Ухвала суду № 121030890, 12.08.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28923/24

Провадження № 1-кс/761/18991/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, із застосуванням відеоконференцзв`язку за допомогою програми EasyCon клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Копєйськ Челябінської області російської федерації, працевлаштованого на посаді начальника управління по взаємодії з правоохоронними органами та мобілізаційно-оборонної роботи Департаменту громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні за № 42023052110000112 від 06.11.2023 року,

В С Т А Н О В И В :

08 серпня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні за № 42023052110000112 від 06.11.2023 року.

В обґрунтування клопотання детектив вказує, що Другим відділом детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері БЕБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023052110000112 від 06.11.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.205-1, ч.1 ст.263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи службовою особою - начальником управління по взаємодії з правоохоронними органами та мобілізаційно-оборонної роботи Департаменту громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради, достовірно знаючи, що указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 введено військовий стан на всій території України, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.03.2023, зорганізувався спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у стійке об`єднання, організовану групу, для вчинення розтрати коштів територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, виділених на забезпечення виконання Програми щодо сприяння територіальній обороні міста Дніпра на 2022-2026 роки, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради від 23.02.2022 за №28/16 шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у великих та особливо великих розмірах.

25 квітня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

02 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

21 червня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва відносно ОСОБА_4 було продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

18 липня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №42023052110000112 від 06.11.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.205-1, ч.1 ст.263 КК України до шести місяців.

22 липня 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва було змінено запобіжний захід застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 з домашнього арешту на особисте зобов`язання, строком до 19.09.2024 року.

06 серпня 2024 року підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Крім того, у клопотанні про зміну запобіжного заходу детектив зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється. Також детектив зазначає, що після прийняття попереднього рішення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу органом досудового розслідування встановлено обставину вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень у складі організованої групи, будучи їх активним виконавцем. На думку органу досудового розслідування, саме така обставина вказує на підвищену суспільну небезпеку інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також його причетність до діяльності організованої злочинності, яка є однією із суттєвих загроз охоронюваним державною правам та інтересам громадян, сталому розвитку суспільства, а також національній і публічній безпеці України.

Разом з тим, зі змісту клопотання вбачається, що на думку детектива зміна запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 з особистого зобов`язання на тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, у тому числі зважаючи на суспільний інтерес. Між тим, детектив зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків.

Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 з особистого зобов`язання на тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання детектива про зміну запобіжного заходу застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 з особистого зобов`язання на тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання детектива про зміну запобіжного заходу застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 з особистого зобов`язання на тримання під вартою. Разом з тим, вказав, що підозрюваний 4 місяці належним чином виконує покладені на нього обов`язки. Окрім того, повідомив, що вважає підозру, повідомлену останньому не обґрунтованою. Між тим, ОСОБА_4 здав органу досудового розслідування усі документи, що від нього вимагала ухвала слідчого судді.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання детектива про зміну запобіжного заходу застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 з особистого зобов`язання на тримання під вартою. Крім того, вказав, що підозра не обґрунтована. Між тим, повідомив, що органом досудового розслідування не встановлено достатніх обставин кримінального правопорушення. Разом з тим, зазначив, що спочатку до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але потім змінено на особисте зобов`язання, оскільки ризики з часом лише зменшились. Окрім того, вказав, що прокурором ризики не доведені, підозрюваний належним чином виконував покладені на нього обов`язки, а тому відсутні підстави для зміни відносно останнього запобіжного заходу з особистого зобов`язання на тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисників підтримав та просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про зміну запобіжного заходу застосованого відносно нього з особистого зобов`язання на тримання під вартою.

Заслухавши клопотання, думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Другим відділом детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері БЕБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023052110000112 від 06.11.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.205-1, ч.1 ст.263 КК України.

25 квітня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

02 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

21 червня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва відносно ОСОБА_4 було продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

18 липня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №42023052110000112 від 06.11.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.205-1, ч.1 ст.263 КК України до шести місяців.

22 липня 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва було змінено запобіжний захід застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 з домашнього арешту на особисте зобов`язання, строком до 19.09.2024 року.

06 серпня 2024 року підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Так, запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

Дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, долучені клопотання, слідчий суддя вважає встановленими наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 зазначеного злочину, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованих злочинів, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під домашнім арештом.

А відтак, вимоги ст. ст. 177, 178 КПК України передбачають, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину повинна бути підтверджена вагомими доказами, які являють собою досить переконливі факти, та в сукупності наданої ним розумної оцінки надають підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.

Між цим, факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов висновку про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваним конкретних діянь та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що матеріалами клопотання не підтверджено наявність у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5, ст. 191 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Крім того, відповідно до ст.200 КПК України - прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо зміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування нового запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 ступінь участі у вчиненому, а також обставини, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують підозрюваного, який має місце постійного проживання, реєстрації, його вік, сімейний стан, працевлаштування.

Разом з тим, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про зміну запобіжного заходу та продовження існування ризиків детектив послався на існування того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушеннячи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації підозрюваного ОСОБА_4 а саме, фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування.

Згаданий ризик обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, тяжкістю покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які класифікується у відповідності до ст. 12 КК України, як тяжкий злочин, за який передбачено покарання відповідно у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого засудження у найближчій перспективі, до основного покарання у виді позбавлення, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, доводять, що цей ризик є достатньо високим на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кожна, окремо, з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_4 . однак, у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду.

Окрім іншого, у вказаному аспекті оцінюється питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що сімейний стан підозрюваного, стан здоров`я членів його сім`ї, враховується під час оцінки ризиків. Під соціальним зв`язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб`єктів від інших, їх взаємні відносини, які об`єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв`язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваного, стимулюватимуть належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Наявність у підозрюваного шлюбу, працевлаштування, без сумніву, свідчить про те, що ОСОБА_4 має соціальні зв`язки належного рівня. Однак, незважаючи на їх наявність, слідчий суддя враховує що професійний досвід підозрюваного, та коло його спілкування, не можуть повність нівелювати ризик переховування.

Тобто, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику незаконного впливу на підозрюваних.

Відповідний незаконний виплив може стосуватись надання свідчень щодо важливих обставин кримінального провадження, які знаходяться у безпосередньому зв`язку із особою підозрюваного та вчинення ним кримінального правопорушення у складі організованої групи. Враховуючи вказану обставину, слідчий суддя вважає, що детектив навів достатніх доводів для обґрунтування того, що підозрюваний ОСОБА_4 в силу може спробувати незаконно впливати на інших підозрюваних, за для перешкоджання повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування, а також з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення вказаного злочину організованою групою.

Таким чином, детективом наведено об`єктивні обставини, які вказують на реальну можливість підозрюваного вчинити незаконний вплив на інших підозрюваних.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення суд також оцінює критично, оскільки детективом не доведено, що підозрюваний є особою схильною до вчинення кримінальних правопорушень, а факт того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого шляхом використання свого службового становища не може свідчити про безумовність високого рівня його суспільно-небезпечності, зважаючи що особа до кримінальної відповідальності не притягалась, підтверджень про продовження вчинення кримінального правопорушення слідчому судді детективом не надано.

Враховуючи наведені вище обставини, слідчий суддя вважає, що викладені детективом у клопотанні відомості, щодо існування ризиків можливості уникнення підозрюваного від досудового розслідування та суду, імовірності його дій з метою переховування від органу досудового розслідування та суду, ризику впливу на інших підозрюваних, являються обґрунтованою підставою для зміни запобіжного заходу з особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді застави.

Щодо не достатності застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного, зокрема, наявність визначеного місця, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, який працює, тобто має постійне джерело доходу, що свідчить про міцність соціальних зв`язків підозрюваного. Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Таким чином, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 встановлені слідчим суддею ризики, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не здатне забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим слідчим суддею.

Обґрунтованість розміру застави.

За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Прокурор у клопотанні про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою також просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 15 000 000 гривень, посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, тяжкість покарання, метеріальний стан, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється останній що складає 8 959 436,3 грн., недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. На думку прокурора саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_4 , має бути більшим за розмір, встановлений п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_4 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 15 000 000, яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір не обґрунтовано детективом, навіть виходячи із суми спричиненої шкоди, а також зазначено без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 2 000 000 для підозрюваного ОСОБА_4 та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено.

За ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків слід встановити, до 10 жовтня 2024 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 194 КПК України.

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 200, 199, 309,КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.

Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, який перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу забезпечити внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою коштів у розмірі визначеному судом на депозитний рахунок суду та надати детективу та/або прокурору оригінал документу з відміткою банку, що це підтверджує. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ухвалою слідчого судді обов`язків до 10 жовтня 2024 року, роз`яснивши наслідки невиконання запобіжного заходу та покладених на нього обов`язків.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець, зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та у разі невиконання обов`язків, а також у випадку коли підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або порушив інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покладається на детектива та прокурора.

В решті вимог клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_13