Рішення № 121031188, 12.08.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 серпня 2024 р. Справа № 120/4974/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.03.2024 № 025350010834 про відмову в призначені пенсії за віком.

Відтак, з метою, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.03.2024, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 22.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

01.05.2024 відповідач 2 подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що документами підтверджено, що позивач працював (проживав) у зоні посиленого радіологічного контролю відселення станом на 1 січня 1993 року лише 3 роки 1 місяць, що є не достатнім та не дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

За наданими документами до часу знаходження у зоні посиленого радіологічного контролю зараховані всі періоди роботи та проживання.

Рішенням № 025350010834 від 08.03.2024 Головним управлінням відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком позивачу відповідно до статті 26 Закону, оскільки термін знаходження у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить менше 4 років.

У позивача згідно розрахунку стажу в наявності є 37 років 11 місяців 6 днів страхового стажу. Обов`язковою умовою наявності в особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі частини другої статті 55 Закону №796-XII є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення необхідного періоду починаючи з моменту аварії до 01 січня 1993 року

16.05.2024 відповідач 1 подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що згідно принципу екстериторіальності засобами програмного забезпечення заяву позивача та надані нею документи розподілено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області для опрацювання.

Рішенням №025350010834 від 08.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено Позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону, оскільки термін знаходження у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить менше 4 років.

Відповідач зауважив, що, оскільки, позивач працював (проживав) у зоні посиленого радіологічного контролю відселення станом на 1 січня 1993 року лише 3 роки 1 місяць, що є не достатнім та не дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, Головним управлінням правомірно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4) серії НОМЕР_1 від 01.07.1994 (а.с. 7).

01.03.2024 позивач звернувся до Ладижинського сектору ОГ Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області та 08.03.2024 прийнято рішення № 025350010834 про відмову у призначенні пенсії (а. с. 10).

Відмова пенсійного органу у призначенні дострокової пенсії за віком згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обґрунтована тим, що за наданими документами період роботи (проживання) особи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року складає 3 роки 1 місяць. Відповідно зниження пенсійного віку - відсутнє.

У рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 37 років 11 місяців 6 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- за наданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди роботи;

- за наданими документами до часу знаходження у зоні посиленого радіологічного контролю зараховані всі періоди роботи та проживання.

Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, тому звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з частиною 3 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Статтею 55 Закону визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 55 Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

- особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (абзац 5).

Згідно із приміткою до зазначено пункту, початкова величина зниження пенсійного віку (2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Таким чином, аналіз статті 55 зазначеного закону свідчить про те, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт постійного проживання та (або) праці такої особи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення протягом 4 років до 01 січня 1993 року.

Судом встановлено, що згідно з довідкою з реєстру Ладижинської територіальної громади від 22.02.2024 № 23-14-46, позивач з 22.05.1990 по 05.07.1991, з 05.07.1991 по 20.0.1994, з 21.06.1994 по 10.01.1995, з 13.01.1995 по 28.10.1997, з 12.12.1997 по 10.02.2012, з 10.12.2012 по теперішній час зареєстрований та постійно проживає в м. Ладижин, Вінницької області (а.с. 11).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991 року, м. Ладижин, Вінницької області відноситься до населених пунктів 4 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Частиною 3 статті 15 Закону №796-XII встановлено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Тобто, довідка відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади від 22.02.2024 № 23-14-46, у розумінні положень статті 15 Закону №796-ХІІ, підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, який проживає на забруднених територіях.

Більше того, позивач є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.07.1994 (а.с. 7).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду (ухвала від 04.09.2015 року у справі №690/23/15-а, постанова від 18.09.2018 року у справі №520/9284/17) єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проживав у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, тобто необхідну кількість років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, пенсійний вік позивача підлягає зниженню на 5 років. Крім того, страховий стаж позивача станом на дату подання заяви становить 37 років 11 місяців 6 днів, що не заперечується відповідачем та є достатнім для призначення пенсії.

Таким чином, у позивача наявний страховий стаж, він досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням зменшення, а тому має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 5 років.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про протиправний характер рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.03.2024 № 025350010834, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 призначити і виплачувати пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 01.03.2024, то її задоволення є наслідком задоволення першої із позовних вимог, як основної. Відносно дати із якої повинна бути призначена пенсія позивачу (01.03.2024), то така співпадає із датою звернення позивача до органу Пенсійного фонду України, із урахуванням норми ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому пенсія призначається із дня звернення особи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.03.2024 № 025350010834 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.03.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005);

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ - 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна