Рішення № 121031698, 14.08.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/1629/24

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування періодів знаходження на інвалідності у зв`язку з виробничою травмою (8 років 11 місяців 9 днів) до його страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до його страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах - протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до його страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах періоди його виробничої практики на посаді помічника командиру взводу (Список №1) під час навчання в виші (згідно з записами в трудовій книжці: з 29.06.1992 по 31.07.1992, з 28.06.1993 по 01.10.1993, з 25.07.1994 по 31.08.1994);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати додатково до його страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до його страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах час знаходження на інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом, а саме не зараховані до його страхового стажу 8 років 11 місяців 9 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії з врахуванням зарахованого страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу третьому частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14.09.2023 (дати призначення пенсії).

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказав, що у період з 1995 по 2008 рік працював у Державній воєнізованій гірничорятувальній службі у вугільній промисловості України та під час ліквідації аварії на шахті ім.О.Ф. Засядько отримав травму, у зв`язку із чим з 25.03.2008 йому встановлено 3 групу інвалідності та призначено пенсію по інвалідності. Пояснює, що у зв`язку із досягненням 50-річного віку та наявності більше 10 років стажу робіт згідно з Списком №1, 14.09.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також - відповідач, Пенсійний орган, Пенсійний фонд) із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування". Втім при переведенні на пенсію за віком, відповідач не зарахував до його страхового стажу період виробничої практики на посаді помічника командира взводу Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону (Список №1) та період перебування на інвалідності набутої у зв`язку із трудовим каліцтвом. З такою бездіяльністю відповідача позивач не погоджується, а тому звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позов до суду не надійшов.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне вказати наступне.

ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплата якої здійснювалася до 14.09.2023.

14.09.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV).

У відповідь на подану заяву, позивач отримав лист №39298-38790/К-02/8-0600/23 від 03.11.2023, яким повідомлено про переведення його на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування". Додатково роз`яснено, що час перебування на інвалідності, у зв`язку із нещасним випадком на виробництві або внаслідок професійного захворювання зараховується до страхового стажу та стажу роботи зі шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах лише до 01.01.2004, а після такий зараховується тільки до страхового стажу.

15.11.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою з питань пенсійного забезпечення щодо обрахунку його страхового стажу.

Листом №43521-43102/К-02/8-0600/23 від 13.12.2023 відповідач додатково повідомив позивача про зарахування до його страхового стажу періоду отримання допомоги по безробіттю з 18.04.2008 по 12.04.2009 та про відсутність після з 01.01.2004 підстав для зарахування до стажу роботи зі шкідливими умовами праці, перебування на інвалідності, у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

Позивач не погоджується із обрахунком його стажу роботи зі шкідливими умовами праці, вважає, що йому безпідставно не зараховано до такого період виробничої практики з 29.06.1992 по 31.07.1992, з 28.06.1993 по 01.10.1993, з 25.07.1994 по 31.08.1994 та період перебування на інвалідності, у зв`язку із отриманою травмою на виробництві, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

За правилами ч.1 ст. 4 Закону №1058-IV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

При цьому, абзацом другим пункту 16 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV встановлено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон №1788-XII) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

У контексті викладено, слід зауважити, що призначення пенсії за віком на пільгових умовах є додатковою соціальною гарантією для осіб, які, зокрема виконували певні професійні функції на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Особливість цього виду пенсій полягає у зменшенні пенсійного віку, тобто, чим більший ступінь важкості та шкідливості умов праці, тим нижчий вік виходу на пенсію, а також менші вимоги до стажу, необхідного для призначення пенсії, вищі розміри пенсій.

14.09.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його із пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, за Списком №1, відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV.

Під час розгляду позивачем заяви та обрахунку його страхового стажу, до такого зараховано 35 років 09 місяців 27 днів, в тому числі 12 років 7 місяців 6 днів - періоди роботи за Списком №1 (з 21.08.1995 по 20.04.1999, з 28.04.1999 по 23.12.1999, з 24.12.1999 по 13.03.2006, з 14.03.2006 по 31.03.2008) за кожен повний рік якої до страхового стажу додатково враховано по одному року.

Натомість, позивач не погоджується із обрахунком його стажу та вважає, що до такого протиправно не зараховано період його виробничої практики з 29.06.1992 по 31.07.1992, з 28.06.1993 по 01.10.1993, з 25.07.1994 по 31.08.1994 та період перебування на інвалідності, у зв`язку із отриманою травмою на виробництві, тривалістю 8 років 11 місяців 9 днів.

Щодо незарахування періодів його виробничої практики на посаді помічника командиру взводу (Список №1) під час навчання у вищому навчальному закладі (згідно з записами в трудовій книжці: з 29.06.1992 по 31.07.1992, з 28.06.1993 по 01.10.1993, з 25.07.1994 по 31.08.1994) до пільгового стажу, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Приписами пп. "з", "і" та "к" ч. 1, ч. 3 п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 (далі - Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти а і б пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах к і л, прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті з, прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Пунктом д частини 3 статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" №103/98-ВР від 10.02.1998 (далі - Закон 103/98-ВР), з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За змістом статті 17 Закону №103/98-ВР, професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону 103/98-ВР визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

За положенням ст.3 Закону №103/98-ВР, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до ст. 5 Закону №103/98-ВР, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону №103/98-ВР, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

При цьому, слід врахувати, що навчально-виробнича практика студентів є невід`ємною складовою частиною навчального процесу, що має на меті закріплення та поглиблення теоретичних знань, набуття професійних навичок у межах майбутньої спеціальності, нагромадження досвіду самостійної роботи.

Як свідчать матеріали справи, за відомостями, які містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач у період з 29.06.1992 (наказ про прийняття №103л від 26.06.1992) по 31.07.1992; з 28.06.1993 (наказ №1271 від 26.06.1993) по 01.10.1993 (наказ №182л від 23.09.1993); з 25.07.1994 (наказ №134л від 25.07.1994) по 31.08.1994 проходив виробничу практику в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні, на посаді помічника командира взводу.

Отже, відповідач протиправно не зарахував період виробничої практики в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні, на посаді помічника командира взводу до пільгового стажу позивачу.

Щодо незарахування до пільгового стажу час перебування позивача на інвалідності внаслідок отриманої травми на виробництві.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, в цій частині, суд виходить з наступного.

Страховий стаж - періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (п. 4 ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV).

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, до страхового стажу роботи зараховується будь-яка робота, на якій працівник підлягав обов`язковому державному соціальному страхуванню, в тому числі час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно ст. 33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058-IV.

Статтею 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI (далі - Закон №345-VI) визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону №345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Суд зауважує, що статтею 8 Закону №345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію шахтарям.

Мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №345/763/17.

Частиною п`ятою статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).

Відповідна гарантія встановлена і положеннями ч.4 ст. 9 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XII (далі - Закон №2694-XII), згідно з якими час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Пунктом 6 частини 4 статті 10 Закону №345-VI, зокрема, внесено зміни до Закону №1058-IV шляхом доповнення частини першої статті 24 вказаного Закону абзацом четвертим такого змісту: "Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах".

Верховний Суд у постанові від 18.04.2019 у справі №392/17/17, за результатами аналізу наведених правових норм, дійшов висновку, що законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону №1788-ХІІ.

Таким чином, до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №185/8991/16-а, від 26.05.2020 у справі №205/8712/16-а.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2021 у справі №212/1743/17-а підтвердив висновок про наявність правових підстав для зарахування часу перебування позивача на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням до страхового стажу та до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону №1788-ХІІ.

За матеріалами справи, о 21 год 20 хв 02.12.2007 під час виконання посадових обов`язків, внаслідок вибуху метано-повітряної суміші позивач отримав травму на виробництві. Вказаний факт підтверджено актом №24 від 31.01.2008 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.

Як свідчить зміст позовної заяви, позивачу встановлено 3 групу інвалідностіз 25.03.2008, а після повторного огляду з 28.07.2023 3 група інвалідності встановлена позивачу безтерміново (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісію серії 12 ААГ №402437), у зв`язку із виробничою травмою. Вказаний факт не оспорюється відповідачем.

Позивачу з 25.03.2008 призначено пенсію по інвалідності, внаслідок професійного захворювання, відповідно до Законів: №1058-IV та №1788-ХІІ, про що свідчить розрахунок пенсії, який міститься в матеріалах справи.

При цьому, 14.09.2023 звернувся із заявою про проведення перерахунку стажу та пенсії, та просив зарахувати до пільгового стажу період, в тому числі перебування на інвалідності, у зв`язку з професійним захворюванням, та виплачувати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

За встановлених обставин справи, наведених вище мотивів та враховуючи законодавство, яке регулює дані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував час перебування позивача на інвалідності, у зв`язку професійним захворюванням 8 років 11 місяців 9 днів до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу періоди виробничої практики позивача на посаді помічника командиру взводу (Список №1) під час навчання та час перебування на інвалідності, у зв`язку професійним захворюванням до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене, з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування позивачу до його страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах період виробничої практики на посаді помічника командиру взводу (Список №1), яку проходив під час навчання та періодів знаходження на інвалідності у зв`язку з виробничою травмою (8 років 11 місяців 9 днів) слід визнати протиправною.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.7,8,10,139,242,244-250,255,295,297 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир,10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування ОСОБА_1 періоди виробничої практики на посаді помічника командиру взводу (Список №1) під час навчання у вищому навчальному закладі (згідно з записами в трудовій книжці: з 29.06.1992 по 31.07.1992, з 28.06.1993 по 01.10.1993, з 25.07.1994 по 31.08.1994) та періоди знаходження на інвалідності, у зв`язку з виробничою травмою (8 років 11 місяців 9 днів) до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до його страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 додатково до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу третьому частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди виробничої практики на посаді помічника командиру взводу (Список №1) під час навчання у вищому навчальному закладі (згідно з записами в трудовій книжці: з 29.06.1992 по 31.07.1992, з 28.06.1993 по 01.10.1993, з 25.07.1994 по 31.08.1994) та час знаходження на інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом - 8 років 11 місяців 9 днів, а також здійснити перерахунок пенсії з врахуванням зарахованого стажу з 14.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 14 серпня 2024 р.