Рішення № 121056244, 16.08.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2024 р. № 400/6601/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаПершого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пров. Бебюш Капон, 16,м. Первомайськ,Миколаївська обл., Первомайський р-н,55213, провизнання протиправною та скасування постанови від 19.04.2024 р.,ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови від 19.04.2024 р. у ВП № 74792272 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.039.2023 р. по справі № 400/8893/23 позивача зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 р. рішення залишено без змін. Постановою відповідача від 19.04.2024 р. відкрито виконавче провадження та стягнуто виконавчий збір у розмірі 32000,00 грн. Постанову відділу ДВС позивач вважає протиправною, оскільки рішення по справі № 400/8893/23 набрало законної сили 28.02.2024 р., а у постанові про відкриття виконавчого провадження вказано, що документ набрав чинності 06.11.2023 р. Спір, що вирішений у справі № 400/8893/24, має майновий характер, а тому розмір виконавчого збору має становити 10% суми стягнення, тобто 3198,99 грн, а не 32000,00 грн.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 01.08.2024 р. в електронному кабінеті. Правом на подачу відзиву не скористався.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 р. по справі № 400/8893/23 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 на виконання рішення суду від 18.01.2022 по справі №400/9507/21.

Оскільки протягом 30 днів з дня ухвалення рішення відповідач не скористався правом на його оскарження, судом 26.10.2023 р. видано виконавчий лист, в якому зазначено, що рішення набрало законної сили 24.10.2023 р.

Апеляційна скарга на рішення подана військовою частиною через Електронний суд 08.12.2023 р., а не як зазначено в позові 17.11.2023 р.

Ухвалою від 22.12.2023 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд поновив військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №400/8893/23.

П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою старшого державного виконавця ОСОБА_2 від 19.04.2024 р. відкрито виконавче провадження № 74792272 з примусового виконання виконавчого листа від 26.10.2023 р. по справі № 400/8893/23.

У п. 2 постанови зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн.

Щодо зазначення в оскаржуваній постанові дати виконавчого листа 26.10.2023 р., що раніше дати набрання рішення у справі № 400/8893/23 законної сили, суд зазначає, що рішення у справі № 400/8893/23 вперше набрало законної сили 24.10.2023 р., оскільки військова частина не оскаржила його протягом 30 днів. На день видачі виконавчого листа 26.10.2023 р. рішення вважалось таким, що набрало законної сили. Апеляційна скарга була подана лише 08.12.2023 р., а постанова апеляційного суду прийнята 28.02.2024 р.

Виконавчий лист від 26.10.2023 р. по справі № 400/8893/23 не визнавався таким, що не підлягає виконанню, тому правомірно був поданий до примусового виконання і відповідачем відкрито виконавче провадження.

Щодо розміру виконавчого збору, суд враховує, що відповідно до ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.2. ст.27 Закону № 1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону № 1404 за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Позивач вважає, що спір у справі № 400/8893/24 має майновий характер, а тому розмір виконавчого збору має розраховуватися, виходячи з 10% суми стягнення.

Таку позицію суд вважає хибною, оскільки виконавчий збір у розмірі 10 відсотків відповідно до вимог ч.2 ст.27 Закону № 1404 стягується виключно у разі: 1) стягнення коштів; 2) повернення майна; 3) стягнення заборгованості зі сплати аліментів.

У справі № 400/8893/24 йде мова не про стягнення коштів, а про зобов`язання боржника здійснити нарахування та виплату коштів. Тобто, жодна обставина, передбачена ч.2 ст.27 Закону № 1404, у цьому випадку відсутня. Тим більше, резолютивна частина рішення не містила суми стягнення.

Натомість, відповідно до ст.63 Закону № 1404 рішення немайнового характеру, це рішення за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. У цьому випадку, як раз йде мова про зобов`язання військову частину здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки на користь стягувача. Зазначення рішення суду може бути виконано виключно самим боржником, і не передбачає механізму примусового виконання, як у випадку рішень майнового характеру, коли державний/приватний виконавець має право вчинити дії щодо арешту, вилучення (списання коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Тобто, різниця між рішеннями майнового та немайнового характеру у розумінні Закону № 1404 проходить саме у можливості чи неможливості державним/приватним виконавцем його примусово виконати незалежно від дії та волі боржника. Рішення немайнового характеру, як раз відрізняються тим, що бути виконаними без участі боржника не можуть. Натомість, такі рішення можуть мати майновий еквівалент або якимось іншим чином впливати на майновий стан боржника.

За таких обставин, відповідач правомірно застосував у цьому випадку ч.3 ст.27 Закону № 1404 під час визначення розміру виконавчого збору, а не ч.2 ст.27. Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях відповідача протиправності та підстав для визнання постанови протиправною та її скасування.

У задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (пров. Бебюш Капон, 16, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ідентифікаційний код 34993707) про визнання протиправною та скасування постанови від 19.04.2024 р. у ВП № 74792272 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 16.08.2024 р.

Суддя Н. В. Лісовська