Рішення № 121033079, 15.08.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18174/23Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції у місті Києві (надалі по тексту - відповідач1, ГУНП у м. Києві), Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (надалі по тексту - відповідач2), відповідно до якого просить:

визнати протиправним та скасувати акт № 1 (форма Н-1 (НПВ) комісії Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві розслідування нещасного випадку від 15 липня 2023 року, що стався з лейтенант поліції, Начальником сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві;

зобов`язати Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку від 15 липня 2023 року, що стався з лейтенант поліції, Начальником сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 та скласти відповідний акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/ПВ з встановленням факту отримання травми під час виконання службових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він входив до складу групи та разом із начальником кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві полковником поліції ОСОБА_2 та прибувши до місця вчинення грабежу почали відпрацьовувати територію для виявлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та виявлення слідів та знарядь злочину. Отримавши інформацію прибувши до споруди побачили речові докази сумку потерпілої та зрозумівши напрямок руху можливих грабіжників та можливість їх переховування за парканом та огорожею, змушені були подолати перешкоди через будівлю гаражу, за якою могли переховуватись правопорушники та з метою їх затримання ОСОБА_2 переліз через гараж та спустився на інший бік та позивач, розуміючи, що не може залишати колегу в небезпеці, так як особи, які вчинили грабіж могли бути озброєні, також піднявся на металеву кришу, але остання прогнулася та ОСОБА_1 впав на землю. В подальшому був доставлений каретою швидкої до лікарні, де встановили діагноз закритий багатоуламковий внутрішньо-суглобний перелом ДЄМ, нижньої третини великогомілкової кістки, нижньої третини малогомілкової кістки та кісток правої гомілки зі зміщенням. Згідно отриманого акту № 1 від 04 вересня 2023 року розслідування нещасного випадку, який стався 15 липня 2023 року о 06 годині 30 хвилин з начальником сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_1 , комісією констатовано та прийнято рішення що начальник сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_1 отримав травми 15.07.2023 року в період проходження служби і не пов`язані з виконанням службових обов`язків. Позивач не погоджуючись із актом розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ, звернувся до суду із цим позовом

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач1 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.59-62/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на, те що Комісією, було встановлено, що під час події позивач перебував у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї. З правилами поведінки та особистої безпеки під час виконання службових обов`язків позивач ознайомлений. Відповідно до затверджених наказом ГУНП у м. Києві від 28.07.2020 № 1344 інструкції з охорони праці, в цьому випадку додаток 2, при виникненні сумнівів в оцінці ситуації поліцейський бере на себе обов`язок віддати перевагу розрахунку на гірше і відповідно продумати свої дії наперед (підпункт 3.2. пункту 3 Інструкції з охорони праці під час виконання службових обов`язків). З урахуванням того, що приймаючи рішення залізти на металеву покрівлю, позивач зобов`язаний був врахувати можливі наслідки, віддавши перевагу на гірше, вибрати інший шлях до досягнення своєї мети, що призвело б до уникнення травмування та свідчило б про дотримання останнім заходів особистої безпеки. Враховуючи усю зібрану під час проведення службового розслідування інформацію, комісія прийшла до висновку, що діяння позивача містить усі ознаки дисциплінарного проступку, яким недотримані вимоги пунктів 2 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію». Однак, з урахуванням вчинення позивачем незначного проступку, керівником ГУНП у м. Києві вирішено обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Відповідач2 своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Позивач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лейтенант поліції, проходить службу в органах Національної поліції на посаді начальника сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві.

З 14 липня 2023 року по 15 липня 2023 року він перебував у додатковій групі на добовому чергуванні, пройшовши інструктаж та отримав зброю. Близько 5 години ранку на лінію 102 надійшло повідомлення про скоєння грабежу. На місце події було направлено слідчо-оперативну групу, співробітників відділу кримінальної поліції, відповідального та керівництво Подільського УП ГУНП у м. Києві.

Як зазначено у висновку за фактом отримання тілесних ушкоджень лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 01.08.2023 року, під час відпрацювання вказаної події та пошуку речових доказів і слідів кримінального правопорушення на прилеглій території, а саме у дворі за вказаною адресою, працівниками відділу кримінальної поліції було виявлено речові докази - сумку, яка знаходилась у вільному доступі на площадці, за зачиненою огорожею між гаражами та електропідстанцією. У зв`язку із тим, що вказана сумка перебувала за огорожею, заступник начальника управління поліції - начальник кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві полковник поліції ОСОБА_2 піднявся на споруду із металевою покрівлею даху, яка розташована поряд із огорожею, та спустився з неї до місця знаходження сумки. Після цього, ОСОБА_1 також піднявся на зазначену споруду, але спускаючись з неї металева покрівля даху прогнулась під його власною вагою, останній не тримав рівновагу та впав на землю, отримавши тілесні ушкодження.

На місце події було викликано бригаду швидкої медичної допомоги, лікарями якої ОСОБА_1 госпіталізовано до травмпункту Комунального некомерційного підприємства "консультативно-діагностичний центр" Подільського району, де останньому було встановлено діагноз: закритий багатоуламковий внутрішньо суглобовий перелом ДЄМ, нижньої третини великогомілкової кістки, нижньої третини малогомілкової кістки та кісток правої гомілки зі зміщенням.

У зв`язку з викладеним, 20.07.2023 року першим заступником начальника Подільського УП ГУНП у м. Києві Володимиром Галайдою сформовано повідомлення про нещасний випадок /а.с. 147/.

Наказом Подільського УП ГУНП у м. Києві від 20.07.2023 №215 створено комісію з розслідування нещасного випадку /а.с. 148-149/.

Наказом ГУНП у м. Києві від 01.07.2021 №198 призначено за вказаним фактом службове розслідування /а.с. 154/.

Начальником ГУНП у м. Києві 01.08.2023 затверджено висновок за результатами службового розслідування /а.с. 135-140/, відповідно до висновків якого за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 2 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 частини першої статті 18 Закону України Про Національну поліцію, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності начальник сектору розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_1 , однак, у відповідності до вимог частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, попередити останнього про необхідність дотримання службової дисципліни.

Начальником Подільського УП ГУНП у м. Києві 04.09.2023 затверджено акт №1 розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 15.07.2023 о 06 год. 30 хв., відповідно до висновку якого Комісія з розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що начальник сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_1 отримав травми 15.07.2023 в період проходження служби і не пов`язані з виконанням службових обов`язків (підпункт 3 пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422) /а.с. 141-146/.

Крім того, зазначено, що нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби, але не пов`язаний з виконанням службових обов`язків згідно пп. 3 п. 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 №705.

Позивач не погоджуючись із зазначеним Актом №1 розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ, який затверджений 04.09.2023, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).

За приписами частини першої поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2)професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3)поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4)надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5)зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписами частин першої та другої встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом, у частині першій статті 1 якого визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, як закріплено у частині другій статті 1 Дисциплінарного статуту, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону зобов`язує поліцейського:

1)бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2)знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3)поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5)вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7)утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9)підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Як підтверджується Висновком за фактом отримання тілесних ушкоджень лейтенантом поліції ОСОБА_1 , затвердженим 01.08.2023 Начальником ГУНП у м. Києві полковником поліції ОСОБА_3 , комісією було встановлено, що під час події позивач перебував у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї. З правилами поведінки та особистої безпеки під час виконання службових обов`язків позивач ознайомлений. Відповідно до затверджених наказом ГУНП у м. Києві від 28.07.2020 № 1344 інструкції з охорони праці, в цьому випадку додаток 2, при виникненні сумнівів в оцінці ситуації поліцейський бере на себе обов`язок віддати перевагу розрахунку на гірше і відповідно продумати свої дії наперед (підпункт 3.2. пункту 3 Інструкції з охорони праці під час виконання службових обов`язків). З урахуванням того, що приймаючи рішення залізти на металеву покрівлю, позивач зобов`язаний був врахувати можливі наслідки, віддавши перевагу на гірше, вибрати інший шлях до досягнення своєї мети, що призвело б до уникнення травмування та свідчило б про дотримання останнім заходів особистої безпеки. Враховуючи усю зібрану під час проведення службового розслідування інформацію, комісія прийшла до висновку, що діяння позивача містить усі ознаки дисциплінарного проступку, яким недотримані вимоги пунктів 2 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства комісією надана юридична кваліфікація проступку позивача та зроблено висновок, що недотримання наказу керівництва ГУНП у м. Києві, яке виражається у нехтуванні заходів безпеки призвело до травмування останнього.

Доказів оскарження вказаного висновку від 01.08.2023 року, а також підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності позивачем до суду не надано.

Щодо прийняття рішення комісією з розслідування нещасного випадку, то необхідно зазначити про взаємопов`язаність правових норм, якими врегульовані спірні правовідносини.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції) урегульована Порядком № 705.

Згідно з визначенням термінів, наведених у пункті 3 розділу І Порядку № 705, нещасним випадком є отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 705 за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).

У силу вимог пункту 6 розділу III Порядку № 705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зокрема, зобов`язана: одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії); скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження.

Так як позивач проходить службу в територіальному (відокремленому) підрозділі ГУНП у м. Києві, наказом Подільського УП ГУНП у м. Києві від 20.07.2023 № 215 створена комісія для розслідування нещасного випадку, що стався 15.07.2023 з ОСОБА_4 .

Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку № 705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Пунктом 8 розділу III Порядку № 705 установлено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

За змістом акта розслідування нещасного випадку від 04.09.2023 № 1 за формою Н-1 (НПВ) висновується, що нещасний випадок з позивачем кваліфікований як такий, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням ним службових обов`язків.

У відповідності до підпункту 2 частини 2 додатку 6 до Порядку №705 організаційними причинами нещасного випадку є: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину).

Згідно підпункту 4 частини 2 додатку 6 Порядку №705 техногенними, природними, екологічними та соціальними причинами є: викид небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин; контакт з представниками тваринного та рослинного світу; стихійне лихо (метеорологічні, топологічні та тектонічні катастрофи: землетрус, зсув, селі, снігові лавини, повінь, просідання і зсув ґрунту тощо); гідрометеорологічні явища (мороз, ожеледиця, заметіль, шквальний вітер, ураган, град, спека, туман, злива, блискавка тощо); соціальний конфлікт (страйк, оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії осіб тощо); інші види (вказати причини).

При наданні пояснень членам комісії, які проводили розслідування нещасного випадку позивачем, та свідком цієї події надана інформація про падіння позивача з металевого даху будівлі, який не витримав вагу позивача, а позивач, в свою чергу - втратив рівновагу, що і призвело до його травмування. Будь які посилання на протиправні дії осіб у наданих поясненнях відсутні.

Видом події зазначено падіння потерпілого, а організаційними причинами настання нещасного випадку зазначені інші види, а саме: порушення ОСОБА_1 вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Про будь-які протиправні дії осіб ні позивачем, ні свідком членам комісії не заявлено.

Матеріали розслідування нещасного випадку, який стався 15.07.2023 підтверджують порушення позивачем службової дисципліни, що є прямим причинно-наслідковим зв`язком та отриманням травми.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до висновків службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 2 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 частини першої статті 18 Закону України Про Національну поліцію, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності начальник сектору розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_1 , однак, у відповідності до вимог частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, попередити останнього про необхідність дотримання службової дисципліни.

Суд також зазначає, що в ході проведення службового розслідування, відповідно до п.п. 4-5 розділу V Порядку 893, має встановлюватись наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Відповідно до п. 7 розділу V Порядку 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

З обставин призначеного та проведеного відповідачем службового розслідування вбачається, що розслідування проводилось у формі письмового провадження із збиранням та перевіркою матеріалів і відомостей.

Так за твердженням відповідача1 позивач 15.07.2023 під час нещасного випадку проявив непрофесійне виконання своїх службових обов`язків, а саме ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження внаслідок не дотримання заходів безпеки під час несення служби, чим порушив вимоги пункту 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином, відповідачем встановлено порушення позивачем службової дисципліни, проте, з урахуванням ч. 11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відповідачем не прийнято наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а лише попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни.

Відповідно до пункту 11 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни, що і було здійснено в даному випадку.

ОСОБА_1 було попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 не видавався, оскільки таке попередження не є видом дисциплінарного стягнення.

Однак, це не виключає самого факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, яке керівник ГУНП, маючи дискреційні повноваження, розцінив як незначний та прийняв рішення не накладати дисциплінарне стягнення, а обмежитися попередженням.

Отже, суд зазначає, що факт вчинення дисциплінарного проступку (хоч і незначного) доведений та повинен був бути врахований під час розслідування нещасного випадку Подільським УП ГУНП у м. Києві.

Оскільки підпункт 3 пункту 8 Розділу III Порядку № 705 передбачає, що вчинення дисциплінарного проступку поліцейським є підставою для визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, відповідач2 не мав права проігнорувати висновки службового розслідування ГУНП у м. Києві, за наслідками якого констатовано факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Отже, враховуючи обставини нещасного випадку, керуючись підпунктом 3 пункту 8 Розділу III Порядку № 705 комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що нещасний випадок визначається таким, що стався в період проходження служби, але не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Щодо тверджень позивача про те, що необхідним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між порушенням службової дисципліни та наявністю травми або поранення, суд зазначає, що положення п. 8 Порядку № 705 не передбачають умови, що нещасний випадок трапився внаслідок вчинення потерпілим дисциплінарного проступку, а визначають наявність самої обставини вчинення потерпілим поліцейським діяння, яке є дисциплінарним проступком, що виключає віднесення нещасного випадку до тих, які пов`язані з виконанням службових обов`язків та унеможливлюють складання акта за формою Н-1 (ПВ).

Таким чином, твердження позивача, про те, що акт спеціального розслідування нещасного випадку № 1 від 04.09.2023 складений з порушенням положень Порядку №705, оскільки до ОСОБА_1 не застосовано жодного з видів дисциплінарного стягнення не ґрунтується на положеннях того ж таки Порядку № 705, адже нормами останнього передбачено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є дисциплінарним проступком, а не притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, згідно Рекомендації Комітету Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.80, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За п. 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Встановлення обставин та висновку є дискреційними повноваженнями ГУНП у м. Києві. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась із позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, та наявність повноважень та правомірності дії відповідача в межах, визначених частиною 2 статті 2 КАС України.

Встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом до суду, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання вказаного права (інтересу) і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Зміст суб`єктивного матеріального права, або охоронюваного законом інтересу визначається не предметом позову, а його підставою.

Під підставою позову, слід розуміти фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога (вимоги) позивача. Зокрема, йдеться про юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, та які зумовлюють виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, а також інші доказові факти, на підставі яких можна зробити висновок про наявність або відсутність зазначених юридичних фактів.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, спірний Акт №1 за формою Н-1 (НПВ) прийнятий за результатами розслідування нещасного випадку є таким, що відповідає ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже вимоги про визнання його протиправним та скасування є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача2 повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 15 липня 2023 є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування Акту №1, а тому вони також є такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у місті Києві (

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

), Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновський