Вирок № 121029826, 12.08.2024, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1378/24 Провадження №1-кп/694/111/24

Вирок

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

12.08.2024 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження №12024250360000651 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кобиляки, Звенигородського району Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей немає, депутатом не являється, не працюючого, раніше судимого:

1) 20.02.1996 Звенигородським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 215-3 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

2) 28.08.1998 Звенигородським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років виправних робіт. На підставі ч. 3 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) приєднано частково невідбуте покарання

у вигляді 8 місяців за вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.08.1998 і остаточно визначено покарання у вигляді 2 років 8 місяців

виправних робіт;

3) 10.09.2003 Звенигородським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців, позбавлення волі;

4) 11.12.2008 Звенигородським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

5) 25.01.2013 Лисянським районним судом Черкаської області за ч. 1

ст. 122, 76 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

6) 16.10.2013 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.

1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано частково невідбуте покарання у вигляді 1 року за вироком

Лисянського районного суду Черкаської області від 25.01.2013 і остаточно визначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

Судимість у встановленому законом порядку не погашена.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

з участю обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 12 травня 2024 року близько 19 години, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ та зі змінами, внесеними Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ та зі змінами, внесеними Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ та зі змінами, внесеними Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, та зі змінами внесеними Указом від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, та зі змінами внесеними Указом від 06 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року №2915-ІХ та зі змінами внесеними Указом від 01 травня 2023 року №254/2023, затвердженим Законом України від 19 травня 2023 року №3057-ІХ, зі змінами внесеними Указом від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року №3275-ІХ, зі змінами внесеними Указом від 06 листопада 2023 року №734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року №3429-ІХ та зі змінами внесеними Указом від 05 лютого 2024 року №49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року №3564-IX, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб), перебуваючи поблизу магазину «СІВ», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав належне ОСОБА_5 майно, а саме велосипед марки «AIST» синього кольору, на рамі якого наявний напис білого кольору марки «AIST», з діаметром коліс 28 дюймів вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/124-24/7900-ТВ від 23.05.2024 становить 3733 грн. 33 коп., після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим велосипедом зник, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено в обвинуваченні та пояснив, що він за вказаних в обвинувальному акті обставинах та у вказаний час вчинив інкриміноване йому правопорушення. У вчиненому щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що шкода відшкодована, претензій до обвинуваченого він не має, відносно міри покарання погоджується з думкою прокурора щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд,за згодоювсіх учасниківсудового розгляду,визнав недоцільнимдослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Вину обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України суд вважає доведеною.

Згідно ст.66 КК України,обставиною,що пом`якшуєпокарання ОСОБА_4 суд вважає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України є рецидив злочину.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує:

-ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст.65-67КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинення злочину, який відповідно до вимог ст.12КК України відноситься до категорії: тяжких (ч. 4 ст. 185 КК України);особу обвинуваченого,який ранішесудимий,судимість непогашена,характеризується замісцем проживаннянегативно,на облікахв лікарівнарколога тапсихіатра неперебуває,вважає,що покаранняобвинуваченому слід призначити не пов`язане з позбавленням волі.

Крім того судом враховано активне сприяння обвинуваченим у розкритті злочину та те, що даний злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення та забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Цивільний позов у справі не заявлявся.

У справі наявні процесуальні витрати, які у відповідності до ч. 2 ст.124КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у справі за проведення експертизи у сумі 1514,56 грн.

Речові докази:

-велосипед марки«Аіст» синьогокольору повернути власнику, звільнивши останнього від обов`язків за зберігальною розпискою;

-електронний носій, а саме два диски «DVD-R» з уривком відеозапису з камери відеоспостереження магазину «СіВ», що за адресою АДРЕСА_2 за 12.05.2024 року залишити при матеріалах судової справи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1