Ухвала суду № 121028504, 15.08.2024, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1046/24

Номер провадження 2-о/289/56/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2024 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., за участю секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши матеріализаяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,Служба усправах дітейта сім`їСвятошинської районноїв містіКиєві державноїадміністрації (вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 422, м. Київ) про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

02.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якому просить встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 30 років в м. Київ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і відповідно, є онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженки с. Заньки, Радомишльського району Житомирської області.

Ухвалою судді від 03.05.2024 було відкрито окреме провадження у вказаній цивільній справі та призначено до судового розгляду.

Заявник у судові засідання 24.06.2024 та 15.08.2024 не прибула, повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення .

Судові повістки на 24.06.2024 та 15.08.2024, які направлялися рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену позивачем в заяві, повернуто до суду із відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У зв`язку з неявкою всіх учасників по справі, на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно із частиною першоюстатті 131 Цивільного процесуального кодексу Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до частини третьоїстатті 131 Цивільного процесуального кодексу Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно до частини п`ятоїстатті 223 Цивільного процесуального кодексу Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За правилами пункту 3 частини першоїстатті 257 Цивільного процесуального кодексу Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною першоюстатті 44 ЦПК Українипередбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною першоюстатті 44 ЦПК Українипередбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 5 статті223, пунктом 3 частини першої статті257 ЦПК Українипроцесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних встановлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Такий висновок, узгоджується із висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №761/8849/19 (провадження №61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17 (провадження №61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі №465/6555/16-ц (провадження №61-9020св21), від 05 вересня 2022 року у справі №325/218/21-ц (провадження №61-4672св22).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогамиЦПК Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі №405/8125/15-ц (провадження №61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18 (провадження №61-3617св19), від 28 липня 2021 року у справі №756/6049/19 (провадження №61-4177св21).

Також слід зазначити, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гуржій проти України», заява № 326/3, «Олександр Шевченко проти України», №8771/02, §27).

У даній справі вбачається, що заявник в судові засідання 24.06.2024 та 15.08.2024 для розгляду справи по суті не прибула, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала, повідомлялася про розгляд справи судовими повістками про виклик, про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження суд не повідомляла, представника до участі у справі не залучила.

За таких обставин, враховуючи, що заявник у засідання, які призначалися по справі на 24.06.2024 та 15.08.2024 не прибула, хоча належним чином повідомлялася судом про розгляд справи, зважаючи на відсутність у суду обов`язку з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.

Керуючись статтями 223, 257, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,Служба усправах дітейта сім`їСвятошинської районноїв містіКиєві державноїадміністрації про встановлення фактуродинних відносин- залишити без розгляду.

Особа, заява якої залишено без розгляду має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК