Ухвала суду № 121049537, 14.08.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26404/24

Провадження № 2/127/3770/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 серпня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про зняття арешту.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Так, у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем у позовній заяві не вказано самого відповідача як сторону по справі, його повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб), а також інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Слід звернути увагу позивача, що в цивільному процесі позовного провадження учасниками справи є сторони (позивач і відповідач), а також треті особи. Відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. При цьому, процесуальне право вибору відповідача при зверненні до суду з позовом належить саме позивачу.

Також позивачу слід звернути увагу на роз`яснення пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 03.06.2016 №5 щодо кола учасників у справах про зняття арешту з майна, зокрема хто може виступати відповідачем та третьою особою в таких справах.

Позивачу необхідно визначитись з відповідачем та іншими учасниками справи, вказавши їх у позовній заяві з усіма анкетними даними, як-то визначено вимогами цивільно-процесуального закону.

Також, у порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи, а наданий до суду лише один примірник позовної заяви не засвідчений належним чином у ксерокопіях документів з оригіналів, що додаються до неї.

Позивачу слід надати засвідчені належним чином додатки до позовної заяви (паспорт, довідка РНОКПП, тощо), а також копію позовної заяви разом із засвідченими належним чином копіями всіх документів, що додаються до неї, в примірнику для інших учасників справи, надіславши вказані документи на адресу суду. При цьому, позивачу необхідно звернути увагу на вимоги ч. 1,2 ст. 95 ЦПК України щодо порядку посвідчення письмових доказів з оригіналів, які додаються до матеріалів позову.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язанийдодати допозовної заявивсі наявнів ньогодокази,що підтверджуютьобставини,на якихґрунтуються позовнівимоги (ч.5ст.177ЦПК України).Обов`язок поданнядоказів разомз поданнямпозовної заяви передбачений ч.2 ст. 83 ЦПК України.

З позовної заяви слідує, що позивач, вказуючи на обставини його перебування учасником судової справи у період в 1998 року по 2000 рік зазначає, що по цій судовій справі було закрито провадження, а тому підстави для накладення обтяжень відносно його майна в межах її розгляду відсутні. При цьому, в позовній заяві не зазначає будь-якої конкретної інформації та доказів щодо перебування на розгляді в суді вказаної ним справи та якого саме суду, не зазначає зокрема інформації щодо будь-яких документів з процесуальних рішень суду (з ідентифікуючими реквізитами), ухвалених в межах вказаної ним справи, у т.ч. про закриття провадження. Вказуючи на обставину наявності двох повідомлень державної виконавчої служби, на підставі яких нотаріусом в 2000 році було вчинено заборону на відчуження всього майна позивача, не містить позовна заява відомостей про те яким саме органом було накладено арешт.

Окремо слід звернути увагу позивача на спосіб захисту порушеного права, а саме на визначений цивільно-процесуальним законом порядок знаття арешту з майна, накладеного в межах розгляду судової справи. Тобто, якщо він стосується майна учасника справи, то підлягає скасуванню шляхом звернення із відповідною вмотивованою заявою. Інші особи, які не приймали участь по справі, але якщо арешт (обмеження) стосуються їх майна -звертаються до суду з даного приводу шляхом подання позову.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01 січня 2024 року ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).

Позивач одночасно із позовом заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке обґрунтовує здійсненням витратами в межах надання йому послуг з отримання витягів із державних реєстрів.

Розглянувши заявлене клопотання суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 136 ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно ст.8Закону України«Про судовийзбір»,враховуючи майновийстан сторони,суд можесвоєю ухвалоюза їїклопотанням відстрочитиабо розстрочитисплату судовогозбору напевний строк,але недовше ніждо ухваленнясудового рішенняу справіза такихумов:1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або 2)позивачами є:а)військовослужбовці;б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів;в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю;г)члени малозабезпеченоїчи багатодітноїсім`ї;ґ )особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осібта осіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена;або 3)предметом позовує захистсоціальних,трудових,сімейних,житлових прав,відшкодування шкодиздоров`ю. Суд можезменшити розмірсудового зборуабо звільнитивід йогосплати напідставі,зазначеній участині першій цієї статті.

За змістом вказаної вище норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов`язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Розглянувши подане клопотання, суд не знаходить достатніх підстав та доказів, які б в розумінні ст. 136 ЦПК України та з урахуванням роз`яснень п.29 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.05.2014 року №109 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказували на виключні обставини та надавали можливість звільнити позивача від сплати судового збору. Тому, за відсутності будь-яких доказів на підтвердження незадовільного або скрутного матеріального стану позивача заявлене ним клопотання задоволенню не підлягає.

Отже,позивачу слідсплатити судовийзбір заподання позовноїзаяви немайновогохарактеру увстановленому ЗакономУкраїни «Просудовий збір»розмірі (1211,20 грн) та надати суду докази щодо цього.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні:

отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Отже, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про зняття арешту - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: