Рішення № 12102449, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/17308.09.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозмаркет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІЗА - ТРЕЙД"

про стягнення боргу за невиконання зобов’язань за договором - 61 928,95 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача Воронов Д.Ю. - дов. № б/н від 04.02.09

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА СУТЬ спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Хозмаркет” (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” боргу за неоплачений поставлений товар в сумі 54832,54грн., 117,18 грн. три проценти річних, 937,41 грн. пені, 1041,82 грн. втрат від інфляції, 5000,00 грн. витрат на оплату праової допомоги.

Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч умов договору поставки №NF8000 від 27.03.08, укладеного між ним і позивачем не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого у товариства виникла заборгованість перед позивачем .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.10 порушено провадження у справі № 13/173, розгляд справи був призначений на 22.04.10.

Розгляд справи неодноразово відкладався і переносився за первинними клопотання сторін, а потім через заявлення відводу та колегіального розгляду.

08.09.10 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві та письмовому поясненні.

Про день та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у довідці про включення відповідача до ЄДРПОУ відповідача: м.Київ, Залізничне шосе, 57, проте, повноважні представники відповідача та третьої особи не з’явились, вимог ухвал господарського суду не виконали, поважні причини неявки представників та невиконання вимог ухвал господарський суд не повідомили, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Перед початком розгляду справи представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України та роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

В судовому засіданні відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

Наявні матеріали справи визнанні господарським судом достатніми, справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.03.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Хозмаркет”, як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” як покупцем було укладено договір поставки № NF800 (далі-договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) постачальник зобов’язався поставляти товари відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов’язався приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Постачальник зобов’язався поставляти покупцю товари, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й в асортименті, зазначеними у Специфікації, що є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що право власності, ризик випадкової загибелі та випадкового ушкодження Товару переходить до Покупця в момент підписання Сторонами транспортної накладної, яка підтверджує момент прийняття Товару Покупцем.

Відповідно до п. 6.1. покупець сплачує за поставлений Товар на умовах відстрочки платежу з дати поставки Товару, вказаної в накладній, по платіжним дням в строки, узгоджені Сторонами в додатку № 2.

Згідно Додатку № 2 «Строк сплати становить 60 днів»

В силу п. 6.4. Постачальник надає покупцю, згоду на утворення постійно діючої заборгованості

розмір якої Сторони узгоджують в Додатку № 2, без нарахування яких-небудь

процентів на вказану суму, при цьому Постачальник зобов'язується не притягувати Покупця до відповідальності за несвоєчасну оплату Товарів, в межах узгодженої заборгованості. Вказану заборгованість Покупець зобов'язується погасити в разі припинення дії договору.

Згідно Додатку № 2 «Розмір постійно діючої заборгованості Покупця перед Постачальником 52 000,00 гривень»

Згідно до п. 8.1. Сторони несуть відповідальність за збитки, що виникли внаслідок невиконання неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, у відповідності з Договором та законодавством України. Сплата обумовлених Договором штрафів, не звільняє Сторону від виконання зобов'язань за Договором та компенсацію збитків іншій Стороні.

За умовами п.10.3. Договір може бути розірваний достроково, в цьому випадку Сторона, що ініціювала дострокове розірвання, зобов'язана письмово повідомити про це іншу Сторону за 30 (карних днів, до запланованої дати розірвання договору».

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар, що не заперечується сторонами.

З акту звірки взаєморозрахунків від 01.11.08 вбачається, що відповідач має заборговнасіть перед позивачем у сумі 131643,900 грн.

Після проведення звірки частину товару на суму 42991,62 грн. повернуто, і частково оплачено борг в розмірі 33819,74 грн.

Будь-яких інших доказів на підтвердження поставки та повернення товару суду не надано, втім господарський суд приймає акти як належні докази наявної заборгованості за поставлений товар.

13.01.09 відповідачем отримано (повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти) повідомлення про дострокове розірвання договірних відносин і вимогу сплатити заборгованість в сумі 54832,54 грн.

Проте, станом на час розгляду справи відповідач зобов’язань в частині оплати поставленого товару не виконав - вартість товару в сумі 54832,54 грн. не оплатив.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України (далі-ГК), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких Господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2ст. 193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України (далі-ЦК) встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання зобов’язання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заперечень, спростувань щодо розміру заборгованості, господарському суду не надано.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення боргу в розмірі 54832,54 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Положеннями ст.625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар, прострочення оплати за накладними, що складають суму боргу, сума інфляційних збитків складає 1041,82 грн. та 3% річних визначені у сумі 117,18 грн здійснені з урахуванням виникнення строку оплати (періоду прострочення) з моменту отримання повідомлення про розірвання договору та сливу строку на відповідь і оплату, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у вказаних сумах.

Позивач нарахував на підставі п.7.2 договору пеню в сумі 937,41 грн. і просив її стягнути. Дослідженням умов договору встановлено, що його положення в т.ч. і п.7.2 не містять норми про відповідальність покупця за прострочення оплати у вигляді пені. Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

За відсутності правочину щодо пені вчиненого у письмовій формі позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Оскільки договір про надання праововї допомоги суду не представлений і доказів його оплати не надано, то у суду відсутні підстави покладення на відповідача витрат на правову допомогу всім 5000,00 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд”(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 30437110), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозмаркет”(юр.адр. 49087, м. Дніпрорпетровськ, вул. Широка, 225, код ЄДРПОУ 32058046, факт адр.49000,м. Дніпрропетровськ, пр..Ушинського,1) 54832,54грн. - основного боргу, 1041,82 грн. - інфляційні витрати, 117,18 грн. –три проценти річних, грн. витрат по сплаті державного мита та грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

Дата складення 16.09.10