Вирок № 121010387, 13.08.2024, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/2788/24

Номер провадження 1-кп/237/1049/24

ВИРОК

Іменем України

13.08.24 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Курахове кримінальне провадження № 62024050010005209, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27.06.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Угроїди, Краснопільського району, Сумської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, неодруженого, військовослужбовця за контрактом, командира відділення роти радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Судом встановлено, що 28.05.2024 приблизно о 17 год. 00 хв., тобто в умовах воєнного стану, під час шикування зведеної групи військовослужбовців роти радіаційного, хімічного захисту військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , командиром взводу роти радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_6 , який є начальником за посадою та військовим званням для молодшого сержанта ОСОБА_4 , доведено бойове розпорядження №45/365/892 дск від 28.05.2024 командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_7 , бойовий наказ командира роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту вказаної військової частини капітана ОСОБА_8 та віддано усний наказ про його виконання про необхідність вибути на АДРЕСА_3 , для стримування російської агресії та відбиття наступу РОВ,та перейти в підпорядкування командира 48 осб до 21 год. 00 хв. 28.05.2024, зокрема і до командира відділення роти радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисти військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_4 , який знаходився в строю під час вказаного шикування.

При цьому наказ виданий в установленому Законом порядку, відповідною особою в межах наданих йому повноважень, зміст наказу не суперечить чинному законодавству, та не був пов`язаний з порушенням конституційних прав та свобод молодшого сержанта ОСОБА_4 , не носив в собі явно злочинного змісту, у зв`язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього.

Однак, молодший сержант ОСОБА_4 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 28.05.2024 приблизно о 17 год. 05 хв., тобто в умовах воєнного стану, у АДРЕСА_2 відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, доведений командиром взводу роти радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_6 .

За вчинення умисних дій, що виразилися в непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

Під час підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_9 , за участі захисника обвинуваченогоадвоката ОСОБА_5 , 27.06.2024 року укладено угоду про визнання винуватості.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений раніше не судимий, характеризується позитивно, має необхідні професійні якості, військово-облікову спеціальність та фах, нагально необхідні у Збройних Силах України, бажає продовжити військову службу та приймати участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті. При цьому обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника та прокурором, узгоджено покарання обвинуваченій за ч. 4 ст. 402 КК України,із застосуваннямст.ст.58,69КК України,перейшовши доіншого,більш м`якоговиду покарання,не зазначеногов санкціїч.4ст.402КК України,зокрема покаранняу видіслужбового обмеженняна строк2(два)роки звідрахуванням із суми грошового забезпечення ОСОБА_4 в доход держави 20 (двадцяти) відсотків.

Заслухавши думку захисника, який вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України, аналогічні доводи прокурора, який також вказав про наявність підстав до затвердження угоди про визнання винуватості, потерпілого, який підтвердив свою згоду на укладення угоди, обвинуваченого ОСОБА_4 , який наполягав на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України та ч.4 ст.474 КПК України йому роз`яснені та зрозумілі, крім того, ОСОБА_4 зазначив, що повністю, безумовно та беззастережно визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, вказаного у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, підтвердивши після затвердження угоди усі обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступного.

Укладена у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.ч.2, 4, 5 ст.469, ст.472, ч.ч.4, 6 ст.474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч.7 ст.474 КПК України у суді не встановлена, зокрема:

- дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч. 4 ст. 402 КК України як вчинення умисних дій, що виразилися в непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану;

- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, як зазначено в угоді та під час судового розгляду сторонами, угода укладена враховуючи суспільний інтерес в забезпеченні швидкого судового провадження, а також із врахуванням сприяння після укладення угоди обвинуваченим у розкритті та розслідуванні цього кримінального правопорушення ;

- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;

- узгоджена сторонами міра покарання ОСОБА_4 за ч.4 ст.402 КК України, із застосуваннямст. 69,ст. 58 КК України, у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків в дохід держави,

відповідає вимогам ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який осудний, працюючий, раніше не судимий, не перебуває на обліках у закладах з надання психіатричної та наркологічної допомоги, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, обставини, які пом`якшують покарання, до яких відноситься щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

За наведених обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 402 Кримінального кодексу України.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 27.06.2024 року по день звільнення з-під варти 28.06.2024 року, з урахуванням положень п.п. «в» п. 1 ч. 1, ч. 4ст. 72 КК України, відповідно до яких одному дню попереднього ув`язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Відповідно до ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави.

У зв`язку з внесенням застави у визначеному розмірі, ОСОБА_4 було звільнено з-під варти. Тобто, відносно обвинуваченого діє запобіжний захід у вигляді застави.

Таким чином, вирішуючи питання про застосування запобіжних заходів, до набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому слід скасувати, а заставу - повернути заставодавцю, у відповідності до вимог ч.11ст.182 КПК України, згідно якої застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27.06.2024 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника у місті Дніпро у кримінальному провадженні № 62024050010005209, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27.06.2024 року.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 402 КК України, зокрема покарання у виді 2 (двох) років службового обмеження та із суми грошового забезпечення засудженого ОСОБА_4 відраховувати в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків.

Запобіжний західу виді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 скасувати.

Заставу в розмірі 105980,00 (сто п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн., що внесена на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ), згідно ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 року,повернути заставодавцю ОСОБА_4 .

Строк відбуття покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання.

На підставі ст. 72 чч. 1 п. 1 «в», 5 КК України у строк остаточно призначеного покарання зарахувати попереднє ув`язнення з 27.06.2024 по день звільнення з-під варти 28.06.2024, з розрахунку одному дню поперенього ув`язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання Угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з Клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі Угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомоюст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди.

-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоюстатті 469 КПК УкраїниУгода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя ОСОБА_1