Ухвала суду № 121054191, 16.08.2024, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/2302/24

Справа № 754/11575/24

У Х В А Л А

Іменем України

16 серпня 2024 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100030002134 від 14.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України відносно підозрюваної

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомир, українки, громадянки України, незаміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, 23.04.2024 року до Рівненського міського суду Рівненської області направлено обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2024 року слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12024100030002134 від 14.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Згідно з клопотанням та додатками до нього, у невстановлені слідством дату, час та місці, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на реалізацію протиправної діяльності у сфері незаконного збуту психотропних речовин.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив та маючи намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, у невстановлені слідством дату та час, знаходячись за невстановленою слідством адресою, отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи - порошкоподібну речовину рожевого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 3,988 г., що є великим розміром, тим самим незаконно придбала психотропну речовину з метою збуту, яку в подальшому поклала до поліетиленового пакету білого кольору, який був при ній, тим самим почала незаконно зберігати вказану психотропну речовину при собі з метою збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 утримуючи при собі незаконно придбану психотропну речовину, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , 14.08.2024 року о 17 годині 10 хвилин була зупинена працівниками поліції.

В подальшому, 14.08.2024 року в ході проведення особистого обшуку затриманої ОСОБА_6 працівниками поліції виявлено та вилучено - порошкоподібну речовину рожевого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 3,988 г., що є великим розміром, яку ОСОБА_6 незаконно придбала та зберігала з метою збуту.

14.08.2024 року о 17 годині 10 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, 15.08.2024 року ОСОБА_6 слідчим повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; скоїти інше кримінальне правопорушення.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваній своєчасно, згідно з вимогами ч.2 ст. 184 КПК України.

Прокурор при розгляді клопотання просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вважав, що в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне провадження №12024100030002134 від 14.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України відносно ОСОБА_6 , у зв`язку з чим стверджував про незаконність усіх подальших дій у даному кримінальному провадженні, а також недопустимості зібраних доказів.

Підозрювана ОСОБА_6 підтримала думку захисника.

Слідчий суддя вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зокрема, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

В клопотанні слідчим, відповідно до статті 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, клопотання містить обґрунтування необхідності застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Так слідчим суддею встановлено, що 14.08.2024 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12024100030002134 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.Відповідно до короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, 14.08.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено громадянку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка при собі зберігала порошкоподібну речовину, зовні схожу на наркотичну у великих розмірах з метою подальшого збуту.

15.08.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Зазначені обставини на цьому етапі досудового розслідування також підтверджуються доданими до клопотання доказами, а саме: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12024100030002134; рапортом оперуповноваженого УБН ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 14.08.2024; поясненнями ОСОБА_6 від 14.08.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.08.2024; висновком експерта.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, враховуючи особу підозрюваної, яка хоча раніше і не судима, але 23.04.2024 року до Рівненського міського суду Рівненської області направлено обвинувальний акт стосовно останньої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, її майновий стан та стан здоров`я, відсутність міцних соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання та реєстрації, передбачених ст. 183 КПК України перешкод для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Крім того враховується наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, вчинити інше кримінальні правопорушення. Приймаючи до уваги все вищенаведене є обґрунтовані підстави вважати, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, виконання нею процесуальних обов`язків.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Прокурором у судовому засіданні також доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен запобігти наявним ризикам.

Обставини, зазначені захисником ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_6 , не можуть бути підставою для відмови в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки всі вищеперелічені докази свідчать про допустимість проведених слідчих дій, а певні невідповідності в окремих процесуальних документах (постановах про об`єднання матеріалів досудових розслідувань та про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 15.08.2024) свідчать про наявність технічної помилки та не впливають на обґрунтованість підозри та законність слідчих дій.

Отже прокурором доведені обставини, передбачені п.1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне обрати розмір застави у розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_6 обов`язки - прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179,183,184, 193,194,196,202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою рахувати з 17 години 10 хвилин 14 серпня 2024 року.

Строк дії ухвали - до 17 годин 10 хвилин 12 жовтня 2024 року.

Визначити заставу у сумі 242240 грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахунок UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 жовтня 2024 року.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_6 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1