Рішення № 121023438, 13.08.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21185/24

Провадження № 2/127/3011/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2024 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Короля О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 11.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною винесено виконавчий напис №779, на підставі якого стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором №2427623 від 11.08.2020 року, укладеним з ТОВ «МІЛОАН», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №53-МЛ від 18.11.2020 року є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Зазначеним виконавчим написом встановлено, що сума заборгованості ОСОБА_1 становить 23492,99 грн. Стягувач ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2021 року приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 про примусове виконання виконавчого напису №779 виданого 11.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в сумі 24422,99 грн.

11.07.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича у виконавчому провадженні НОМЕР_2 звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1

Позивач вважає, що виконавчий напис №779 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г від 11.07.2023 року є безпідставним, незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки його було вчинено з порушенням статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2024 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору своїх пояснень щодо позовної заяви не подала.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову.

11.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною винесено виконавчий напис №779, на підставі якого стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором №2427623 від 11.08.2020 року, укладеним з ТОВ «МІЛОАН», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №53-МЛ від 18.11.2020 року є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Відповідно до виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 18.11.2020 року по 26.12.2020 року включно. Сума заборгованості становить 23492,99 грн., що складається з:

простроченої суми заборгованості за сумою кредиту 5646,00 грн.;

простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування 17246,99 грн.;

просроченої заборгованості за комісією 600 грн.

За вчинення виконавчого напису стягнуто плати з Боржника на користь Стягувача згідно з чинним законодавством.

Загальна сума заборгованості боржника становить 23492,99 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2021 року приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощуква Володимира Вікторовича відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 про примусове виконання виконавчого напису №779, виданого 11.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в сумі 24422,99 грн.

11.07.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 .

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).

Згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02. 2012 року № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Тобто вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таке вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При цьому сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

З моменту прийняття цієї постанови і до 10.12.2014 року була чинною редакція Переліку, згідно з якою стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10.12.2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року в справі №826/20084/14 про визнання нечинним і скасування п.1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 визнано незаконним та нечинним, зокрема, розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року в справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Постановою Великої Палати Внрховного Суду від 20.06.2018 р. в справі №11-174ас18 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. відмовлено.

Отже, оскільки в судовому порядку вказану вище постанову від 26.11.2014 року №662 визнано незаконною та не чинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року в справі №910/10374/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.03.2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Тобто, виконавчий напис було вчинено 27.08.2021 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року в справі № 826/20084/14.

За змістом статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року №6-887цс17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), постановах Верховного Суду, зокрема від 14.03.2019 року у справі №201/13708/16-ц (провадження № 61-25811св18), від 31.01.2018 року у справі №285/2975/16 (провадження № 61-31641св18), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №779, вчиненого 11.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФІНАНСОВОЇ КОМПАНІЇ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 23492,99 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Визначаючись з розміром витрат на професійну правничу допомогу 22 000, 00 грн., суд враховує, що такі складаються з вивчення документів, поданих для написання позовної заяви - 2 000 грн.; підготовки та написання позовної заяви, підготовка додатків - 15 000 грн., участь у судовому засіданні та подання процесуальних заяв та клопотань 5 000 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом прийнято до уваги, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 2 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22000, 00 гривень є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на те, що справа є незначної складності. Також, оцінюючи дії адвоката, згідно з наданим розрахунком суми гонорару, судом прийнято до уваги, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, будь-яких процесуальних дій після відкриття провадження адвокатом Федик Ю.Ю. не вчинялось, а тому стягнення коштів за участь адвоката у судових засіданнях є безпідставною.

За таких обставин витрати на професійну правничу допомогу належить компенсувати частково у розмірі 3000,00 грн.

Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за №1172, ст. ст. 4, 76-81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №779 вчинений 11.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором №2427623 від 11.08.2020 року, укладеним з ТОВ «МІЛОАН», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №53-МЛ від 18.11.2020 року є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 23492,99 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат із сплати судового збору 1211,20 грн., у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кредит-Капітал» Адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корп 28, код ЄДРПОУ: 35234236;

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета позову - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.

Суддя: