Ухвала суду № 121055988, 16.08.2024, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 серпня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/611/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідно до якого позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування при первинному призначенні пенсії до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020 на підземних роботах (1 рік 3 місяці 12 днів пільгового стажу за Списком № 1 та додатково 1 рік З місяці 12 днів до загального стажу, а загалом 2 роки 6 місяців 24 дні) та відповідного заробітку за період роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020, а також не проведення індексацій пенсії 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу періоди з 01.12.2018 по 12.03.2020 на підземних роботах (1 рік 3 місяці 12 днів пільгового стажу за Списком № 1 та додатково 1 рік 3 місяці 12 днів до загального стажу, а загалом 2 роки 6 місяців 24 дні), включивши до розрахунку пенсії відповідний заробіток за період роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020, та здійснити виплату недоотриманої пенсії з 12.03.2020, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 індексацію його пенсії:

з 01.03.2021 на підставі Постанови КМУ від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»;

з 01.03.2022 на підставі Постанови КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення в 2022 році»;

з 01.03.2023 на підставі Постанови КМУ від 24.02.2022 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

з 01.03.2024 на підставі Постанови КМУ від 23.02.2022 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням належного розрахунку пенсії з 12.03.2020, і сплатити недоотримані пенсійні виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.03.2020 за заявою позивача було первинно призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 28.02.2024, який позивач отримав на початку квітня 2024 року з відповіддю пенсійного органу на його запит, було виявлено, що ОСОБА_1 підвищено розмір пенсії. При детальному вивченні цього протоколу встановлено значне підвищення коефіцієнту стажу у порівнянні з первинним призначенням пенсії через фактичне зарахування до трудового стажу позивача додаткових періодів роботи. При цьому, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати залишився незмінним з дня призначенні пенсії. До того ж, середній заробіток позивача теж розраховано неправильно з дня первинного призначення пенсії.

Крім того, позивач з вказаного протоколу та розрахунків дізнався, що за 2021-2024 роки йому не було проведено індексація пенсії.

На думку позивача, при первинному призначенні йому пенсії з 12.03.2020, не було зараховано весь наявний трудовий стаж та заробітну плату, що призвело до неправильного розрахунку його пенсії у бік її зменшення та у подальшому не проведено або проведено з порушенням наступні перерахунки його пенсії (у тому числі індексації).

26.04.2024 за визначеними вище обставинами позивачем направлено до Пенсійного фонду України заяву, відповідно до якої він просив: надати рішення про призначення пенсії та протокол первинного призначення пенсії; здійснити перерахунок пенсії позивача з дня призначення - 12.03.2020, з урахуванням всього наявного у позивача на день призначення пенсії трудового стажу та заробітку; після здійснення відповідного перерахунку - провести належні індексації пенсії позивача за період з 2021 по 2024 роки та з урахуванням здійснених перерахунків сплатити позивачу суми недоотриманих пенсійних виплат з 12.03.2020.

23.05.2024 позивачем через Укрпошту отримано відповідь пенсійного органу від 16.05.2024 на вищевказану заяву, відповідно до якої вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з дня призначення з урахуванням всього наявного у позивача на день призначення пенсії трудового стажу та заробітку, а також проведення належних індексацій пенсії за період з 2021 по 2024 роки, виконані не були. Відповідачем лише здійснено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за березень 2020 року, при цьому такий перерахунок здійснено не з дати первинного призначення пенсії.

З такими діями відповідача позивач не згоден та вважає їх протиправними.

Ухвалою суду від 10.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви із наведенням обґрунтування неможливості розгляду заявлених позовних вимог в окремих позовних провадженнях та доцільності об`єднання в одній позовній заяві всіх заявлених вимог; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн; клопотання про поновлення строку звернення до суду та належних доказів поважності таких причин.

На виконання вищевказаної ухвали позивачем 24.06.2024 надано квитанцію про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку звернення до суду та уточнену позовну заяву, в якій наведено обґрунтування пов`язаності позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, залишено відкритим. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Згідно із частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).

Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначено, що після закінчення ПТУ він працював електрослюсарем підземним на шахті, а потім майже безперервно на підземних роботах в шахтах по січень 2021 року. З 12.03.2020 йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах. У лютому 2024 року позивачу з повідомлень засобів масової інформації стало відомо про прийняття Урядом України постанови щодо проведення всім пенсіонерам індексації пенсії з 01.03.2024, а також про проведення за аналогічними постановами за попередні роки індексації пенсій у 2021, 2022, 2023 роках, внаслідок чого 05.03.2024 через портал ПФУ ОСОБА_2 подав електронне звернення стосовно здійснення індексації пенсії з 2021 по 2024 рік з наданням документів про перерахунок пенсії.

Відповідачем ОСОБА_1 була надана відповідь разом з розпорядженням про перерахунок пенсії. Враховуючи, що позивач не має юридичної або економічної освіти і не обізнаний щодо правил обрахунку пенсійного забезпечення тощо, він 15.04.2024 звернувся за консультацією до юридичної компанії та уклав договір про надання юридичних з ТОВ «Юридична компанія Гудвілл», де 19.04.2024 йому була надана письмова консультація, з якої ОСОБА_1 і дізнався не лише про не проведення індексації пенсії у 2021-2024 роках, а й про невірно призначену пенсію з 12.03.2020.

26.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив надати рішення про призначення йому пенсії разом з протоколом первинного призначення пенсії, а також здійснити перерахунок пенсії з дня призначення - 12.03.2020, з урахуванням всього наявного на день призначення пенсії трудового стажу та заробітку, провести належні індексації пенсії за період з 2021 по 2024 роки, сплативши, з урахуванням здійснених перерахунків, суми недоотриманих пенсійних виплат з 12.03.2020.

23.05.2024 позивачем отримано відповідь від пенсійного органу від 16.05.2024, згідно якої заява ОСОБА_1 виконана не була відповідачем. Водночас повідомлено про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу за березень 2020 року, однак зазначений перерахунок здійснено не з дати первинного призначення пенсії.

Тобто, на думку позивача, його вимоги відповідачем виконані не були, внаслідок чого у травні 2024 року ОСОБА_1 був вимушений звернутися до адміністративного суду з позовом щодо захисту своїх соціальних прав.

Суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 12.03.2020 отримує пенсію, призначену відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07 2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно наданого позову вбачається, що спірним періодом, який відповідачем не зараховано при призначенні з 12.03.2020 позивачу пенсії, є період з 01.12.2018 по 12.03.2020, та як наслідок заробітна плата за вказаний період, яка також не була врахована відповідачем при призначенні пенсії позивачу, внаслідок не зарахування такого періоду до страхового стажу.

Водночас з відзиву відповідача на позовну заяву із додатками вбачається, що період роботи позивача з 01.12.2018 по 12.03.2020 зараховано до пільгового стажу лише для визначення права ОСОБА_1 на призначення пенсії за нормами частини 3 статті 114 Закону №1058, оскільки за даними Реєстру застрахованих осіб з 01.12.2018 підприємством не сплачено страхові внески. Для розрахунку розміру пенсії при призначенні пенсії враховано заробітну плату за період з 01.12.2000 по 30.11.2018 та з 01.07.2019 по 31.07.2019 за даними Реєстру застрахованих осіб про сплату підприємствами страхових внесків. Для розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2017-2019 роки - 7763,17 грн.

Відповідно до заяви позивача від 28.01.2021 до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 внесено відомості про звільнення з роботи з 15.01.2021, що також підтверджено трудовою книжкою позивача.

14.06.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою про допризначення пенсії, у зв`язку з наданням додаткових документів, за результатами розгляду якої позивачу з 01.06.2021 проведено перерахунок пенсії та зараховано період роботи з 01.12.2018 по 29.02.2020 до страхового та пільгового стажу. Заробітну плату зараховано з 01.12.2000 по 29.02.2020, оскільки на час проведення перерахунку в Реєстрі застрахованих осіб вже були наявні відомості про сплату підприємством страхових внесків.

З 01.04.2023 ОСОБА_1 на підставі рішення від 16.05.2024 проведено перерахунок пенсії з доданням страхового стажу відповідно до пункту 4 статті 42 Закону № 1058, за результатом якого до страхового стажу зараховано період роботи з 01.03.2020 по 31.01.2021, страховий стаж склав 39 років 4 місяці 13 днів. Пільговий стаж для обчислення пенсії враховано по 12.03.2020. Період обчислення заробітної плати при розрахунку пенсії не змінився і склав з 01.12.2000 по 29.02.2020. Зазначене підтверджено довідкою відповідача від 08.08.2024 1200-0801-8/20191.

Крім того, 05.03.2024 позивач звернувся до відповідача через веб портал з заявою щодо проведеної індексації пенсії у 2020-2024 рока, зарезультатами розгляду якої відповідачем надано відповідь листом від 01.04.2024 1868-1323/Б-02/8-1200/24.

Після цього, позивач 26.04.2024 звернувся до відповідача з заявою довільної форми щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням всього наявного, на день призначення пенсії стажу та заробітку, а також провести належні індексації пенсії з 2021 по 2024 роки.

Листом від 16.05.2024 №3151-2917/Б-02/8-1200/24 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення відповідного перерахунку пенсії з моменту її призначення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивачу при призначенні 12.03.2020 пенсії, відповідачем дійсно не було зараховано до його страхового стажу період роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020, що останнім не заперечується та як, наслідок заробітна плата за вказаний період.

Водночас, період роботи позивача з 01.12.2018 по 12.03.2020, було зараховано відповідачем пізніше у часі, а саме під час перерахунку пенсії за заявою позивача від 14.06.2021 та з 01.04.2023 на підставі рішення від 16.05.2024, відповідно до якого до страхового стажу зараховано період роботи з 01.03.2020 по 31.01.2021.

Проте, позивач не погоджується саме з бездіяльністю відповідача щодо не зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020 та, як наслідок відповідного заробітку за період роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020, саме при первинному призначенні пенсії, а саме з 12.03.2020, а також з бездіяльністю щодо не проведення індексації пенсії за 2021-2024 роки.

Тобто, предметом позову є бездіяльність відповідача щодо не зарахування при первинному призначенні пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу періоду його роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020 та, як наслідок відповідного заробітку за вказаний період роботи, а також не проведення індексацій пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Згідно відбитку потового штампу на конверті, позивачем скеровано дану позовну заяву засобами поштового зв`язку 30.05.2024, тобто поза межами шестимісячного строку.

При цьому, посилання ОСОБА_1 на відсутність у нього юридичної або економічної освіти та необізнаність щодо правил обрахунку пенсійного забезпечення, суд вважає неприйнятними, оскільки, це не позбавляє права та можливості позивача звернутися за правничою допомогою, в тому числі в порядку безоплатної правової допомоги. Крім того, зазначені позивачем обставини суперечать презумпції знання законодавства, суть якої полягає в тому, що кожен вважається таким, що знає закони.

Спірні правовідносини виникли у 2020 році, а за правничою допомогою та до суду позивач звернувся за спливом чотирьох років після призначення пенсії.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з певними заявами, що свідчить про його можливість звернення до відповідача з приводу надання інформації стосовно обрахунку пенсії ОСОБА_1 .

Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися з цим позовом до суду в межах строку, визначеного приписами КАС України, окрім посилання на необізнаність щодо правил обрахунку пенсійного забезпечення, позивач у заяві про поновлення строку не зазначає та до суду не надає.

ОСОБА_1 не надано доказів, що підтверджували б його звернення без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) йому пенсії до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації. А отже, посилання на листи відповідача від 01.04.2024 та від 16.05.2024 є необгрунтованими, а дата отримання вказаних листів відповідача не може бути відліком часу, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, з урахуванням предмету позову.

Суд наголошує, що отримання позивачем листів ГУ ПФУ в Луганській області у відповідь на свої заяви, не змінює моменту, з якого ОСОБА_1 мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Тим більше, що таке звернення відбулося після спливу значного проміжку часу.

При цьому суд виходить із правових позицій Верховного Суду, сформованих у постановах від 28.05.2021 у справі №380/2355/20, від 21.02.2020 у справі №340/1019/19, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, а також врахував позицію Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, яка відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

Враховуючи сформовану Верховним Судом позицію, суд також не визнає поважними доводи позивача про те, що про порушення свого права в частині отримання непроіндексованої пенсії за період з 01.03.2021 по 28.11.2023 він дізнався з засобів массової інформації або з моменту отримання відповіді пенсійного органу.

Інших доказів вчинення будь-яких дій до моменту отримання такої відповіді, з метою з`ясування розміру пенсії та її складових, позивачем суду не надано.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічне правозастосування наведене у постановах Верховного суду від 21.02.2024 по справі №240/27663/23, від 08.05.2024 по справі №400/11403/23, від 03.07.2024 по справі №400/14847/23.

Отже, звертаючись із заявою про поновлення пропущеного строку для звернення до суду позивачем не наведено поважних причин для його пропуску та не надано відповідних доказів на підтвердження їх існування.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені ОСОБА_1 у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, судом визнаються неповажними.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог позивача щодо:

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області стосовно не зарахування при первинному призначенні пенсії до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020 на підземних роботах (1 рік 3 місяці 12 днів пільгового стажу за Списком № 1 та додатково 1 рік З місяці 12 днів до загального стажу, а загалом 2 роки 6 місяців 24 дні) та відповідного заробітку за період роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020, а також не проведення індексацій пенсії з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 по 30.11.2023;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу періоди з 01.12.2018 по 12.03.2020 на підземних роботах (1 рік 3 місяці 12 днів пільгового стажу за Списком № 1 та додатково 1 рік 3 місяці 12 днів до загального стажу, а загалом 2 роки 6 місяців 24 дні), включивши до розрахунку пенсії відповідний заробіток за період роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020, та здійснити виплату недоотриманої пенсії з 12.03.2020, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 індексацію його пенсії:

з 01.03.2021 на підставі Постанови КМУ від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»;

з 01.03.2022 на підставі Постанови КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення в 2022 році»;

з 01.03.2023 по 30.11.2023 на підставі Постанови КМУ від 24.02.2022 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»,

строк звернення до суду пропущено, і доказів поважності його пропуску позивачем не надано.

Відповідно до 8 частини першої статті 240 КАС України суд залишає позовну заву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із позовом в частині вищевказаних позовних вимог, та як наслідок - відмовляє у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та залишає позовну заяву в цій частині без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та задишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії в частині вимог щодо:

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області стосовно не зарахування при первинному призначенні пенсії до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020 на підземних роботах (1 рік 3 місяці 12 днів пільгового стажу за Списком № 1 та додатково 1 рік З місяці 12 днів до загального стажу, а загалом 2 роки 6 місяців 24 дні) та відповідного заробітку за період роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020, а також не проведення індексацій пенсії з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 по 30.11.2023;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу періоди з 01.12.2018 по 12.03.2020 на підземних роботах (1 рік 3 місяці 12 днів пільгового стажу за Списком № 1 та додатково 1 рік 3 місяці 12 днів до загального стажу, а загалом 2 роки 6 місяців 24 дні), включивши до розрахунку пенсії відповідний заробіток за період роботи з 01.12.2018 по 12.03.2020, та здійснити виплату недоотриманої пенсії з 12.03.2020, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 індексацію його пенсії: з 01.03.2021 на підставі Постанови КМУ від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»; з 01.03.2022 на підставі Постанови КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення в 2022 році»; з 01.03.2023 по 30.11.2023 на підставі Постанови КМУ від 24.02.2022 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та залишити без розгляду позовні вимоги в цій частині.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, позивач має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян