Рішення № 121015468, 12.08.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6344/24

Провадження № 2/344/2163/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

12 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко Ігор Ярославович до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко Ігор Ярославович звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи тим, що у 2010 році позивачка познайомилась із відповідачем. З 2011 року позивачка разом із відповідачем почали проживати однією сім`єю. Під час спільного проживання, вели спільне господарство. В результаті спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка - ОСОБА_3 . У зв`язку із тим, що позивачка на час народження дочки ОСОБА_4 не перебувала у шлюбі, походження дочки ОСОБА_4 було визначено на підставі ст. 135 СК України. З періоду народження дочки ОСОБА_4 , позивачка вважає, що батьком дочки ОСОБА_4 є саме відповідач. Це підтверджується зокрема і тим, що саме Відповідач після народження дочки ОСОБА_4 , разом з останньою забрав позивачку з пологового будинку. До 2014 року, відповідач, приймав участь у вихованні дочки ОСОБА_4 . А також, позивачка та відповідач визначили для дочки ОСОБА_4 хресного батька ОСОБА_5 , який є другом відповідача, що підтверджується спільним фото. Однак, після 2014 року відповідач припинив спільно проживати із позивачкою та дочкою ОСОБА_4 . На даний час ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою про визнання батьківства (Справа № 344/2098/23, суддя Антоняк Т.М.). ОСОБА_3 , дочка сторін по справі зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 разом із позивачкою по справі. Відповідач у добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає, попри те, що він є працездатною, здоровою особою, що надає йому можливість працювати та утримувати дитину. Угоди про сплату аліментів у добровільному порядку між сторонами не досягнуто, а тому позивачка змушена звернутися до суду із позовною заявою про стягнення аліментів. На даний час дитина подорослішала та в силу її фізичного розвитку значно змінилися її потреби, і для забезпечення її фізичного, культурного, духовного розвитку необхідні значні кошти, а позивачка самостійно не може забезпечити належний розвиток дочки та її матеріальні потреби. Враховуючи наведене, позивачка вважає, що із відповідача слід стягувати аліменти в її користь на утримання дочки в розмірі 1/3 від заробітку (доходу) боржника помісячно. Щодо стягнення аліментів за минулий час Позивачка вважає, що має право на стягнення аліментів за минулий час, оскільки вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, проте останній ухилявся від їх сплати. 03.02.2023 року ОСОБА_1 направила на адресу ОСОБА_2 , лист про виконання обов`язку щодо утримання дочки ОСОБА_3 . У даному листі позивачка просила добровільно надавати матеріальну допомогу (кошти) на утримання дочки ОСОБА_6 . Також вона просила визнати батьківство ОСОБА_4 . Даний лист залишився проігнорований зі сторони відповідача. Враховуючи наведене, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дочки за минулий час з 02.03.2023 по дату звернення до суду в мінімальному розмірі 1/4 від заробітку (доходу) боржника.

Позивачка в судове засідання не зявилась, представник позивачки подав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без їх участі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками зазначено: ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Як вбачається з Витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження згідно з частиною першою статті 135 СК України для призначення допомоги, відомостя про батька ОСОБА_3 записані за вказівкою матері згідно з частиною першою ст.135 СК України (а.с.7).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02.07.2024 року визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження м. Мукачево, Закарпатська область, актовий запис про народження № 508 від 13.06.2012 року, місце державної реєстрації - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області. Зобов`язано Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального і управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести відповідні зміни до актового і запису № 508 від 13.06.2012 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася у м. Мукачево, Закарпатська область, а саме: зазначити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьком ОСОБА_3 . Змінено прізвище дитини із ОСОБА_3 на ОСОБА_8 . Рішення набрало законної сили 02.08.2024 року (а.с.71-74).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Сторони довідок про свої доходи суду не надали.

Положеннямист. 180 Сімейного кодексу Українивизначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.1,2 Закону України «Про охорону дитинства»батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

За приписами ч. 2ст. 182 цього кодексумінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбаченихстаттею 184 цього Кодексу.

В силу дії ч. 3ст. 181 Сімейного кодексу Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованапостановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно достатті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»прожитковий мінімум для дітей дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно дост. 182 Сімейного кодексу Українивраховує відсутність даних про розмір доходів сторін, потреби дитини щодо належного утримання.

Згідно ч. 1ст. 183 СК Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов в цій частині слід задоволити та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки в розмірі 1/3 частки від усіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимогст. 191 Сімейного кодексу Україниаліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернулась із позовом до суду - 04.04.2024 року.

Щодо стягнення аліментів та аліментів за минулий період, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У частині 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків / рішення від 7 грудня 2006 року у справі "HUNT v. UKRAINE" № 31111/04, § 54).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх плати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час але не більш як за десять років.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2023 ОСОБА_1 на адресу відповідача надсилала лист про виконання обов`язку щодо утримання дочки ОСОБА_3 , в якому просила добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання їхньої дочки ОСОБА_6 (а.с.9-10).

Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину, передбачених ст. 188 СК України, судом не встановлено.

Відповідач не утримував дитину, протилежне судом не встановлено.

Підсумовуючи вищезазначене, з урахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та обов`язку обох батьків по утриманню дитини, суд вважає необхідним задоволити позовні вимоги про стягнення аліментів за минулий час, стягнувши з відповідача та користь позивача аліменти за минулий період з 02.03.2023 року по 03.04.2024 року з розрахунку 1/4 частки від заробідку (доходу) відповідача за кожен місяць.

Згідно із ч. 6ст. 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 1211,20 грн. судового збору на користь держави.

На підставі ст.180-182,190,191 СК України, ст.1,2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст.12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко Ігор Ярославович до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 аліменти в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щомісячно в розмірі 1/3 частини від усіх заробітків (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 04.04.2024 року.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за минулий час з 02.03.2023 року по 03.04.2024 року з розрахунку 1/4 частки від заробідку (доходу) відповідача за кожен місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 - 1211 гривень 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 15.08.2024 року.

Суддя Пастернак І.А.