Рішення № 121006996, 12.08.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
12.08.2024
Номер справи
520/9181/24
Номер документу
121006996
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року № 520/9181/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (вул. Культури, буд. 5, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 24983125) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії 12 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо не встановлення причинного зв`язку захворювань із проходженням військової служби;

-зобов`язати 12 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повторно розглянути військово-медичні документи, подані ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв`язку захворювань із проходженням військової служби та прийняти відповідне рішення.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що він був мобілізований у Збройни Сили України з 08.03.2022 по 11.11.2023. Наказом Міністерства оборони України прийнятий на військову службу до військової частини НОМЕР_2 на посаду бойового медика 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти. Був звільнений з військової служби на підставі постанови 12 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 09.10.2023 на підставі ст. 5 ,2 графи ІІ Розкладу хвороб, у який зазначено встановлено наявність захворювань, які Ні не пов`язані з проходженням військової служби. Вважає постанову такою, що прийнята без врахування дійсних обставин справи звернувся до суду.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначено, що Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 № 1109/15800 визначений порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, травм(поранень, контузій, каліцтв), військовослужбовців (осіб звільнених з військової служби) з військовою службою врегульоване главою 21 розділу ІІ. Пункти 21.5 та 21.6 глави 21 Положення містять виключний перелік формувань, в яких можуть прийматися постанови військово-лікарських комісій. Відповідно до свідоцтва про хворобу від 06 жовтня 2023року №1966 госпітальна військово-лікарська комісія терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_3 після проведення медичного огляду прийняла постанову, якою позивачу встановлений причинний зв`язок його захворювань у формулюванні: «Захворювання Ні , не пов`язано з проходженням військової служби». По ступені придатності до військової служби у формулюванні «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» на підставі статей 5-а,2-а графи ІІ розкладу хвороб. Вказане свідоцтво було затверджено постановою 12 РВЛК від 09.10.2023року. Відповідач зауважив, що позивачем не надано жодного документу, що може підтвердити проходження військово-лікарської комісії на момент призову на військову службу. Водночас із даних інструментальних та лабораторних досліджень випливає, що їх результати свідчать про тривалий час хвороб позивача, які від початку проходження військової служби зумовлювали непридатність до такої з виключенням з військового обліку. На запит до військової частини НОМЕР_2 про надання уточненої медичної характеристики з наявними результатами відповідних аналізів зазначений документ не наданий. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 09.10.2019 справа №802/468/17-а, встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом є недопустимо. Відповідач зауважив, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом звернення до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України для оскарження рішення 12 РВЛК та перегляду постанови оформленої Свідоцтвом про хворобу від 06.10.2023 № 1966. Відповідач зауважив, що питання встановлення причинного зв`язку є дискреційним повноваженням військово-лікарської комісії. Враховуючи вищенаведене просить відмовити у задоволені позовних вимогах.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що спірне рішення ВЛК прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням вимог законодавства щодо проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця.

Відповідач надав заперечення на відзив, у яких зазначив, що єдиний орган, який може надати відповідне експертне рішення про правомірність постанови ВЛК може бути Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, однак позивач таким правом не скористався. Зауважив, що провівши системний аналіз встановлених фактів, епіопатогенез розвідку термін проходження військової служби слід прийняти до висновку, що захворювання позивача, які не були діагностовано на момент призову на військову службу, але патогенетично характер хвороб почався до призову на таку. Вважають позовні вимоги безпідставними в яких слід відмовити.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Свідоцтвом про хворобу № 1966 госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю від 06.10.2023 військової частини НОМЕР_3 після проведення медичного огляду ОСОБА_1 прийняла постанову, якою позивачу встановлений причинний зв`язок його захворювань у формулюванні: «Захворювання Ні , не пов`язано з проходженням військової служби». По ступені придатності до військової служби у формулюванні «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» на підставі статей 5-а,2-а графи ІІ розкладу хвороб. Вказане свідоцтво було затверджено постановою 12 РВЛК від 09.10.2023.

З виписки медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №483 Обласного протитуберкульозного диспансеру на ОСОБА_1 зазначено дата надходження у стаціонар 07.06.2023р. дата виписки 11.10.2023, повний діагноз ВІЛ інфекція внутрішньо грудних та периферичних лімфатичних вузлів Хронічна НСV інфекція в стадії мінімальної активності, супутній діагноз: епізодичне вживання наркотичних засобів.

З наявної в матеріалах справи медичної характеристики військової частини НОМЕР_2 від 03.04.2023 № 1440 , встановлено, що солдат ОСОБА_1 на час прийняття посади 08.03.2022 на стан здоров`я не скаржився, всі аналізи у нормі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частинами 2, 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з абз. 1, 7 пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема: контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України .

За змістом підпункту 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладається організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Згідно з підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до абзацу першого пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно з абзацом першим пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений главою 21 розділу ІІ Положення № 402. Відповідно до пунктів 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Згідно з вимогами підпункту «ґ» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймається у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо захворювання виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

При цьому підпунктом «е» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у формулюванні «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

Отже, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовця встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, про що приймає постанову у формулюванні залежно від періоду виникнення та обставин розвитку і наслідків захворювання. Така постанова оформлюється, зокрема, свідоцтвом про хворобу та є обов`язковою до виконання.

З наявного в матеріалах справи листа 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 12.04.2024 встановлено, що відповідно до свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 від 06 жовтня 2023 року № 1966 наданого госпітальною військово-лікарською комісією терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_3 що прийняла постанови: про причинний зв`язок захворювань ОСОБА_1 у формулюванні: «Захворювання Ні , не пов`язано з проходженням військової служби» та по ступені придатності до військової служби у формулюванні «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» на підставі статей 5-а, 2-а графи ІІ розкладу хвороб. Вказане свідоцтво було затверджено постановою 12 РВЛК від 09.10.2023.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям військово-лікарської комісії(надалі ВЛК) Військової частини НОМЕР_3 свої медичні документи, які б свідчили про наявність або відсутність у позивача захворювань, які він мав до призову на військову службу. Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження реалізації вищезазначеного права позивачем під час проходження ним ВЛК при військовій частині НОМЕР_3 , що в свою чергу слугувало підставою для прийняття ВЛК відповідного рішення (постанови ВЛК). Зі змісту позовної заяви судом не встановлено протилежного. Також позивачем не надано до суду доказів на підтвердження відмови ВЛК військової частини НОМЕР_3 у прийнятті від позивача вказаних документів під час проходження ВЛК чи взагалі надання відповідачем оцінки медичній документації позивача, яка залучена позивачем до матеріалів справи. У даному випадку суд не має підстав для висновку про необ`єктивне визначення лікарями-спеціалістами стану здоров`я позивача на момент огляду, з огляду на відсутність доказів на підтвердження повідомлення позивачем лікарям регіональної ВЛК військової частини НОМЕР_3 усієї інформації з цього приводу.

Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям гарнізонної ВЛК свої медичні документи, які б підтвердили його стан здоров`я та мали засвідчити наявність або відсутність у позивача захворювань до проходження військової служби.

Отже, питання визначення про причинний зв`язок захворювань ОСОБА_1 у формулюванні: «Захворювання Ні , не пов`язано з проходженням військової служби» та по ступені придатності до військової служби у формулюванні «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» на підставі статей 5-а, 2-а графи ІІ розкладу хвороб є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку щодо причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 у формулюванні: «Захворювання Ні , не пов`язано з проходженням військової служби» , оскільки це виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року справа №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року справа № 814/2722/16, від 12 лютого 2021 року справа № 820/5570/16.

Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № К (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (рішення Верховного Суду у справі № 826/10085/16).

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодзгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належали б до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. ВЛК надано виключне право встановлення ступеню придатності до військової служби та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищезазначене, враховуючи те, що судом не встановлено обставин не врахування ВЛК Військової частини НОМЕР_3 медичних документів ОСОБА_1 , стану здоров`я позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (вул. Культури, буд. 5, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 24983125) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 121006996 ?

Документ № 121006996 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 121006996 ?

Дата ухвалення - 12.08.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 121006996 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 121006996 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 121006996, Харківський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 121006996, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 12.08.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 121006996 відноситься до справи № 520/9181/24

Це рішення відноситься до справи № 520/9181/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 121006995
Наступний документ : 121006997