Ухвала суду № 121057498, 16.08.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 серпня 2024 року ЧернігівСправа № 620/11180/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Скалозуба Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі

за позовомОСОБА_1 до про Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/11180/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 14.08.2024 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №620/11180/23 від 30.11.2023.

Розглянувши подані ОСОБА_1 матеріали, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, судом встановлено таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію на звернення останнього від 27.02.2023 про розрахунок інших видів житлово-комунальних послуг, на які розповсюджуються пільги особи з інвалідністю внаслідок війни, з 01.01.2022.

Суд зауважує, що за змістом статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частиною 2 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Крім того, приписами частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тобто, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Такі вимоги закону, щодо обов`язковості виконання судових рішень та контролю з боку суду за його виконанням відповідають Рекомендаціям Ради Європи в галузі адміністративного судочинства та адміністративного права.

Так, в Рекомендації REC (2003) 16 Комітету Міністрів державам-членам щодо виконання адміністративних і судових рішень у сфері адміністративного права, яка була прийнята Комітетом Міністрів 9 вересня 2003 року на 851 нараді зазначено, що враховуючи необхідність забезпечення довіри приватних осіб до адміністративної і судової системи і, з огляду на це, також необхідність забезпечення виконання як рішень адміністративних органів, які покладають обов`язки на приватних осіб, так і судових рішень у сфері адміністративного права, які визначають права приватних осіб. Дієвість правосуддя вимагає виконання судових рішень у сфері адміністративного права, особливо, коли вони стосуються адміністративних органів; нагадуючи у зв`язку з цим про права, які захищає Європейська конвенція з прав людини, невід`ємною частиною яких є виконання судових рішень у межах розумного строку.

У постанові від 22.08.2019 по справі № 522/10140/17 Верховний Суд підкреслив, що зазначені вище правові норми Кодексу адміністративного судочинства України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання чи неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з виконанням чи невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення належним чином.

Слід зазначити, що фактично звернення позивача направлено на встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 30.11.2023, що останній і вказує в прохальній частині позову. Водночас, ОСОБА_1 звернувся до суду саме з позовом, тобто обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам процесуального законодавства, оскільки при розгляді позовних вимог позивача стосовно неналежного виконання судового рішення, суд не може зобов`язувати відповідача виконувати останнє шляхом ухвалення нового судового рішення.

Належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є звернення до суду із заявою в рамках процедури судового контролю.

Водночас, суд звертає увагу на те, що таке звернення має бути викладене у формі заяви в порядку статті 382 КАС України або статті 383 КАС України, які мають різні вимоги до змісту, форми та доказів, що мають подавати особи, на користь яких ухвалене судове рішення.

Зважаючи на вказане, стягувач має визначитись із формою судового контролю, що на його думку відповідатиме ефективному захисту порушених прав останнього, сформулювати заявлені вимоги у формі заяви, яка окрім іншого має відповідати вимогам, встановленим статтею 167 КАС України.

В силу вимог абзацу десятого частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Зважаючи на те, що всупереч наведеним вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не надано суду доказу надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) заяви про встановлення судового контролю, зміст заяви не дає суду можливості встановити норму процесуального законодавства на підставі якої таке звернення відбулось (текст заяви містить покликання на статтю 383 КАС України, в той час як керується скаржник статтею 382 КАС України), що призводить до певної невизначеності змісту самої заяви та, як наслідок, такі недоліки не дають можливості розглянути вказану заяву, а тому остання підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись статтями 167, 241, 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про встановлення судового контролю за виконання судового рішення від 30.11.2023 у справі №620/11180/23 - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складений 16 серпня 2024 року.

Суддя Ю.О. Скалозуб