Рішення № 121055620, 15.08.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року Справа № 280/5419/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (просп. Маяковського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 37573438),

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту Запорізької міської ради № 04.01-0011141 від 29.02.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Токмак, Пологівського району, Запорізької області;

зобов`язати Департамент соціального захисту Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ: 37573438) призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу, передбачену ст. 10 Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", при народженні дитини - ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Токмак, Пологівського району, Запорізької області

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у січні 2024 року, після переміщення до м. Запоріжжя, звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із заявою про встановлення факту народження дитини. Рішенням суду від 12 січня 2024 року заяву було задоволено та встановлено факт народження ОСОБА_2 . Зазначає, що на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, 23 січня 2024 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було видано свідоцтво про народження ОСОБА_2 НОМЕР_2 , актовий запис №13. Вказує, що після отримання свідоцтва про народження, звернулась до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району з заявою про надання державної соціальної допомоги при народженні дитини. Проте, повідомленням Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради № 04.01-0011141 від 29.02.2024 їй було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги при народженні дитини у зв`язку із тим, що відповідна заява була подана пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Вказує, що неможливість своєчасного звернення до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, не може призводити до порушення інтересів її дитини, оскільки у рішенні відповідача про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини не вбачається інших підстав для відмови, окрім пропуску 12- місячного строку для звернення. Просить задовольнити позов.

Відповідач подав відзив на позовну заяву вх. № 29690 від 25.06.2024, в якому вказує, що 22.02.2024 року позивачка звернулась до відповідача щодо питання отримання допомоги при народженні дитини. Зазначає, що згідно з повідомленням №04.01-0011141 від 29.02.2024 позивачу було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги при народженні дитини, у зв`язку із тим, що відповідна заява була подана пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Покликається на те, що у зв`язку із пропущенням позивачкою строку, передбаченого для звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, Департаментом таку допомогу позивачці не призначено, що відповідає нормам чинного законодавства, зокрема пункту 12 Порядку. Стверджує, що в межах повноважень, визначених Конституцією України, Департамент не має права самостійно вийти за межі цих повноважень. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5419/24.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 народила дитину - ОСОБА_2 у місті Токмак Пологівського району Запорізької області, яке є тимчасово окупованим.

У січні 2024 року позивач переїхала на підконтрольну територію України до м. Запоріжжя, наразі відповідно до довідки від 21.05.2024 №1625-7002039439 зареєстрована як внутрішньо-переміщена особа за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2024 встановлено факт народження ОСОБА_2 .

23.01.2024 Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво про народження ОСОБА_2 Серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 22.02.2024 року звернулась до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради щодо питання отримання допомоги при народженні дитини.

Згідно з повідомленням Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради №04.01-0011141 від 29.02.2024 їй було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги при народженні дитини у зв`язку із тим, що відповідна заява була подана пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Вважаючи протиправними рішення відповідача та з вимогою зобов`язати відповідача вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 46 Конституції України гарантовано громадянам України право на соціальний захист.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III, Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 01.11.1992 №2811-XII.

За приписами статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Відповідно до визначення, що міститься в статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Частиною першої статті 2 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

В силу вимог частини першої статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частина перша статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», вказує, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами і при народженні дитини.

Відповідно до статті 5 цього Закону допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Статтею 6 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Згідно із частинами першою-третьою статті 11 Закону України «Про державну допомогу з дітьми» допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Частиною сьомою статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Статтею 12 зазначеного Закону визначено розмір допомоги при народженні дитини.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (далі - Порядок №1751).

Пунктом 2 Порядку №1751 визначено, що державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується: громадянам України; іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1751 відповідно до статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування непрацюючі жінки.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 12 Порядку №1751 визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

З матеріалів справи вбачаєтся, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із тим, що відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини, оскільки позивач звернулася із заявою про призначення вказаної допомоги пізніше, ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача, з огляду на наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений і триває до цього часу.

Згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф» від 22.12.2022 №309, Токмацька міська територіальна громада з 26 лютого 2022 року перебуває у тимчасовій окупації російською федерацією.

Позивач з набула статусу внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 21.05.2024 №1625-7002039439 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

ОСОБА_1 перебуваючи в м. Токмак Пологівського району Запорізької області, на тимчасово окупованій території російською федерацією народила доньку ОСОБА_2 , а відтак реєстрація народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану в Україні до січня 2024 року не проводилась.

У січні 2024 року після переміщення до м. Запоріжжя, позивач звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із заявою про встановлення факту народження дитини, рішенням суду від 12 січня 2024 року заяву було задоволено та встановлено факт народження ОСОБА_2 . Надалі, 23.01.2024 Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було видано свідоцтво про народження ОСОБА_2 НОМЕР_2 , актовий запис №13, після чого позивач звернулась до відповідача з приводу призначення допомоги при народженні дитини.

Тож, судом встановлено, що позивач, діючи в інтересах малолітньої дитини, без зволікань у часі, після реєстрації народження та отримання свідоцтва про народження дитини подала заяву про виплату їй допомоги при народженні дитини.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що Токмацька міська територіальна громада з лютого 2022 року перебуває у тимчасовій окупації російською федерацією, у зв`язку із чим позивач змушена була виїжджати з окупованої території у пошуку нового місця проживання разом з дитиною, вживати заходів щодо встановлення факту народження та отримання свідоцтва про народження дитини, які у сукупності стали причиною пропуску позивачкою 12-ти місячного строку на подачу письмового звернення про виплату вказаної допомоги.

Вказані обставини суд розцінює як поважні, що не залежали від волі позивача і унеможливили подання нею письмової заяви у строк, встановлений Порядком №1751.

Відтак, Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано вищевказані обставини та протиправно прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу допомоги при народженні дитини з огляду на пропуск строку звернення за такою допомогою.

Крім того, в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

З огляду на вищенаведене, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку несвоєчасне звернення батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі №591/610/16-а та від 02.10.2018 справі №495/3711/17.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту соціального захисту Запорізької міської ради № 04.01-0011141 від 29.02.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (просп. Маяковського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 37573438) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Департаменту соціального захисту Запорізької міської ради № 04.01-0011141 від 29.02.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Департамент соціального захисту Запорізької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15 серпня 2024 року.

Суддя Л.Я. Максименко