Постанова № 121029225, 15.08.2024, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/4923/24

Провадження № 3/552/1756/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.08.2024 м. Полтава

Суддя Київського районного суду м. Полтави Айдаєв Р.З., за участю секретаря судового засідання Пасинок К.В., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника потерпілої ОСОБА_1 адвоката Лісіченко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали, додані до нього, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клюшниківка, Миргородського району, Полтавської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , орган, що видав 5310 від 18.06.2024,

встановив:

02.08.2024 до Київського районного суду м. Полтави з Управління патрульної поліції в Полтавській області надійшли адміністративні матеріали, що містили протоколи про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП та внаслідок автоматизованого розподілу судових справ між суддями надійшли до провадження судді Айдаєва Р.З.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 02.08.2024 справи № 552/4923/24 та № 552/4924/24 про вчинення адміністративних правопорушень стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП об`єднано в одному провадженні за загальним номером № 552/4923/24 (3/552/1756/24).

З протоколу від 25.07.2024 серії ВАВ № 211411 (том 1, а.с. 1), складеного відносно ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, вбачається наступне.

25.07.2024 близько 19 год 00 хв за адресою АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання ОСОБА_3 вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме дії фізичного, психологічного характеру, які полягали у не випусканні з квартири, ображав потерпілу нецензурною лайкою, чим завдав фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_1 , вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 02.07.2024.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу від 25.07.2024 серії ВАВ № 211412 (том 2, а.с. 1), складеного відносно ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, вбачається наступне.

25.07.2024 близько 19 год 00 хв за адресою АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання ОСОБА_3 вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме дії фізичного, психологічного характеру, які полягали у не випусканні з квартири, а також донька була свідком вчинення домашнього насильства її батьком стосовно матері ОСОБА_1 , внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_2 , вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 02.07.2024.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні 12.08.2024 ОСОБА_3 вину не визнав та пояснив, що після розлучення 25.07.2024 колишню дружину ОСОБА_1 та доньку ОСОБА_2 майже не бачив, оскільки пізно повертався додому за адресою: АДРЕСА_1 . Конфлікт пояснює триваючим поділом майна з дружиною, яка подала відповідний позов та на думку ОСОБА_3 викрала його особисті документи. Наполягав на участі у вихованні доньки та її матеріальному забезпеченні. Домашнє насильство 25.07.2024 щодо своєї колишньої дружини та доньки категорично заперечив. Натомість вказав, що з метою об`єктивності викликав поліцію 102, яка на вулиці зустріла доньку та колишню дружину, що на думку ОСОБА_3 свідчить про не перешкоджання у залишенні помешкання. Донька 25.07.2024 вирішила покинути квартиру не через насильство, а через постійні скандали батьків.

Потерпіла ОСОБА_1 наполягала на застосуванні колишнім чоловіком ОСОБА_3 психологічного насильства щодо себе та доньки. Вказала, що 25.07.2024 чоловік отримав документи щодо поділу квартири та був цим схвильований та агресивний. На зауваження ОСОБА_1 про надання дозволу покинути приміщення не реагував. Не випускав з квартири ані ОСОБА_1 ані неповнолітню ОСОБА_2 . При цьому потерпіла пояснила, що ОСОБА_3 ображав її нецензурною лайкою та погрожував виселити з квартири. Оскільки ОСОБА_1 була налякана, вимушено вибігла з донькою на вулицю, де дочекалась приїзду поліції.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 25.07.2024 батько ОСОБА_3 повідомив, що буде записувати розмову з її матір`ю ОСОБА_1 на телефон. Коли мати повернулась з роботи батько поводився агресивно у її бік. Здебільшого щодо поділу квартири. На прохання доньки ОСОБА_3 реагував агресивно у її бік. Мати через агресію батька пішла збирати речі, та батько став на дверях і повідомив, що він нікого випустить. При цьому ОСОБА_3 забрав ключи від квартири доньки та колишньої дружини. ОСОБА_3 в цей час вів себе вкрай агресивно до ОСОБА_1 , бив себе руками та кричав у бік потерпілої.

Через деякий час ОСОБА_3 відійшов від входу до квартири та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , через небезпеку за власне здоров`я та життя, вибігли на вулицю дочекатись поліцію. У подальшому, потерпіла разом із матір`ю поїхали ночувати до подруги ОСОБА_4 та на сьогодні вимушені винаймати окреме житло.

У судовому засіданні 15.08.2024 досліджений аудіозапис подій, які відбувались 25.07.2024 у квартирі кв. АДРЕСА_2 , наданий ОСОБА_3 08.08.2024, вх.№28718/24. Захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про визнання аудіозапису неналежним та недопустимим доказом.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що аудіозапис отриманий ОСОБА_3 у порядку, встановленому КУпАП, та не внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, він містить відомості, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цій справі, клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Отже, на підставі дослідженого аудіозапису суд встановив, що на ньому зафіксована частина подій тривалістю близько 35 хвилин, зокрема факт відібрання ключів ОСОБА_3 у своєї доньки ОСОБА_2 , а також безпідставне перешкоджання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишити помешкання, прокльони, агресивна поведінка у бік колишньої дружини, обумовлена бажанням ОСОБА_3 визначити порядок поділу спільного майна. Поведінка ОСОБА_1 толерантна у бік інших осіб. Остання не намагалась ображати ОСОБА_3 у відповідь та уникала розмов з будь-яких питань. ОСОБА_3 постійно висловлював докори дочці та ОСОБА_1 та кричав на присутніх.

За результатами дослідження аудіозапису подій суд дійшов висновку, що він відповідає поясненням наданим потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Запис відтворює хронологічно події від моменту коли ОСОБА_3 не випускав із квартири потерпілих, водночас не відтворює події, які вказані потерпілими, як психологічне насильство, що передували відмові ОСОБА_3 випустити потерпілих з квартири та події виклику працівників поліції.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже дії ОСОБА_3 , які полягали у словесних образах, погрозах, залякуванні щодо ОСОБА_1 , а також інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , перешкода добровільно покинути жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , крики на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які викликали у потерпілих побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди психічному здоров`ю особи, суд кваліфікує як вчинення домашнього насильства.

Також на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 судом досліджені такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 211411 від 25.07.2024 (том 1, а.с. 1), письмові пояснення ОСОБА_1 (том 1, а.с. 2), копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 171184 від 25.07.2024 (том 1, а.с. 3), копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.07.2024 (том 1, а.с. 4), копію постанови Київського районного суду м. Полтави від 02.07.2024 (том 1, а.с. 5), протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 211412 від 25.07.2024 (том 2, а.с. 1), письмові пояснення ОСОБА_2 (том 2, а.с. 2), копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 171185 від 25.07.2024 (том 2, а.с. 3), копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.07.2024 (том 2, а.с. 4), копію постанови Київського районного суду м. Полтави від 02.07.2024 (том 2, а.с. 5).

З огляду на встановлені обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При накладенні адміністративного стягнення слід врахувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин, ступінь вини особи.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Крім того, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_3 стягується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1,276-280, 283, 284 КУпАП,

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 у визнані неналежним та недопустимим доказом, аудіозапису наданого ОСОБА_3 , - відмовити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн (шістсот вісімдесят гривень).

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) на користь Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Р.З.Айдаєв