Рішення № 121026836, 15.08.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13390/24-Е

Провадження № 2-о/522/444/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Байчури А.М.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2024 на адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, подана представником заявника - адвокатом Резуненко Д.С.

Подана заява про видачу обмежувального припису містить вимогу видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), якому визначити тимчасові обмеження його прав, та покласти на нього обов`язки, а саме:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання та перебування ОСОБА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше, ніж на 100 метрів до місця проживання (перебування), інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видати строком на 6 (шість) місяців.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що після звернення заявниці до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ОСОБА_2 став вести себе вкрай агресивно та неадекватно, почав стежити за заявницею та застосовувати психологічне насилля в її адресу. Він погрожує заявниці фізичною розправою, шантажує та ображає її гідність. ОСОБА_1 двічі зверталась до правоохоронних органів із заявами щодо протиправних дій ОСОБА_2 , у зв`язку з чим 01.08.2024 посадовою особою ВП ОРУП № 1 ГУНП в Херсонській області було видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника строком на 3 доби до 21 год. 45 хвилин 04.08.2024. Після закінчення строку дії припису ОСОБА_2 відновив свої протиправні дії.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою суду від 14.08.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду з викликом сторін та призначенням судового засідання на 14.08.2024 о 16 год. 00 хв.

У судове засідання з`явились представник ОСОБА_1 адвокат Поліщук А.В., заінтересована особа ОСОБА_2 ОСОБА_2 заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не отримував копії заяви, з її змістом не ознайомлений та йому потрібен час для підготовки пояснень та подання доказів. Судове засідання відкладено на 15.08.2024.

У судове засідання 15.08.2024 з`явились представник ОСОБА_1 адвокат Поліщук А.В., заінтересована особа ОСОБА_2 . Представник ОСОБА_1 підтримав заяву у повному обсязі та просив її задовольнити. ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечив, повідомив, що він добре відноситься до заявниці. Вона 15.03.2024 пішла з дому та вирішила припинити спілкування, але згодом вони почали спілкуватись, переписуватись та зустрічатись, він ніколи не застосовував до неї фізичного насилля, не ображав та не переслідував. Повідомив, що якщо заявниця не хоче, то він і без обмежувальних приписів не буде до неї наближатись. Визнав, що шукав з нею зустрічей для вирішення питань матеріального характеру.

Розглянувши матеріали заяви, вислухавши доводи та заперечення учасників справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Питання видачі обмежувального припису регулюється Цивільним процесуальним кодексом України та Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі по тексту - Закон № 2229-VIII ) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особою, яка постраждала від домашнього насильства, в розумінні згаданого Закону, є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі, а кривдником - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі

Судом встановлено, що 15 вересня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, що підтверджується долученою до матеріалів заяви копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 . В матеріалах справи відсутні відомості про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 2229-VIII на заявника та заінтересовану особу розповсюджується дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII ).

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону № 2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 2229-VIII обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону № 2229-VIII рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

При вирішенні питання щодо застосування обмежувального припису суд на підставі встановлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи, враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.07.2024 зверталась до відділення поліції № 2 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1, що підтверджується талоном повідомлення єдиного обліку від 25.07.2024 за № 17678 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію. Копія заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію суду не надана, тому суд позбавленої можливості встановити суть звернення.

25.07.2024 між заявником (замовник) та ТОВ «АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ «ЦЕНТР» (Виконавець) укладено договір про надання охоронних послуг № 19/24-ГШР/АТ строком дії на 1 рік. Згідно п. 2.1. зазначеного договору Замовник доручає та оплачує, а Виконавець забезпечує за дорученням Замовника Охорону Замовника та/або переміщення Замовника по маршруту.

01.08.2024 року посадовою особою ВП ОРУП № 1 ГУНП в Херсонській області видано терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_2 у зв`язку із скоєнням ним домашнього насильства психологічного характеру стосовно постраждалої особи ОСОБА_5 строком на 3 доби: з 21 год. 45 хв.01.08.2024 до 21 год. 45 хвилин 04.08.2024. Вказаним терміновим заборонним приписом ОСОБА_2 зобов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено в будь який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Також до матеріалів справи долучені скріншоти переписки між заявницею та заінтересованою собою, з якої вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово просить ОСОБА_2 її не переслідувати.

Вказані докази у сукупності свідчать про те, що існує небезпека (ризик) щодо вчинення домашнього насильства психологічного характеру ОСОБА_2 відносно заявниці. Отже наявні підстави для застосування обмежувального припису з метою запобігання вчинення психологічного насильства та забезпечення першочергової безпеки заявниці.

У постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) та від 20 травня 2020 року у справі № 673/1607/19 (провадження № 61-1432св20) зроблено такий висновок: враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Суд, керуючись принципом пропорційності, вважає, що застосування обмежувального припису у виді заборони перебувати заінтересованій особі у місці проживання та перебування заявниці, заборони наближатись на відстань менше, ніж на 100 метрів до місця проживання (перебування) заявниці та заборони вести листування, телефонні розмови матиме захисну та запобіжну функцію, спрямовану на забезпечення першочергової безпеки заявника. В той же час такі заходи не впливатимуть істотно на прав заінтересованої особи.

В той же час вимога щодо заборони наближатися до інших місць частого відвідування ОСОБА_1 є неконкретизованою, та може призвести до обмеження права заінтересованої особи перебувати у місцях загального користування взагалі, що є непропорційним втручанням у права заінтересованої особи.

За таких обставин, заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.81,263-265,294,350-4, 350-6, 354 ЦПК України, ЗУ«Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), якому визначити тимчасові обмеження його прав, та покласти на нього обов`язки, а саме:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання та перебування ОСОБА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше, ніж на 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видати строком на 3 (три) місяці.

В іншій частині - заяву залишити без задоволення.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Юлія ЧОРНУХА