі не має відношення до даної справи. Свідків матеріали справи також не містять. Відеозапис, який повинен бути безперервним, що в даному випадку зроблено не було і відеозапис є неповним, що є порушення Закону України «Про національну поліцію» та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100. Порушення «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (далі Інструкція), де зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. Відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведених поліцейськими процесуальних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення у випадку їх оспорювання.

Відповідно до п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. Відсутність даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено фото, або відео зйомку результати такої фіксації є недопустимими доказами (висновки ВС/КАС № 428/2769/17 від 24.01.2019, ВС/КАС, справа №524/5536/17, 15.11.18). Ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні на паперовому конверті з оптичним диском, які долучені в якості доказів у справі № 391/705/20, взагалі не зазначено на які носії здійснювався відео запис події. Верховний Суд у справі №216/5226/16-а(2-а/216/33/17) зазначив що, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. На відео не видно всіх обставин, які вказані у протоколі.

З відеофайлу, який розміщений на СD-диску, що долучений до матеріалів справи, відеозйомка не проводилась безперервно, що є порушенням п.5. розділу II Інструкції, тобто працівниками поліції безперервна відеофіксація обставин вчинення, виявлення адміністративного правопорушення не проводилась. На відео не видно всіх обставин, які вказані у протоколі. Таким чином, вважаємо, що працівниками поліції було порушено процедуру складання адміністративного матеріалу, що ж підставою для закриття провадження по справі.

Також, адвокат посилається, що муштук при особі не розпаковували, що є грубим порушенням. Відповідно до ДСТУ EN 15964:2014 (далі Стандарт) пристрої (газоаналізатори) використовують мундштуки для відбору проб дихання. Пунктом 3.11 Стандарту визначено, що мундштук це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявлення алкоголю у видихуваному повітрі й через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря. Їх використовують, щоб запобігти змішуванню проби видихуваного повітря з навколишнім повітрям і розбавленню концентрації алкоголю. Згідно приписів п. 5.2 Стандарту пристрій повинен виключати можливість вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів. Повинна бути забезпечена можливість брати ці мундштуки, не торкаючись частини, що буде і була в контакті з губами особи, яку перевіряють. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити. Недотримання вимог Стандарту визначених п. 3.11 та 5.2 може призвести як до епідеміологічних ризиків, так і до ризику некоректної роботи газоаналізаторів і фактичних необ`єктивних тестів. Використання бувших у вжитку мундштуків, може призводити до систематичних похибок з отриманням помилкового результату тесту.

Крім цього, адвокат вказує, що на відео не зафіксовано факту керування транспортним засобом. Не зафіксованого і самої події, яка вказана у протоколі. На даному відеофайлі зафіксовано лише спілкування поліцейського, при цьому відсутня інформація про роз`яснення особі її прав, передбачених ст. 268 КУпАП, факт руху т.з, керування особою т.з. та підстави зупинення транспортного засобу, ознаки, які можуть свідчити про обґрунтованість пропозицій пройти огляд на стан сп`яніння, встановлення осіб свідків та їх наявність. Ознаки, які вказано у протоколі не було на камеру зафіксовано, особі. З відеозапису, долученого до протоколу, вбачається, що поведінка особи не є сумнівною, є адекватною, він спілкується з поліцейськими, логічно висловлює свої міркування. Також не вбачається ознак сп`яніння, які зазначені у протоколі. При цьому нервування водія вочевидь зумовлено лише діями поліцейських, які без очевидних на те підстав постійно вказували, що він має ознаки сп`яніння. Тобто, поліцейський повинен вказати, що є підставою спочатку які ознаки у особи, запропонувати за допомогою якого приладу проходити освідування, порядок застосування спеціального технічного засобу і роз`яснити права передбачені ст. 268 КУпАП та при цьому, йому не роз`яснили наслідки такої відмови.

Відео файл clip 3 та 4 нічого не підтверджує, clip 2 особа проходить освідування, перед чим курить цигарку, що впливає на результати вимірювання. Поліція про це не попереджує, а враховуючи, що показний 0, 43 проміле є невеликим то результаи ставимо під сумнів. Особі не роз`яснили його права та обов`язки передбачені, ст. 268 КПУП, не роз`яснили, що він має право відмовитись або в разі незгоди проїхати до закладу охорони здоров`я. Права і обов`язки особі не роз`яснено, до лікаря не запропоновано.

Крім цього, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

А тому адвокат вважає, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Також, відбувається тимчасове затримання транспортного засобу, яке проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою статті 130 КУпАП. Однак всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення водія не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документа встановленої форми, а саме, акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Із змісту положення ч. 5 ст. 266 КУпАП слідує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з п.3 Порядку огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно п. п. 4, 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року за № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Вважає, що процедура поліцейськими була порушена.

Розгляд справи просила відкласти, оскільки вона як захисник приймає участь у невідкладних слідчих діях, які будуть проведені в м. Одеса 31.07.24.

При цьому, слід вказати, що доказів не прибуття у судове засідання 31.07.2024 року захисник не подала, розгляд справи відкладався неодноразово за її клопотаннями, що свідчить про затягування розгляду справи з метою уникнення правопорушником від притягнення до адміністративної відповідальності, при цьому, ОСОБА_1 скористався своїм правом на подачу письмових заперечень на протокол про адміністративне правопорушення викладених у клопотанні, а тому справа розглядається за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, клопотання захисника про закриття провадження у справі, дослідивши наявні у справі докази, суд керується наступним.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У постанові Пленуму Верховного СудуУкраїни від23грудня 2005року №14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП.

Згідно ст. 256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.5.Правил дорожньогоруху водійповинен навимогу поліцейськогопройти вустановленому порядкумедичний оглядз метоювстановлення стануалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції.

Порядок огляду водіїв на стан сп`яніння передбачений ст. 266 КУпАП, відповідно до частини 1 якої особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Далі, частиною другою вказаної статті передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ж ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Винність ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 425004 від 14.08.2023 року, направленням на огляд водія на стан алкогольного сп`яніння до медичного закладу, чеком приладу «Драгер», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом поліцейського, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Так, переглянувши відеозапис, який долучено до матеріалів справи, суд зазначає, що такий відеозапис є безперервним та повним та є таким, що відповідає вимогам Інструкції, на відео зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та після зупинки він вийшов із-за керма автомобіля, ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції у комендантську годину про, що його і було повідомлено, з відеозапису слідує, що працівником поліції запропоновано вибрати муштук, який правопорушник самостійно вибрав та розпакував.

Суд зауважує, що відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, та визначено обов`язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Такі вимоги працівником поліції дотримано.

Судом не встановлено такого порушення процедури огляду водіїв на стан сп`яніння, визначеноюКУпАПта Інструкцією № 1452/73 від 09.11.2015, які б дозволяли, відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП, вважати огляд недійсним.

Окрім того, відповідно до положеньстатті 254 КУпАПосновним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановленістаттею 256 цього Кодексу.

Разом з тим, суд вважає доводи захисника як те, що до матеріалів справи долучено СД-диск, проте його не зазначено в переліку, документів, які долучено до протоколу, в протоколі відсутнє посилання на технічний засіб за допомогою якого здійснено відеозапис тощо, хоча і є недоліками протоколу про адміністративне правопорушення, однак в своїй сукупності не спростовують законності складеного працівниками поліції відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналізуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що в матеріалах справи наявні належні та достатні докази того, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП, при обставинах, викладених у протоколі, вина у вчиненні адміністративного правопорушення, ч. 1ст.130КУпАП доведена.

Таким чином, дії ОСОБА_1 , підлягають кваліфікації за ч. 1 ст.130КУпАП як керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, ОСОБА_1 , слід призначити адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст.130КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки інших санкцій вказаною нормою не передбачено.

Згідно ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Керуючись вимогами ст. 40-1, ст. 130, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень (ЄДРПОУ:37955989,Банк:Казначейство України(ЕАП),р/р:UA488999980313030149000010001,Кодплатежу:21081300;Отримувач:ГУК уКиївській області/м.Київ/21081100) з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збірна користьдержави (Отримувач:ГУК уКиївській області/Макарів.сел/22030101;ЄДРПОУ:37955989;Банк:Казначейство України(ЕАП);МФО 899998;Р/Р:UA218999980313161206000010826;Код платежу:22030101) у розмірі 605 гривень 60 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийч. 1ст. 307цього Кодексу,постанова пронакладення штрафунадсилається дляпримусового виконаннядо органудержавної виконавчоїслужби. Упорядку примусовоговиконання постановипро стягненняштрафу стягується подвійнийрозмір штрафу,зазначений упостанові та витрати на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення.

Постанова набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду Апеляційним судом.

Суддя Л.В. Білоцька