Рішення № 121033077, 15.08.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2428/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про:

- визнання протиправним наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУНП в Полтавській області, відповідач) №314 від 12.02.2024 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» та скасування пункту №5 резолютивної частини наказу ГУНП в Полтавській області №314 від 12.02.2024 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно якого ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), який перебував на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області, звільнено за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частин другої, четвертої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у невиконанні пункту 1 наказу начальника ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 №298 «Про відрядження поліцейських ГУНП», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону;

- визнання протиправним наказу ГУНП в Полтавській області №74 о/с від 14.02.2024 та скасування відповідного пункту даного наказу, згідно якого ОСОБА_1 , який перебував на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з служби);

- зобов`язання ГУНП в Полтавській області поновити на службі в поліції ОСОБА_1 , який до моменту незаконного звільнення перебував на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 (швидкого реагування) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області;

- зобов`язання ГУНП в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 , який перебував на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області, грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу, а саме за період, починаючи із 13.02.2024 до дня поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він проходив службу в Національній поліції. Оспорюваними наказами ГУНП в Полтавській області до нього застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції та, відповідно, звільнено зі служби у поліції внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, який за висновком службового розслідування, полягав у невиконанні наказу ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 №298 «Про відрядження працівників ГУНП».

Позивач зауважив, що він рапортом, 13.02.2024, повідомив безпосереднього керівника про наявність поважних причин, що унеможливлювали його відрядження до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України "Лють", м. Одеса, а саме - наявність в позивача сімейних обставин, що тимчасово унеможливлювали виконання наказу ГУНП від 08.02.2024 №298. Однак відповідач, приймаючи спірні рішення, не надав правову оцінку наведеним обставинам, внаслідок чого прийняв незаконне рішення про звільнення позивача зі служби в поліції.

ОСОБА_1 вказав про протиправне застосування до нього подвійної відповідальності, за винесення відповідачем наказів №314 від 12.02.2024 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» та №74 о/с від 14.02.2024, яким позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з служби).

Позивач звертав увагу на те, що за час служби зарекомендував себе з позитивної сторони, не мав дисциплінарних стягнень, відповідав займаній посаді, а тому застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення вважає безпідставним.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив про порушення відповідачем положень Кодексу законів про працю України в частині регулювання порядку та підстав звільнення працівника та положень Закону України «Про охорону праці» в частині зобов`язання роботодавця забезпечити умови праці на робочому місці, безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стану засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутових умов відповідно до вимог законодавства. Позивач вказував, що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля, він зобов`язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця, з огляду на що та із посиланням на пункт 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» за яким поліцейський зобов`язаний інформувати безпосереднього керівника про обставини, які унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді, вказав що наявність в нього сімейних обставин у період з 09.02.2024 по 14.02.2024 тимчасово об`єктивно унеможливлювала вчасне, повне та безумовне виконання наказу ГУНП в Полтавській області №298 від 08.02.2024 та призвело до його незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 позовна заява залишена буз руху, за усунення недоліків, ухвалою від 18.03.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

ГУНП в Полтавській області 04.04.2024 до справи наданий відзив на адміністративний позов, де відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що дисциплінарною комісією проведено повне та неупереджене службове розслідування, із врахуванням засад Дисциплінарного статуту, щодо рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Дії відповідача щодо видання оскаржуваного наказу №314 від 12.02.2024 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» яким застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, адже в суперчь положенням пункту 7 Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 №672 за яким направлення у службові відрядження поліцейських - вагітних жінок і тих, які мають дітей віком до чотирнадцяти років чи дитину-інваліда, без їх згоди не допускається, ОСОБА_1 не довів жодними доказами та поясненнями наявність у нього підстав, які перешкоджали направлення його у службове відрядження.

Відповідач також заперечував щодо доводів позивача про застосування до нього двічі дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, адже за частиною четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Таким чином, наказ ГУНП в Полтавській області від 14.02.2024 №74 о/с виданий з метою реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, яке було правомірно застосовано до ОСОБА_1 та на виконання пункту 5 наказу ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 №314 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності». Тому оскаржуваний наказ ГУНП в Полтавській області від 14.02.2024 №74 о/с «По особовому складу» є законним та не підлягає скасуванню.

Позивач 13.04.2024 надав до справи відповідь на відзив, де на задоволенні позовних вимог наполягав, вказавши на їх обґрунтованість та протиправність оскаржуваних наказів ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 №314 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності», від 14.02.2024 №74о/с «По особовому складу».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 зарите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, в справі наявні клопотання про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

Відповідно до наказу від 20.10.2020 №457о/ ОСОБА_2 прийнятий на службу до Національної поліції /а.с.22/.

09.02.2024 до ГУНП в Полтавській області надійшла доповідна записка (вих. №291/115/21/01-2024 від 09.02.2024) командира БПОП ГУНП полковника поліції ОСОБА_3 про те, що відповідно до законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України з відсічі та стримування збройної агресії проти України та на виконання листа НПУ від 02.02.2024 №7527дск, отримано вказівку від Голови Національної поліції України відрядити двадцять працівників підрозділу з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) до управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк "Цунамі") в оперативне підпорядкування полковника поліції ОСОБА_4 , начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», м. Одеса.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 №298 «Про відрядження працівників ГУНП» визначено двадцять поліцейських підрозділу, які зобов`язані прибути 10.02.2024 у м. Одеса до управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», серед яких старший сержант поліції ОСОБА_1 , поліцейський взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) БПОП ГУНП /а.с. 117-119/.

09.02.2024 командир БПОП ГУНП в Полтавській області полковник поліції ОСОБА_5 подав на ім`я начальника ГУНП доповідну записку, у якій повідомив про відмову працівників підпорядкованого підрозділу від виконання вимог наказу ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 №298 «Про відрядження працівників ГУНП», з урахуванням чого просив призначити службове розслідування за цим фактом /а.с. 113-115/.

Наказом ГУНП від 09.02.2024 №139 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначене службове розслідування за вищевказаним фактом у формі письмового провадження, проведення якого доручено дисциплінарній комісії, визначено її персональний склад /а.с. 116/.

09.02.2024 позивач надав письмові пояснення, у яких зазначив, що наказ ГУНП від 08.02.2024 №298 виконати не може у зв`язку з сімейними обставинами, а саме «я ОСОБА_6 не маю батьків одружений на жінці ОСОБА_7 , маємо спільну дитину ОСОБА_8 жінка не має батька є сама мати потрібно, догляд за сім`єю». До пояснень надав копії документів /а.с. 147-149/.

10.02.2024 на ім`я начальника ГУНП надійшов рапорт заступника начальника ГУНП підполковника поліції ОСОБА_9 , у якому повідомлено, що відповідно до наказу ГУНП від 08.02.2024 №298 «Про відрядження працівників ГУНП» особовий склад БПОП ГУНП в Полтавській області у кількості 20 (двадцять) поліцейських 10.02.2024 зобов`язані прибути на 09:00 до підрозділу для відрядження до управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі») в оперативне підпорядкування полковника поліції ОСОБА_4 , начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», м. Одеса. При перевірці прибуття особового складу БПОП ГУНП в Полтавській області до підрозділу о 9:20 10.02.2024 встановлено, що від виконання вище зазначеного наказу відмовилися від виконання зазначеного наказу окремі поліцейські, зокрема старший сержант поліції ОСОБА_1 , поліцейський взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) БПОП ГУНП /а.с. 120-121/.

Розглянувши отримані під час службового розслідування пояснення, відеоматеріали та враховуючи рапорт заступника начальника ГУНП підполковника поліції ОСОБА_9 (вих. № 607/115/11/04-2024 від 10.02.2024) дисциплінарна комісія розцінила відмову від виконання наказу старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , поліцейським взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) БПОП ГУНП, як невиконання правомірного наказу, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, що є грубим порушенням службової дисципліни /а.с. 94-112/.

За висновком службового розслідування від 10.02.2024 (пункт 7) за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пп. 1, 2 с. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2, 4 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, присяги поліцейського, текст якої закріплено у ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у невиконанні пункту 1 наказу ГУНП від 08.02.2024 №298 «Про відрядження поліцейських ГУНП» поліцейський взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) БПОП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у поліції /а.с. 111/.

Пунктом 5 наказу ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 №314 2Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» застосоване до поліцейського взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) БПОП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції /а.с. 77-78/.

За реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, застосованого до позивача пунктом 5 наказу ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 №314 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» ГУНП в Полтавській області виданий наказ від 25.03.2024 №74о/с «По особовому складу», яким згідно із п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено поліцейського взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) БПОП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби у поліції /а.с. 79/.

Не погодившись із зазначеними наказами ГУНП в Полтавській області, позивач оскаржив їх до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII).

Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини першої статті 77 Закону).

Закон України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» набрав чинності 07.10.2018.

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком у силу статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п`ята статті 13).

Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

У силу пункту 9 розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Пунктами 1, 2, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується правомірності індивідуальних актів відповідача, якими встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, внаслідок чого до нього застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Суд оцінює оскаржувані накази ГУНП в Полтавській області з точки зору їх відповідності критеріям правомірності, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, а саме - чи прийняті ці накази: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За обставин цього спору підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування, затверджений 10.02.2024 начальником ГУНП в Полтавській області.

За висновком службового розслідування дисциплінарна комісія визнала доведеним факт відмови позивача від виконання наказу ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 №298 «Про відрядження працівників ГУНП» в частині його відрядження до управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Відповідно до частин першої - третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

З урахуванням наведеного суд звертає увагу на те, що ознайомлення особового складу БПОП ГУНП із наказом ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 №298 «Про відрядження працівників ГУНП» відбувалось 09.02.2024 під відеозапис.

В ході судового розгляду справи судом встановлено і не заперечувалось представником відповідача надання ОСОБА_1 пояснень за якими він не відмовляється від виконання наказу, але не може його виконати через сімейні обставини.

У матеріалах службового розслідування наявні письмові пояснення позивача, в яких він повідомив про сімейні обставини, що на його переконання, перешкоджали виконанню наказу, а саме «я ОСОБА_6 не маю батьків одружений на жінці ОСОБА_7 , маємо спільну дитину ОСОБА_8 жінка не має батька є сама мати потрібно, догляд за сім`єю». До пояснень надав копії документів /а.с. 147-149/.

В рапорті від 13.02.2024 ОСОБА_1 на ім`я командира БПОП ГУНП в Полтавській області зазначено: «В зв`язку з сімейними обставини а іменно: 16 травня 2010 року померли мої батьки ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 . Ми діти я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та мій рідний брат ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 зашилися сиротами. В даний час я проживаю разом із своїм братом ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 та де є зареєстрованими, що підтверджується довідкою про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні виданому ЦНАП виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 09.02.2024 року, яка додається до рапорту. Всі обов`язки по утриманні та вихованні мого молодшого брата ОСОБА_12 лежать лише на мені як старшому братові ОСОБА_1 …» /а.с.31/.

З огляду на вказане, суд констатує про надання таких пояснень позивачем вже після затвердження висновку службового розслідування 10.02.2024 /а.с.94-112/ в ході якого позивачем надавалися власноручні письмові пояснення та документи та вже після видання наказу від 12.02.2024 №314 /а.с.173-180/ про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Інструкція про службові відрядження поліцейських у межах України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 №672 (далі Інструкція №672) визначає особливості направлення у службові відрядження поліцейських структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, у тому числі їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень поліції), а також підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), у межах України.

З матеріалів справи не вбачається про надання позивачем до розгляду керівництвом ГУНП в Полтавській області документів, що підтверджували б наявність обставин, що унеможливлюють направлення ОСОБА_1 таке відрядження. В ході судового розгляду справи таких доказів не надано.

Посилання позивача на недотримання ГУНП в Полтавській області, при прийнятті оскаржуваних наказів, положень Кодексу законів про працю України в частині регулювання порядку та підстав звільнення працівника та положень Закону України «Про охорону праці» в частині зобов`язання роботодавця забезпечити умови праці на робочому місці, безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стану засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутових умов відповідно до вимог законодавства. Позивач вказував, що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля, він зобов`язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця, суд оцінює з огляду на ті обставини, що позивач проходив службу у батальйоні поліції особливого призначення на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) БПОП ГУНП.

Наказом МВС України від 04.12.2017 №987 затверджено Положення про підрозділи поліції особливого призначення, відповідно до розділу ІІ якого до завдань таких підрозділів серед іншого віднесено участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.

ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, та відповідно до специфіки діяльності якого, відповідно до Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 № 987 (зі змінами відповідно до наказу МВС України від 04.09.2023 № 732) входить, зокрема, участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Разом з цим, відповідно до розділу ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 № 987 (зі змінами відповідно до наказу МВС України від 04.09.2023 № 732), до завдань вказаних підрозділів відноситься, зокрема, участь в обороні України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього, підпунктом 10 пункту 1 розділу ІІІ Положення встановлено, що підрозділи поліції особливого призначення можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.

Таким чином, забезпечення правового режиму воєнного стану, участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій, боротьба з диверсійно-розвідувальними силами агресора є безпосередніми завданнями підрозділів поліції особливого призначення, у тому числі і БПОП ГУНП.

Тобто, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , як працівник правоохоронного органу та представник влади, нехтуючи даною Присягою на вірність Українському народові, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, допустив вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні п. 1 наказу начальника ГУНП від 08.02.2024 № 298 «Про відрядження працівників ГУНП».

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

У спірному випадку позивач про неможливість виконати наказ від 08.02.2024 №298, саме з наведених у законі підстав, уповноваженого керівника не повідомляв.

Відповідно до частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За частиною четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Таким чином, наказ ГУНП в Полтавській області від 14.02.2024 №74 о/с виданий з метою реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Відтак, на переконання суду, у спірному випадку начальником ГУНП незважаючи на позитивну характеристику позивача, наявність у нього відзнак та відсутність раніше застосованих до нього дисциплінарних стягнень, але враховуючи факт вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією проти України у вигляді невиконання наказу керівництва, обґрунтовано прийняті накази про накладення на позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення та звільнення останнього зі служби в поліції.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20, від 23.11.2023 у справі №420/14443/22).

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Оцінюючи правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення шляхом звільнення зі служби у поліції суд враховує, що позивач не надав інформації та документів, що підтверджують про наявність визначених законодавством обставин які перешкоджали йому у виконанні наказу від 08.02.2024.

Суд, в ході розгляду цієї справи, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, порушення Присяги поліцейського та, як наслідок, підставність і правомірність застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

Отже наказ ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 №314 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарного стягнення» в частині застосування до поліцейського взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби в поліції, а також наказ ГУНП в Полтавській області від 14.02.2024 №74о/с є законними і правомірними, прийнятими відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у тому числі нормами Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.

Оскільки вимоги щодо скасування вищезазначених наказів є основними вимогами адміністративного позову, то за відсутності підстав для задоволення основних вимог, відсутні й підстави для задоволення усіх похідних вимог цього позову, а саме - щодо поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді поліцейського взводу №2 роти №2 (швидкого реагування) батальйону поліції особливого призначення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Полтавській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З огляду на викладене суд залишає позов без задоволення у повному обсязі.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва