Рішення № 121057512, 16.08.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2024 року Чернігів Справа № 620/8527/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.

-визнати протиправним протокольне рішення № 136 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову в частині призначення пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника за померлого (загиблого) ОСОБА_2 від 30 грудня 2022 року;

-зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника за померлого (загиблого) ОСОБА_2 відповідно до п. «а» ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 28.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову, оскільки при поданні пакету документів про призначення пенсії по втраті годувальника, позивачка не надала свідоцтво про шлюб.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 (а.с. 5).

Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 04.08.2022 №815 «Політравма із залученням декількох ділянок тіла травма легень. Ушкодження внаслідок бойових дій від інших вибухів та осколків» старшого лейтенанта ОСОБА_2 , 1998 року народження, яка стала причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2022 №80, свідоцтвом про смерть та лікарським свідоцтвом про смерть. Травма та причина смерті, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.06.2022 у справі № 737/111/22 заяву ОСОБА_1 задоволено: встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Чернігова, РНОКПП НОМЕР_4 ) з 21 червня 2020 року і по день смерті ОСОБА_2 25 лютого 2022 року; встановлено факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) була членом сім`ї ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Чернігова, РНОКПП НОМЕР_4 ) станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 12.10.2022 у справі № 737/250/22 заяву ОСОБА_1 задоволено: встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 ; внесено до актового запису про народження ОСОБА_3 наступні зміни: відомості про особу батька записати ОСОБА_2 , прізвище дитини записати « ОСОБА_4 »; анульовано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 , видане 25.08.2022 Чернігівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та видати нове свідоцтво про народження дитини ОСОБА_5 .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі 620/7992/22 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 видати ОСОБА_1 , посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей", форма і порядок видачі якого встановлена постановою Кабінетом Міністрів України від 28.05.1993 №379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".

12.12.2022 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника - померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами розгляду заяви органом ПФУ прийнято протокольне рішення від 30.12.2022 №136, яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії у разі втрати годувальника у зв`язку з відсутністю документу свідоцтва про шлюб.

Вказане рішення і є предметом судового розгляду.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

При вирішені спору суд виходить із того, що статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно статті 1 Закону №2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

В частині 4 статті 30 Закону №2262-XII, зокрема, визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті "а" статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту "д" частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні.

Згідно пункту «а» статті 36 Закону №2262-XII пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Статтею 48 Закону №2262-XII встановлено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

З наведених норм законодавства слідує, що право на пенсію по втраті годувальника мають, зокрема, дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, та пенсійним органом має бути встановлений факт спорідненості при вирішенні питання про призначення пенсії з наданих заявником документів на підтвердження цього.

З матеріалів справи слідує, що старший лейтенант ОСОБА_2 , командир механізованої роти механізованого батальйону, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 через ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби по захисту Батьківщини.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.06.2022 у справі № 737/111/22 заяву ОСОБА_1 задоволено: встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Чернігова, РНОКПП НОМЕР_4 ) з 21 червня 2020 року і по день смерті ОСОБА_2 25 лютого 2022 року; встановлено факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) була членом сім`ї ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Чернігова, РНОКПП НОМЕР_4 ) станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 12.10.2022 у справі № 737/250/22 заяву ОСОБА_1 задоволено: встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 ; внесено до актового запису про народження ОСОБА_3 наступні зміни: відомості про особу батька записати ОСОБА_2 , прізвище дитини записати « ОСОБА_4 »; анульовано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 , видане 25.08.2022 Чернігівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та видати нове свідоцтво про народження дитини ОСОБА_5 .З оскаржуваного рішення випливає, що єдиною підставою для відмови позивачці у призначенні пенсії по втраті годувальника слугувала відсутність свідоцтва про шлюб, проте позивачкою було надано відповідачу рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.06.2022 у справі № 737/111/22 згідно встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21 червня 2020 року і по день смерті ОСОБА_2 25 лютого 2022 року; встановлено факт, що ОСОБА_1 була членом сім`ї ОСОБА_2 станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В спірному випадку, позивачка згідно рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.06.2022 у справі № 737/111/22 є дружиною померлого годувальника та на день звернення до відповідача зайнята доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення ним 8 років.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачка набула, після смерті її чоловіка (годувальника), право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-XII.

Питання строків призначення пенсій відповідно до Закону №2262-XII врегульовано статтею 50 вказаного Закону.

Так відповідно до статті 50 Закону №2262-XII членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачка право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-XII набула після смерті її чоловіка (годувальника), а право на отримання такого виду пенсії набула - з дня звернення за пенсією, а саме 12.12.2022.

З метою ефективного захисту прав позивачки, на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити з 12.12.2022 (дати подання заяви про призначення пенсії) ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника, за померлого (загиблого) чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до статті 30 та пункту «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що рішення відповідача не узгоджується з вимогами, встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для розподілу між сторонами судових витрат згідно статті 139 кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним протокольне рішення № 136 від 30.12.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову в частині призначення пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника за померлого (загиблого) чоловіка ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити з 12.12.2022 ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника, за померлого (загиблого) чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до статті 30 та пункту «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Суддя В.В. Падій