Вирок № 121024444, 14.08.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1875/24 Провадження № 1-кп/304/261/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024071030001053 від 08 травня 2024 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Жденієво Воловецького району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, пенсіонера МВС, розлученого (має на утриманні малолітню дитину), українця, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

У С Т А Н О В И В :

згідно з обвинувальним актом, 16 травня 2024 року обвинувачений ОСОБА_4 під час зустрічі з потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який попередньо був залучений до конфіденційного співробітництва в рамках зареєстрованого кримінального провадження, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, користуючись тим, що особам призовного віку від 18 до 60 років обмежено виїзд за кордон, вирішив заволодіти грошовими коштами потерпілого під приводом сприяння йому у незаконному перетині кордону, при цьому об`єктивної можливості вчинити такі дії не мав. Так для реалізації вказаного злочинного плану обвинувачений у період з 16 травня по 07 червня 2024 року декілька разів зустрічався з ОСОБА_6 , постійно наголошував, що у нього є можливість сприяти незаконному переправленню осіб через державний кордон та з метою входження у довіру двічі отримував від потерпілого грошові кошти у сумі 7 000 доларів США, які того ж дня повертав останньому, мотивуючи тим, що необхідно дочекатися «коридору» на кордоні, при цьому не підшукував спільників, які б йому у цьому сприяли. Однак 07 червня 2024 року близько 10.03 год ОСОБА_4 , посадивши ОСОБА_6 на території садиби «Мисливський двір» до транспортного засобу марки «Mercedes Benz» моделі «Vito», р/н НОМЕР_1 , білого кольору, поїхав у напрямку смт Великий Березний Ужгородського району Закарпатської області, де під час руху близько 11.20 год висловив потерпілому вимогу надати грошові кошти у меншій, ніж раніше обумовлена, сумі 1 000 доларів США, розраховуючи, що ОСОБА_6 не звернеться до правоохоронних органів зрозумівши, що його обманули, які останній надав ОСОБА_4 . Однак продовжуючи рух у напрямку смт В.Березний Ужгородського району близько 12.29 год того ж дня обвинуваченого було викрито та затримано між населеними пунктами Дубриничі Мирча Ужгородського району безпосередньо під час вчинення кримінального правопорушення. Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 190 КК України.

Двадцять п`ятого липня 2024 року у місті Ужгород між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог статті 472 КПК України, згідно з якою підозрюваний визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України. Крім цього сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести підозрюваний у виді штрафу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, а також визначили наслідки укладення, затвердження і невиконання зазначеної угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 добровільність наміру щодо укладення угоди підтвердив та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості. Повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, готовий понести узгоджене покарання. Разом зі своїм захисником просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав, просив суд затвердити таку, вказавши на відповідність угоди вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність кримінальних правопорушень до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому кримінальному правопорушенні, які підтверджуються сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також вважав, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того звертав увагу суду на особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а також пом`якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, що обтяжують таке, через що вважав за можливим застосування відносно обвинуваченого обумовленого угодою покарання.

Кримінальне провадження розглядається у відсутності потерпілого ОСОБА_6 , неявка якого з урахуванням положень ст. 325 КПК України не перешкоджає розгляду. При прийнятті рішення про розгляд справи за відсутності потерпілого враховується те, що судом йому своєчасно надіслано повідомлення, в якому вказується про дату, час та місце розгляду справи й те, що прокурором надано заяву ОСОБА_6 про розгляд справи без його участі, надані ним на стадії досудового розслідування покази підтримує у повному обсязі, не заперечує проти укладення угоди між прокурором та обвинуваченим, міру покарання залишає на розсуд суду, вказує, що матеріальна шкода йому відшкодована.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши заяву потерпілого, прийшов до такого висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні зокрема щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Частина 5 вказаної статті передбачає, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 475 цього Кодексу.

При ухваленні вироку суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03 березня 2021 року в справі № 127/11849/15-к, згідно з якою правильність правової оцінки поведінки особи, котра отримує матеріальну допомогу, не маючи за законом на це права, безпосередньо залежить від належного з`ясування наявності елементів складу злочину шахрайства.

Так, згідно зі ст. 190 КК України шахрайство це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховання певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Відповідно, обов`язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об`єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно.

Принциповим у цьому питанні є встановлення і доведення поза розумним сумнівом, що особа, умисно, з корисливих мотивів заволодіваючи чужим майном або набуваючи права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, зокрема й беручи на себе при цьому певні зобов`язання, одразу не мала наміру їх виконувати, використовуючи певні правовідносини як спосіб реалізації умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Висновок про це може бути зроблений, в тому числі й виходячи з сукупності фактичних дій такої особи.

Для закінченого складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України, потрібне заволодіння майном, що також мало місце у цьому кримінальному провадженні.

Відтак, ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд прийшов до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , передбачене ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Окрім цього зі змісту угоди видно, що при узгодженні ОСОБА_4 покарання сторонами було враховано і дотримано положення ст. 65, 68 КК України, а саме: сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; при визначенні виду та меж покарання виходили із положень розділів X-ХІ Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; взяли до уваги особу винного, характер та ступінь участі у вчиненні кримінального правопорушення та врахували поведінку після вчинення такого; визначили обставини, що пом`якшують та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання, застосування відносно ОСОБА_4 покарання у виді штрафу відповідатиме меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.

Ухвалюючи цей вирок, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.04.2020 у справі № 344/2514/19, згідно з якою, зокрема, право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності.

Також встановлено, що прокурор усвідомлює наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Крім цього у підготовчому судовому засіданні встановлено, що дана угода укладена за письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 , наданої прокурору, така відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та відповідно може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки її умови узгоджуються з вимогами вказаного Закону, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, укладення угоди було добровільним, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Також судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем постійного проживання, має на утриманні малолітню дитину та хвору матір похилого віку, щиро розкаявся у вчиненні даного кримінального правопорушення та активно сприяв здійсненню досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід залишити попередній у виді застави, а після набрання законної сили і звернення вироку до виконання грошову заставу повернути заставодавцю.

Питання речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься у порядку ст. 100, 174 КПК України.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 липня 2024 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн.

Речові докази, а саме мобільний телефон марки «Самсунг» моделі А53, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; IMEІ2: НОМЕР_3 , з картками операторів мобільного зв`язку НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; 1 500 форинтів (3 банкноти по 500 форинтів із наступними серійними номерами: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ), 150 євро (одна банкнота 50 євро із серійним номером ЗА28230245, три банкноти по 20 євро із серійними номерами: НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , RP5667835599, три банкноти номіналом по 10 євро із серійними номерами: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , RA3331906188, дві банкноти номіналом по 5 євро, із серійними номерами: МА5059987535, НОМЕР_13 ); 570 доларів США (три банкноти номіналом по 100 доларів із наступними серійними номерами: PF41854296K, MC44999372A, PH55781090В, чотири банкноти номіналом по 10 доларів США із наступними серійними номерами: PG85671070, PE71705919A, PL04787097B, PG88180916A, чотири банкноти номіналом по 50 доларів США із наступними серійними номерами: ІG15299411A, PI08050074A, PL25706652A, РА3489657А, одна банкнота номіналом 20 доларів США PF15290747К, дві банкноти номіналом по 5 доларів США із наступними серійними номерами: МВ48771085Е, MG22495317P); транспортний засіб марки «Mercedes Benz» моделі «Vito», р/н НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію такого транспортного засобу, що передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 такому повернути; 1 000 (одна тисяча) імітаційних банкнот доларів США (10 банкнот номіналом по 100 із надписом «Suvenir»), що зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12024071030001053 від 08 травня 2024 року у органу досудового розслідування знищити.

Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 червня 2024 року у виді арешту майна скасувати.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній заставу, а після набрання вироком законної сили і звернення його до виконання грошову заставу в сумі 151 400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) грн, яка внесена на спеціальний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0201010001 від 10 червня 2024 року, повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1