Рішення № 121019457, 12.08.2024, Заліщицький районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 р. Справа № 597/267/24

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Торської І.В.

за участю секретаря судового засідання Лопушняк З.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення фактіву, що мають юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Представник позивачки, адвокат Кульгавець С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В позовній заяві просить суд встановити юридичний факт про те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є бабою позивачки ОСОБА_1 .

Також просить встановити юридичний факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ТР №0307873, виданого 29.12.1997 року на ім`я ОСОБА_3 та визнати за позивачкою право на земельну частку (пай) в селянській спілці Ворвулинці, що посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №0307873, який видано 29.12.1997 року та зареєстровано за реєстраційним номером 28133, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 28.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розглядати справу у порядку загального позовного провадження із викликом сторін.

Представник позивачки - адвокат Кульгавець С.М. у підготовчому судовому засіданні 26.03.2024 року позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання 12.08.2024 року не з`явилася, її представник - адвокат Кульгавець С.М. подав письмове клопотання у якому просить проводити розгляд справи у його відсутності та відсутності заявниці. Заявлені позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача Товстенської селищної ради в підготовче судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, щодо задоволення позову не заперечує.

Відповідно доч.3 ст.200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідноч.4 ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Згідно матеріалів справи у ній відсутні дані, які б вказували, що визнання позову представником відповідача суперечить вимогам закону.

Відповідно до положеньч.2 ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, заяви представників позивача та відповідача, суд вважає, що справу слід вирішити за наявними матеріалами та задовольнити позов, виходячи із наступного:

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивачки по батьковій лінії ОСОБА_2 , що стверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.06.2023 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) в селянській спілці Ворвулинці, що посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №0307873, який видано 29.12.1997 року та зареєстровано за реєстраційним номером 28133.

На даний час вказану вище земельну ділянку сформовано шляхом інвентаризації земель сільськогосподарського призначення - кадастровий номер 6122082000:01:001:1420.

Вказане підтверджується відповіддю Головного Управління Держгеокадастру у Тернопільській області №21-19-0.6-385/2-24 від 25.01.2023 року.

Відповідно до довідки №324 виданої 17.07.2023 року старостою Ворвулинського старостинського округу Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, зі спадкодавцею ОСОБА_2 на момент її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала її внука ОСОБА_1 , яка вступила в управління спадковим майном.

Згідно ст.549 ЦК УРСР 1963 року, діями, що свідчать про прийняття спадщини є: фактичний вступ в управління чи володіння спадковим майном або подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)

Згідно з вимогами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивачка будучи на підставі ст.1265 та п.4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року) спадкоємицею майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_2 , та являючись такою що прийняла спадщину після її смерті фактично вступивши в управління спадковим майном, 06.11.2023 року звернулася до Заліщицької державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті баби.

06 листопада 2023 року в.о. державного нотаріуса Заліщицької державної нотаріальної контори Інна Дідик за вих.№510/02-14 повідомила представнику позивачки про те, що позивачка не має можливості підтвердити родинні зв`язки із спадкодавцею, а також у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, тому пропонує для вирішення спору та з метою оформлення права на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 звернутися з позовом до суду.

У позивачки немає можливості підтвердити наявність між нею та покійною спадкодавцею родинних відносин (баба-внука), виходячи з того, що відповідно до свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 від 26.09.1960 року її при народженні записано ОСОБА_4 , батьком зазначено ОСОБА_5 і відповідно до свідоцтва про укладення заявницею шлюбу серії НОМЕР_3 від 10.11.1977 року, вона уклала шлюб із ОСОБА_6 і її після реєстрації шлюбу зазначено як ОСОБА_1 . Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 06.09.2000 року на ім`я позивачки, її дані зазначені як ОСОБА_1 .

Державний архів Тернопільської області Тернопільської ОВА 19.05.2023 року за вих.№С-41/04-15 надав позивачці архівну довідку про народження, відповідно до якої ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Гиньківці тодішнього Заліщицького району Тернопільської області. Його батьками були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , дочка ОСОБА_10 .

Від встановлення юридичних фактів родинних відносин між покійною ОСОБА_2 і позивачкою та належності покійній сертифікату на право на земельну частку (пай) залежить виникнення майнового права позивачки на нерухоме спадкове майно після смерті баби, як спадкоємці за законом п`ятої черги.

Вирішуючи питання про встановлення даних фактів суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зі змісту ст.315 ЦПК України слідує, що суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання правовстановлюючих документів в органах, що вчиняють нотаріальні дії.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Отже, суд може встановити юридичний факт у тому разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів, і виключно за наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У даній справі встановлено, що позивачка зверталася з заявою до державного нотаріуса, який рекомендував встановити факт родинних зв`язків із спадкодавцею та факт належності правовстановлюючого документа у судовому порядку.

А, тому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є бабою ОСОБА_1 .

Також знайшовсвоє ствердженняв судовомузасіданні тойфакт,що померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 належав сертифікатна правона земельнучастку (пай),серії ТР№0307873,виданий 29.12.1997року наім`я ОСОБА_3 .

Головним Управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області повідомлено позивачці, що у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) та у виданому 29.12.1997 році ОСОБА_2 сертифікаті її ім`я по батькові зазначено ОСОБА_11 .

Виправити вказану помилку Головне Управління Держгеокадастру у Тернопільській області можливості позбавлене, що підтверджується відповіддю №21-19-0.6-385/2-24 від 25.01.2024 року.

Суд також вважає, що наявність зазначених розбіжностей у документах, що підтверджують родинні зв`язки та належність правовстановлюючого документа спадкодавці, позбавляє позивачку права на отримання спадщини, чим порушуються її спадкові права, які підлягають поновленню шляхом задоволення позову.

Позивачка є внукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після її смерті.

06.11.2023 року позивачка звернулася до Заліщицької державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті баби, однак в.о. державного нотаріуса Заліщицької державної нотаріальної контори Інна Дідик за вих.№510/02-14 пропонує для вирішення спору та з метою оформлення права на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 звернутися з позовом до суду.

Крім цього нотаріус повідомила, що до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведено за заявою позивачки спадкову справу №102/2023.

Також нотаріус повідомила, що крім позивачки до нотаріуса ніхто із заявою про прийняття спадщини не звертався, свідоцтв про право на спадщину у спадковій справі до майна ОСОБА_2 нікому не видавалося, заповітів померла за життя не складала.

Довідкою №324 виданою 17.07.2023 року старостою Ворвулинського старостинського округу Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області та двома інформаційними довідками зі Спадкового реєстру - №74626622 та №74626625 від 06.11.2023 року стверджується, що після смерті ОСОБА_2 інші спадкоємці, крім позивачки ОСОБА_1 , відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК УРСР 1963 року, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" №7 від 16.04.2004 року, громадянин, включений до списку, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно п.3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст.2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.

Позивачка ОСОБА_1 є на підставі ст.1265 та п.4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року) спадкоємицею майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_2 , та являється такою що прийняла спадщину після її смерті шляхом вступу в управління спадковим майном.

Таким чином, суд приходить до переконання, що даний позов слід задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Керуючись ст.ст.10, 11, 76, 77, 81-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 288-289, ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт про те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є бабою ОСОБА_1 .

Встановити юридичний факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ТР №0307873, виданого 29.12.1997 року на ім`я ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 ,як спадкоємцеюза закономп`ятоїчерги, право на земельну частку (пай) в селянській спілці Ворвулинці, що посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №0307873, який видано 29.12.1997 року та зареєстровано за реєстраційним номером 28133, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_2 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

На рішення суду може бути подано апеляцію, яка подається безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_5 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товстенська селищна рада Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ02045722,юридична адреса: смт.Товсте, вул.Українська, 84, Чортківського району Тернопільської області.

Повний текст рішення складено 12.08.2024 року.

Суддя І.В. ТОРСЬКА