Рішення № 121041991, 16.08.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9640/24

Провадження № 2/357/3956/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Нізовій А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2024 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача 50 % суми страхового відшкодування в розмірі 83684,24 грн. та витрати по сплаті судового збору. В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 03.01.2023 року між ОСОБА_2 та ПАТ «HACK «Оранта» був укладений договір 212781656, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв автомобіля «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_1 . 07.10.2023 року, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Mercedes-Benz 316» д.р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 . Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, тобто вчинення правопорушення, яке передбачене ст. 124, КпАП України. ПАТ «HACK «Оранта» було сплачено власнику автомобіля «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_3 страхове відшкодування в сумі 27368,48 грн. та власнику автомобіля «Mercedes-Benz 316» д.р.н. НОМЕР_4 страхове відшкодування в сумі 140000,00 грн. Договір (поліс 212781656) було укладено між ПАТ «HACK «Оранта» та ОСОБА_2 , що належить до пільгової категорії громадян та при розрахунку розміру страхового платежу було застосовано зменшення пільговику 50 % . Позивач зазначає, у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж зазначено договором страхування, чи з порушенням умов, то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, зобов`язана компенсувати страховику 50% виплаченого страхового відшкодування».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 15 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 12 серпня 2024 року о 09:00 год.

Сторони в судове засідання не з`явилися, представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача Галіч Ж.В., яка діє на підставі довіреності направила до суду заяву, яка була зареєстрована канцелярією суду 17.07.2024 року за вх..№38392, в якій просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Судом 12.08.2024 року за вх..№42296 отримано заяву, в якій відповідач ОСОБА_1 просив суд розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 03.01.2023 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на пільгових умовах був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 212781656), згідно якого забезпеченою є цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_1 .

Так, даний договір укладено на пільгових умовах (на 50 % зменшено розмір страхового платежу), оскільки страхувальник ОСОБА_2 належить до пільгової категорії громадян, на підставі посвідчення учасника війни НОМЕР_5 .

07.10.2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Mercedes-Benz 316» д.р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 .

Згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.11.2023 року у справі №357/12502/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі страхового акту № ОЦВ-СП-У-23-32-99204/1 від 14.11.2023 року ПАТ «НАСК «Оранта» було сплачено власнику автомобіля «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_3 страхове відшкодування в сумі - 27368 грн.48 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №57477 від 14.11.2023 року.

Також, на підставі страхового акту № ОЦВ-У-23-32-99205/1 від 22.12.2023 року ПАТ «НАСК «Оранта» було сплачено власнику автомобіля «Mercedes-Benz 316» д.р.н. НОМЕР_4 страхове відшкодування в сумі 140 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №65070 від 22.12.2023 року.

Так, ПАТ «HACK «Оранта» вживалися заходи щодо досудового врегулювання даного спору.

07 грудня 2023 року ПАТ «HACK «Оранта» звернулась до відповідача із заявою про компенсацію страхового відшкодування в розмірі 13684,24 грн. (вих. № 08-03-14/1- 04/9909.

30 січня 2024 року ПАТ «HACK «Оранта» звернулась до відповідача ОСОБА_1 із досудовим попереджанням (вих. № 08-03-14/1-04/1101).

Також, 09 квітня 2024 року ПАТ «HACK «Оранта» звернулась до відповідача ОСОБА_1 із досудовим попереджанням (вих. № 08-03-14/1-04/4048).

Враховуючи той факт, що відповідач виплату страхового відшкодування за даним страховим випадком не здійснив, позивач був вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі. Примусове виконання зобов`язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов`язання та полягає в зобов`язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50%, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до І або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Проте, відповідно до п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «У разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж зазначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 ст. 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, зобов`язана компенсувати страховику 50% виплаченого страхового відшкодування».

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника регламентовано положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на момент скоєння спірного дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, надавши оцінку доказам в їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3028,00 грн..

Однак, згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи зміст наведених правових норм, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 1514,00 грн. сплаченого при поданні позову у розмірі 2864,00 грн., а іншу частину судового збору в розмірі 1514,00 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16, 22, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 142, 206, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про судовий збір», суд,

У Х В А Л И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» страхове відшкодування в розмірі 83684,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 1514,00 грн. (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Повернути Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» із спеціального фонду Державного бюджету України 1514,00 грн. (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) сплаченого товариством судового збору, згідно платіжної інструкції №28937 від 27.05.2024 року про сплату 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»; адреса: вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, 02081; ЄДРПОУ: 00034186.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_7 .

Суддя Б. І. Кошель