Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 473/1753/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"15" серпня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ
у квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 36 740 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 листопада 2019 року ТОВ «Інфінанс» уклало з відповідачкою договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0680827157. Відповідно до договору ТОВ «Інфінанс» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним розміром у 20000 грн. 00 коп. зі строком дії договору протягом 36 місяців (з можливістю продовження цього строку) та строком користування кожним окремим траншем, який визначається сторонами окремо, однак не може перевищувати 30 календарних днів, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,75 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (у тому числі у разі понадстрокового користування кредитом (траншем)). Згідно акцепту оферти від 11 грудня 2019 року в рамках обумовленого договору та згідно узгоджених в ньому строку користування кредитом, розміру відсоткової ставки відповідачці було надано транш у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
14 липня 2021 року ТОВ «Інфінанс» уклало з ТОВ «Вердикт Капітал» договір факторингу №14-07/21, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №0680827157 від 23 листопада 2019 року.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» уклало з ТОВ «Коллект Центр» договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №0680827157 від 23 листопада 2019 року.
Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 36740 грн. 00 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами у розмірі 33740 грн. 00 коп.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив про їх задоволення.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем її проживання, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.
При цьому суд встановив, що 23 листопада 2019 року ТОВ «Інфінанс» уклало з відповідачкою договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0680827157. Відповідно до договору ТОВ «Інфінанс» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним розміром у 20000 грн. 00 коп. зі строком дії договору протягом 36 місяців (з можливістю продовження цього строку) та строком користування кожним окремим траншем, який визначається сторонами окремо, однак не може перевищувати 30 календарних днів, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,75 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (у тому числі у разі понадстрокового користування кредитом (траншем)). Згідно акцепту оферти від 11 грудня 2019 року в рамках обумовленого договору та згідно узгоджених в ньому строку користування кредитом, розміру відсоткової ставки відповідачці було надано транш у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
14 липня 2021 року ТОВ «Інфінанс» уклало з ТОВ «Вердикт Капітал» договір факторингу №14-07/21, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору #0680827157 від 23 листопада 2019 року.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» уклало з ТОВ «Коллект Центр» договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №0680827157 від 23 листопада 2019 року.
Відповідно дост. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 627 ЦК Українипередбачає, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідност. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1ст. 1055ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 207 ЦК України, правочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0680827157 від 23 листопада 2019 року був вчинений в електронній формі.
Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст.207, ч. 1 ст.1054, ч. 1 ст.1055 ЦК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором.
За умовами вказаного договору відповідачка отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на свій рахунок.
Факт перерахування коштів у розмірі 3000 грн. 00 коп. на рахунок відповідачки підтверджується квитанцією № 44499121 сервісу онлайн-платежів Ipay.ua від 11 грудня 2019 року.
Вищевказаний договір відповідачкою не був оспорений.
Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і нам умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
Згідност. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З матеріалів справи вбачається, що позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв`язку з чим станом на 15 березня 2024 року виникла заборгованість за договором.
Проте суд не в повній мірі погоджується з розрахунком заборгованості за договором у зв`язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1ст.631ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Як зазначалося вище, 11 грудня 2019 року кредитодавець надав позичальниці кредит (транш) у розмірі 3000 грн 00 коп. строком на 30 днів, в той же час відповідачка не вчинила дій, необхідних для продовження строку кредитування (не сплатила проценти).
Таким чином, 09 січня 2020 року закінчився передбачений договором 30-денний строк користування траншем (строк кредитування), проценти з 10 січня 2020 року є такими, що нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто за прострочення виконання грошового зобов`язання.
За встановлених обставин, на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК Українипідлягає стягненню з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором саме в обсязі, що існували на момент переходу прав від первісного кредитораТОВ «Інфінанс», що відповідає умовам договору факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року, витягу з Реєстру боржників від 14 липня 2021 року, а самев розмірі 33555 грн, в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3000 грн 00 коп., заборгованість за процентами в розмірі 30555 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.1ст.141ЦПК України з відповідачки, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (91 %), на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 2755 грн 48 коп.
Що стосується витрат на правничу допомогу.
На підтвердження понесених судових витрат позивачем було надано копію договору про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року №02/01-2023 з прайс-листом АО «Лігал Ассістанс», заявкою на надання юридичної допомоги за №1296 від 07 лютого 2024 року, витягом з акту №2 про надання юридичної допомоги від 13 лютого 2024 року.
Проте, згідно правового висновку, висловленого в постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року в справі №908/2702/21 під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має право з власної ініціативи не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Разом з тим, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 01 лютого 2023 року по справі №160/19098/21 виснував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп. З відповідачки на користь позивача належать до стягнення відповідні витрати в розмірі 2730 грн 00 коп. (враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (91 %).
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
позовні вимогиТоваристваз обмеженоювідповідальністю «КоллектЦентр» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306; ідентифікаційний код 44276926, заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0680827157 від 23 листопада 2019 року в розмірі 33555 грн 00 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3000 грн 00 коп., заборгованість за процентами у розмірі 30555 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306; ідентифікаційний код 44276926, судові витрати в розмірі 5485 грн 48 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Л.В. Лузан
Судове рішення № 121025862, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 15.08.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 473/1753/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: