Рішення № 12102587, 20.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/30420.09.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Відділу культури Подільської районної у м. Києві державної адміністрації

про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 209 757,97 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Півень Д.О.- довіреність №Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010;

від відповідача: Михайлов О.Г.- за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом доВідділу культури Подільської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу за спожиту теплову енергію 209 757,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 220064 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2003р. не оплатив вартість отриманої теплової енергії, заборгувавши позивачу 181 200,01 грн. за період з 01.08.2009 по 01.05.2010.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 181 200,01 грн. - боргу, 13 543,97 грн. –інфляційних збитків, 2 751, 24 грн. – 3% річних, 12 262, 75 грн. –пені, 2 155,32 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 11.06.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.08.2010.

30.08.2010 представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 20.09.2010.

20.09.2010 в судовому засіданні представник позивача заявив про сплату відповідачем суми основного боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних в частині стягнення 13 543,97 грн. –інфляційних збитків, 2 751, 24 грн. –3% річних та 12 262, 75 грн. –пені. В частині стягнення суми основного боргу просив провадження припинити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2003 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 220064 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати теплову енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Згідно з пп. 2.2.1 та 2.3.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб опалення в період опалювального сезону, гарячого постачання –протягом року в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору, яку відповідач оплачує щомісячно своєчасно та в повному обсязі.

Визначення кількості спожитої теплової енергії протягом звітного періоду здійснюється по приладах обліку та розрахунковим способом згідно договірних навантажень (п. 5.1. Договору).

Розрахунки за теплову енергію здійснюється за тарифами, встановленими та затвердженими Київською міською державною адміністрацією (Додаток № 3 до Договору), та на підставі табуляграми фактичного споживання теплової енергії за попередній період та актів звірки на початок розрахункового періоду (Додаток №4 до Договору).

Оплата використаної енергії здійснюється не пізніше 25 числа місяця, що слідує за розрахунковим (п. 2 Додатку № 4 до Договору).

Відповідно до умов Договору позивач в період з 01.08.2009 року по 01.05.2010 року поставив відповідачу теплову енергію на суму 497 111,23 грн., що підтверджується табуляграми за звітний період та звітами спожитої теплової енергії, копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

В позовній заяві позивач зазначає, що за період 01.08.2009 року по 01.05.2010 року у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 181 200,01 грн.

Однак, як встановлено в процесі судового розгляду справи, після звернення позивача з позовом до суду, відповідач сплатив заборгованість у розмірі 181 200,01 грн., у зв’язку з чим, в частині стягнення основного боргу у розмірі 181 200,01 грн. провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Позивач також просить стягнути з відповідача 13 543,97 грн. –інфляційних збитків та 2 751, 24 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 13 543,97 грн. –інфляційних збитків та 2 751, 24 грн. –3% річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п 3.5 Додатка 4 до Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 12262,75 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 3.5 Додатка 4 до Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 12262,75 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу культури Подільської районної у м. Києві державної адміністрації (04025, м. Київ, Андріївський узвіз, 11, код ЄДРПОУ: 26188937) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –13 543 (тринадцять тисяч п’ятсот сорок три) грн. 97 коп. –інфляційних збитків, 2 751 (дві тисячі сімсот п’ятдесят одна) грн. 24 коп. –3% річних, 12262 (дванадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 75 коп. –пені, 2 097 (дві тисячі дев’яносто сім) грн. 58 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 181 200,01 грн. основного боргу.

4. Повернути Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) із Державного бюджету надмірно сплачене державне мито, перераховане платіжним дорученням №4313 від 20.05.2010 (оригінал в матеріалах справи № 7/304) в розмірі 57 (п’ятдесят сім) грн. 74 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко