Рішення № 12103594, 12.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 49/176-10

вх. № 7781/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Юрченко І.М., дор. № 31/10 від 09.06.2010 року

відповідача - Ткаченко С.В., дов. № 359/1 від 01.09.2010 року

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії, м. Харків

до Борівського підприємства теплових мереж, смт. Борова

про стягнення 448630,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 448630,17 грн. заборгованості, з яких 292819,07 грн. основного боргу, 34018,54 грн. пені, 99217,67 грн. інфляційних та 22574,89 грн. 3% річних за договором № 08/08-72 БО-02 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, укладеним між сторонами 13.10.2008 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судовому засіданні 21.09.2010 року оголошувалась перерва до 12.10.2010 року до 12:00 години.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що заборгованість виникла не з вини відповідача, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимогпро стягнення 34018,54 грн. пені, 99217,67 грн. інфляційних та 22574,89 грн. 3% річних .

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

13 жовтня 2008 року між сторонами був укладений договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 08/08-72 БО-02, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.6.1 Договору оплата за газ та послуги його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається судом з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, передавши відповідачеві протягом жовтня 2008 року - квітня 2009 року природний газ в обсязі 746,911 тис.куб.м. на загальну суму 1713784,52 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними представниками обох сторін, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання за спірним договором виконав частково, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 292819,07 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що вказана заборгованість виникла внаслідок виконання вимог Постанови КМУ від 03 грудня 2008р. №1082 (із змінами та доповненнями) «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ», якою було було запроваджено розрахунок базового нормативу (у відсотках до фактичних надходжень) та нормативу відрахування коштів безпосередньо на рахунки ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», що не співпадає з порядком проведення розрахунків відповідно розділу 6 (пункт 6.1) Договору від 12.10.2008р. № 08/08-72 БО-02.

Суд таке обґрунтування вважає безпідставним, оскільки Постановою КМУ від 03 грудня 2008р. №1082 було затверджено порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природній газ, однак він визначає послідовність дій підприємства та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ.

Цей порядок не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості поставленого газу, не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, у тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу з споживачів природного газу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 292819,07 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2. договору зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань" від 22.11.1996р. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 34018,54 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача 99217,67 грн. інфляційних витрат та 22574,89 грн. трьох відсотків річних також обґрунтована та підлягаюча задоволенню.

В позовній заяві позивач прохав суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог, які знаходяться на його рахунках.

Суд, вислухавши пояснення представник позивача, вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 4486,30 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Борівського комунального підприємства теплових мереж (63801, Харківська область, м. Борова, вул. Поштова, 3, р/р 26008168425 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32468926) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199, літ. Д-5, р/р 260063013323 у філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 33886752) - 292819,07 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 34018,54 грн. пені, 99217,67 грн. інфляційних витрат, 22574,89 грн. трьох відсотків річних, 4486,30 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 18.10.2010 року.