Ухвала суду № 121005731, 13.08.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 серпня 2024 року № 320/14295/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та оформленні нової, уточненої довідки-інформації про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дії зі створення шляхом обчислення за всіма видами і розмірами грошового забезпечення нової уточненої довідки на ім?я ОСОБА_1 станом на 01.02.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень первинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та положень окремого доручення Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023 року щодо визначення за Додатком 2 до цього Окремого доручення збільшеного з цієї дати розміру премії за тарифним розрядом згідно відповідної штатній посади на момент звільнення начальник відділу інформаційно-пропагандистського забезпечення та культури управління виховної роботи Західного оперативного командування, з урахуванням усіх уточнених розмірів складових грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), задля направлення через ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві разом з Поданням про перерахунок пенсії у відповідності з вимогами положень "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"' (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, для забезпечення розгляду та ухвалення органом Пенсійного фонду України Рішення про невідкладний перерахунок пенсії по інвалідності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.02.2023 перерахунку розміру його пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року повернуто апелянту.

06.06.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якій позивач просить суд зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконав вимог рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2024.

Так, позивач зазначив, що відповідач підготував довідку про розмір грошового забезпечення з порушенням вимог наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2028 та Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, оскільки у новій довідці були перераховані з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, лише такі складові грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислуги років.

Позивач зауважив, що розрахунок додаткових видів грошового забезпечення був здійснений, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, що на думку позивача, свідчить по невиконання відповідачем вимог судового рішення.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої-другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком, на чому наголошено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року (справа № 823/1265/16; адміністративне провадження №К/9901/16261/18).

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Також, Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі Ліпісвіцька проти України (заява №11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24-27 рішення від 13 червня 2006 року у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), N 2132/02).

У пункті 25 рішення від 22 лютого 2005 року у справі Шаренок проти України (заява №35087/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (див. п. 34 рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 589498/0).

Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19 та від 23 грудня 2020 року у справі №704/1167/19.

Дослідивши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, судом встановлено, що позивачем у вказаній заяві фактично стверджується про невиконання відповідачем судового рішення в частині зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Проте, суд зауважує, що на момент звернення позивача до суду з відповідною заявою, у цій справі ще не був виданий виконавчий лист, наявність якого надає позивачу можливість отримати виконання рішення у цій справі шляхом пред`явлення виконавчого листа до виконання у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". До виникнення обставин, які б свідчили про неможливість отримати виконання судового рішення у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження, встановлення судового контролю у цій справі суд вважає недоцільним.

За таких обставин, суд вважає, що викладені позивача у заяві обставини свідчать про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 382 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Дудін С.О.