Рішення № 121033967, 15.08.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2024 року ЧернігівСправа № 620/18465/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді ТкаченкоО.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2024, яке набуло чинності 17.07.2024, позов задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Чернігівської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 12.10.2023 про надання дозволу на відчуження автомобілів SUBARU BRZ 2012 року випуску, JF1ZCAC18D1605740, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та VOLKSWAGEN MULTIVAN 2002 року випуску, НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Зобов`язано Виконавчий комітет Чернігівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.10.2023 про надання дозволу на відчуження автомобілів SUBARU BRZ, 2012 року випуску, НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та VOLKSWAGEN MULTIVAN, 2002 року випуску, НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Представник позивачки адвокат Водолагін Сергій Миколайович 25.06.2024 через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу.

Вказана заява мотивована тим, що при подачі позовної заяви до суду, позивачем вказувалося, що позивачка планує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн, докази про понесені витрати будуть надані протягом п`яти днів після проголошення судового рішення відповідно до пункту 2 частини 7 статті 139 КАС України, після ухвалення рішення суду по справі сума адвокатської винагороди була зменшена на 5000 грн, оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, що виключає участь адвоката в судовому засіданні. Оскільки рішенням суду не вирішено питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на корить позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки розрахунок суми гонорару адвоката не співмірний з предметом позову та правилами розгляду справи, також зауважує, що екземпляр додаткової угоди №10 від 01.11.2023 до договору №20 від 01.11.2023 про надання правової допомоги не надавався позивачкою, у матеріалах справи є лише додаткова угода №01 від 01.11.2023 до договору №20 від 01.11.2023 про надання професійної правової допомоги, тому вважає, що додані документи не мають відношення до даної справи і не можуть підтверджувати будь-які розрахунки між сторонами.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення по суті, суд зважає на таке.

Частина 1 та 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Своєю чергою відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 15 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин 6 та 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань; безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас відповідно до частини 1 та частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача на підтвердження витрат на надання правової допомоги до заяви про ухвалення додаткового рішення долучив ордер на надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2023, довідку №5 від 24.06.2024 про те, що ОСОБА_1 24.06.2024 сплачено адвокату Водолагіну С.М. 10000,00 грн за надану правову допомогу згідно з додатковою угодою №10 від 01.11.2023 до договору №20 від 01.11.2023, акт-1 від 24.06.2024 із зазначенням найменування робіт на загальну суму 10000 грн ( а.с. 165, 166, 167). Також в матеріалах справи наявна копія угоди №01 до договору №20 від 01.11.2023 про надання професійної правової допомоги.

Суд також враховує додаткові пояснення представника позивачки, у яких вказано про помилковість зазначення у довідці №5 від 24.06.2024 та акті-1 від 24.06.2024 номеру додаткової угоди №10 замість правильного №01.

Таким чином, вказані вище документи оформлені належним чином, є взаємопов`язаними, містять посилання на позов, що був пред`явлений до суду, перелік наданих адвокатом послуг віднесений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до правничої допомоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що надані представником позивача документи доводять факт понесення позивачкою витрат за складання та подання позову до суду, написання відповіді на відзив саме в адміністративній справі №620/18465/23 на загальну суму 10000,00 грн.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа №10.12.2019).

Дослідивши документи, враховуючи предмет спору, часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а відтак, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 6000,00 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат відповідно до частини задоволення вимог.

Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В

Заяву представника позивачки адвоката Водолагіна Сергія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити.

Ухвалити додаткове судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради (вул.Магістратська, 7, м.Чернігів, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ 04062015).

Третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м.Чернігів, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ 43649710).

Повний текст додаткового рішення суду складено 15 серпня 2024 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО