ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
02 листопада 2010 року справа № 5020-12/289-5/153 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Еллада Дистриб’юшн”
(вул. Камишове шосе, 15, м. Севастополь, 99014),
до Приватного підприємства “Трейд”
(вул. Первомайська, 10, п. Кача, м. Севастополь, 99804)
Відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула”
(вул. Кірова, 175, м. Мелітополь, Запорізька обл., 72319)
про стягнення заборгованості в розмірі 9783,07 грн.,
Суддя Євдокімов І.В.
За участю представників:
позивача - Соловей Ліля Дмитрівна, довіреність б/н від 01.10.2010;
відповідача (ПП "Трейд") –не з’явився;
відповідача (ВАТ "Торговельний дім "Вакула") –не з’явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Еллада Дистриб’юшн” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства “Трейд”(далі –Відповідач 1), Відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула”(далі –Відповідач 2) про стягнення заборгованості у розмірі 10 018,85 грн., з яких: 9788,24 грн. –основна заборгованість, 146,80 грн. - інфляційні втрати, 83,80 грн. –3% річних, 100,00 грн. - заборгованість Відповідача 1 за договором поруки.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду міста Севастополя рішення господарського суду міста Севастополя від 04.02.2010 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 04.02.2010 скасовано, справа направлена на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Представник позивача у судовому засіданні 04.10.2010 надав суду заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив суму позовних вимог до 9783,07 грн., у тому числі 8688,24 грн. –сума основного боргу, 291,77 грн. –3% річних, 703,06 грн. –індекс інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані не сплатою Відповідачем 2 вартості одержаного товару, не виконанням Відповідачем 1 зобов’язань за договором поруки б/н від 10.03.2009.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач 1 явку уповноваженого представника в судове засідання 02.11.2010 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, надав письмові пояснення /том 1, а.с. 111/, у яких позовні вимоги про стягнення з нього 100,00 грн. визнав повністю.
Відповідач 2 явку уповноваженого представника в судове засідання 02.11.2010 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив (т.2, а.с.4-24).
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представників відповідачів не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Еллада Дистриб’юшн” поставило, а Відкрите акціонерне товариство “Торговий дім “Вакула” прийняло товар на загальну суму 9842,76 грн., що підтверджується видатковими накладними: №MLT-00011898 від 16.06.2009 на суму 798,36 грн., №MLT-00011898 від 16.06.2009 на суму 798,36 грн., №MLT-00011981 від 16.06.2009 на суму 208,44 грн., №MLT-00011935 від 16.06.2009 на суму 551,28 грн., №MLT-00011983 від 16.06.2009 на суму 272,16 грн., №MLT-00011835 від 16.06.2009 на суму 709,38 грн., №MLT-00011829 від 16.06.2009 на суму 677,40 грн., №MLT-00011831 від 16.06.2009 на суму 627,84 грн., №MLT-00011833 від 16.06.2009 на суму 2 136,12 грн., №MLT-00012225 від 18.06.2009 на суму 1 210,80 грн., №MLT-00012562 від 22.06.2009 на суму 1 014,96 грн., №MLT-00012777 від 23.06.2009 на суму 1 210,38 грн., №MLT-00012657 від 23.06.2009 на суму 425,64 грн. /том 1, а.с. 9-19/.
З метою забезпечення виконання Відповідачем 2 своїх зобов’язань з оплати одержаного товару, між Позивачем та Відповідачем 1, 10.03.2009 був укладений договір поруки (далі –Договір) /а.с. 21, 22/, відповідно до умов якого у разі невиконання Відкритим акціонерним товариством “Торговий дім “Вакула” обов’язку з оплати товару, кредитор повідомляє поручителя про факт порушення (пункт 2 Договору). Протягом трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення, поручитель зобов’язаний здійснити розрахунки з кредитором по зобов’язанням Боржника (пункт 3 Договору). Поручитель несе відповідальність за зобов’язаннями Боржника в межах суми 100,00 грн. (пункт 1 Договору).
Як стверджує Позивач та не спростовує Відповідач 2, одержаний товар оплачений останнім в сумі 54,52 грн. Сума заборгованості у розмірі 9788,24 грн. визнана Відповідачем при здійсненні звірення взаємних розрахунків, оформленого актом від 01.10.2009 /том 1, а.с. 20/.
Також відповідачем до порушення провадження у справі була сплачена сума основної заборгованості у розмірі 1000,00 грн., за платіжним дорученням № 5282 від 02.11.2009 /том 1, а.с. 106/.
31.07.2009 Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія від 24.07.2009 за вих. №8 /т.1, а.с.23, 24/ з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар протягом 7 днів.
Також Позивачем на адресу Відповідача 1 направлено повідомлення від 03.08.2009 за вих. № 94 з вимогою виконати зобов’язання а договором поруки.
Несплата Відповідачами заборгованості з’явилась підставою для звернення Позивача до суду з позовом про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3 % річних та заборгованості за договором поруки.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи уточнення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з вимогами статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором поставки.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки, згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
У зв’язку з наведеним, встановивши, що Відповідач зобов'язання перед Позивачем належним чином не виконав, повністю оплату одержаного товару не здійснив, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 8688,24 грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зроблений Позивачем /2 том, а.с. 15/, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача 2 суми інфляційних втрат у розмірі 703,06 грн. та 3 % річних у розмірі 291,77 грн., такими, що підлягають задоволенню.
Як зазначалось вище, виконання зобов’язання у вигляді оплати за поставлений товар забезпечено договором поруки від 10.03.2009 з Відповідачем 1 /а.с. 21/.
Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (частина друга статті 553 Цивільного кодексу України).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 Цивільного кодексу України).
Пунктами 1 - 3 зазначеного договору поруки передбачено: “у разі невиконання Відкритим акціонерним товариством “Торговий дім “Вакула”обов’язку з оплати товару, кредитор повідомляє поручителя про факт порушення; протягом трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення, поручитель зобов’язаний здійснити розрахунки з кредитором по зобов’язанням Боржника; поручитель несе відповідальність за зобов’язаннями Боржника в межах суми 100,00 грн.
Відповідачі доказів погашення заборгованості перед Позивачем суду не надали.
За таких обставин, позовну вимогу щодо стягнення з Відповідача 1 суми заборгованості за договором поруки у розмірі 100,00 грн., суд вважає такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок другої сторони.
Таким чином, судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Трейд”(вул. Первомайська, 10, п. Кача, м. Севастополь, 99804, ідентифікаційний код 3242758, р/р №26009945157201 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, м. Севастополь, МФО 324195, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Еллада Дистриб’юшн” (вул. Камишове шосе, 15, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 35526000, р/р №2600416570 в КРД ВАТ “Райфайзен Банк Аваль”, м. Сімферополь, МФО 324021) суму заборгованості за договором поруки б/н від 10.03.2009 у розмірі 100,00 грн. (сто грн.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 1,04 грн. (одна грн. 02 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 2,41 грн. (дві грн. 41 коп.).
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула”(вул. Кірова, 175, м. Мелітополь, Запорізька обл., 72319, ідентифікаційний код 30608654, р/р №2600411133661 в Філії ВАТ “Укрексімбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313979, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Еллада Дистриб’юшн” (вул. Камишове шосе, 15, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 35526000, р/р №2600416570 в КРД ВАТ “Райфайзен Банк Аваль”, м. Сімферополь, МФО 324021) суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 9683,07 грн. (дев’ять тисяч шістсот вісімдесят три грн. 07 коп.), з яких: основна заборгованість –8688,24 грн. (вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 24 коп.), інфляційні втрати –703,06 грн. (сімсот три грн. 06 коп.), 3 % річних –291,77 грн. (двісті дев`яносто одна грн. 77 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 100,96 грн. (сто грн. 96 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 233,59 грн. (двісті тридцять три грн. 64 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 08.11.2010
Судове рішення № 12103553, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 02.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-12/289-5/153. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: