Рішення № 121005380, 14.08.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2024 р. справа № 300/1267/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту Калуської районної державної адміністрації, відповідно до змісту якого, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить: визнати протиправною бездіяльність щодо відмови як учаснику війни в поновленні нарахування та виплати пільг, передбачених ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язати поновити нарахування та виплату пільг, передбачених ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50% знижки на поставку та розподіл газу для опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. м. на кожну особу, яка має право на знижку оплати та 21 кв. м. на сім`ю), в тому числі знижки при оплаті послуг постачання та розподілу природного газу, централізованого водопостачання, з постачання та розподілу електричної енергії, з поводження з побутовими відходами, починаючи з 27.02.2020, щомісячно.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду замінено відповідача - Управління соціального захисту Калуської районної державної адміністрації його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови як учаснику війни в поновленні нарахування та виплати пільг, передбачених ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язання поновити нарахування та виплату пільг, передбачених ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50% знижки на поставку та розподіл газу для опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. м. на кожну особу, яка має право на знижку оплати та 21 кв. м. на сім`ю), в тому числі знижки при оплаті послуг постачання та розподілу природного газу, централізованого водопостачання, з постачання та розподілу електричної енергії, з поводження з побутовими відходами, починаючи з 27.02.2020 по 06.09.2021, щомісячно, залишено без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після прийняття Конституційним Судом України рішення №3-р2020К з 27.02.2020 в нього, як учасника війни, виникло право на проведення перерахунку пільг, передбачених ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», без застосування будь-яких обмежень. Стверджує, що у відповідача наявна вся інформація для нарахування та виплати ОСОБА_1 пільг в розмірі 50-процентної знижки на поставку та розподіл газу для опалення житла, на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. м. на кожну особу, яка має право на знижку оплати та 21 кв. м. на сім`ю), так як сім`я позивача складається із непрацездатних осіб, однак відповідач протиправно відмовив у перерахунку та виплаті пільг на житлово-комунальні послуги. Також зазначає, що відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2003 №117, постанови від 14.04.2004 №483, у тому разі коли особа має право на пільги за кількома законами, то призначається грошова виплата за одним законом за вибором позивача. Просить позов задовольнити.

У відзиві на позов Управління соціального захисту Калуської районної державної адміністрації щодо задоволення позову заперечило та зазначило, що ОСОБА_1 в період з 02.08.2010 по 01.07.2015 отримував пільгу на житлово-комунальні послуги як учасник війни згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». До вказаної статті Законом України від 28.12.2014 №76-VIІI були внесені зміни, які передбачали, що пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї за попередні 6 місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зазначені зміни набули чинності з 01.07.2015. Стверджує, що сукупний дохід позивача з 27.02.2020 перевищував податкову соціальну норму, а тому у ОСОБА_1 виникло право на пільги згідно із ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», як у ветерана органів внутрішніх справ, які були йому призначені з 01.07.2015. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.48).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надало суду пояснення, в яких зазначає, що ОСОБА_1 є учасником війни та ветераном органів внутрішніх справ, а сукупний дохід сім`ї перевищував податкову соціальну норму. З 01.07.2015 ОСОБА_1 призначено пільгу на житлово-комунальні послуги, як ветерану органів внутрішніх справ в розмірі 50 % згідно статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Вказаним законом не передбачена пільга за користування газом для опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі для сім`ї з непрацездатних осіб. Звертає увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду із цим позовом (а.с.85).

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 27.01.2005 та на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів органів внутрішніх справ згідно посвідчення №093162 від 10.04.2005 (а.с.60).

ОСОБА_1 взято на облік органами соціального захисту населення як учасника війни 02.08.2010 та надано 50-відсоткову пільгу на оплату газопостачання та електроенергії. Зазначено, що членом сім`ї на якого поширюється пільга є дружина ОСОБА_2 (а.с.58, 61).

25.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Долинської РДА із заявою про призначення раніше призупиненої пільги, передбаченої ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 27.02.2020.

Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації листом від 09.06.2020 №М-161 повідомило позивача про те, що позивачу з 01.07.2015 надаються пільги в розмірі 50% знижки як ветерану органів внутрішніх справ згідно із статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

04.10.2021 відповідач листом №2772/01-05 за результатами розгляду запиту від 10.09.2021 №12 повідомив адвоката позивача про те, що ОСОБА_1 користується пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», як ветеран військової служби у розмірі 50% знижки на оплату за житлово-комунальні послуги в межах затверджених норм, передбачених чинним законодавством, дві особи.

22.02.2022 позивач звернувся до відділу адміністративного забезпечення №1 (м. Долина) Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації із заявою про призначення з 27.02.2020 раніше призупиненої пільги, передбаченої ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в повному обсязі (а.с.7).

04.03.2022 відділ адміністративного забезпечення №1 (м. Долина) Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації листом №201 повідомив позивача про те, що згідно заяви від 02.08.2010 він отримував пільгу на житлово-комунальні послуги як учасник війни відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 30.06.2015. Зазначено, що оскільки ОСОБА_1 є учасником війни та ветераном органів внутрішніх справ, а сукупний дохід сім`ї перевищував податкову соціальну норму, йому призначено з 01.07.2015 пільги на житлово-комунальні послуги, як ветерану органів внутрішніх справ в розмірі 50% згідно із статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Цим законом не передбачена пільга за користування газом для опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі для сім`ї з непрацездатних осіб (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 1 Закону України«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(надалітакож - Закон №3551-ХІІ) передбачено, що цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до статті 2 Закону №3551-ХІІ законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно із статтею 4 Закону №3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника війни, що підтверджується посвідченнямсерії НОМЕР_1 від 27.01.2005. Отже, на позивача поширюється дія Закону №3551-ХІІ. Позивач довів, а відповідач не спростував, що сім`я позивача складається лише з непрацездатних осіб.

Статтею 14 Закону №3551-ХІІ визначені пільги учасникам війни.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 частини 1 статті 14 Закону №3551-ХІІ учасникам війни надається:

50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);

50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю);

50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Згідно із частиною 2 статті 14 Закону №3551-ХІІ пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Відповідно частини 3 статті 14 Закону №3551-ХІІ площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім`ї осіб, які не мають права на знижку плати.

Законом №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII) від 28.12.2014 за №76-VIII (надалі також Закон №76-VIII) статтю 14 Закону № 3551-ХІІ було доповнено частиною шостою такого змісту: Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII набрав чинності з 01.01.2015, норми цього Закону в частині врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї при наданні пільг - з 01.07.2015.

У зв`язку з прийняттям Закону №76-VIII постановою Кабінету Міністрів України №389 від 04.06.2015 затверджено "Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї" (надалі також Порядок №389).

Вказаним Порядком №389 визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (надалі по тексту також пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

За приписами пункту 3 Порядку №389 пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Згідно із пунктами 9, 12 Порядку №389 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення протягом десяти днів з дня отримання інформації, зазначеної у пунктах 6-8 цього Порядку, визначають середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім`ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім`ї. У разі коли середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг.

В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 за №12-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону №76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема: підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII; частину шосту статті 14 Закону №3551-ХІІ.

У рішенні від 18.12.2018 за №12-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність вказаного Закону, підриває довіру до держави.

Конституційний Суд України вважає, що соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Пункт 2 резолютивної частини цього Рішення передбачає, що положення Закону №76-VIII та Закону №3551-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 за №12-р/2018 визначено, що частина перша статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосуванню підлягатиме у редакції до внесення змін Законом №76-VIII.

Отже, у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18.12.2018 №12-р/2018 положення частини шостої статті 14 Закону №3551-ХІІ (у редакції Закону №76-VIII) втратили чинність з 18.03.2019 та застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

Крім того, у зв`язку із втратою чинності з 18.03.2019 положень частини шостої статті 14 Закону №3551-ХІІ (у редакції Закону №76-VIII), не підлягають також застосуванню приписи Порядку №389, які передбачають надання деяких пільг учасникам війни за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Таким чином, з 19.03.2019 застосуванню підлягають положення частини першої статті 14 Закону №3551-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом №76-VIII, тобто без обмеження, яке було передбачене частиною 6 цієї норми.

Відтак, з 19.03.2019 позивач має право на пільги, передбачені статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а викладена в листі від 04.03.2022 відмова не відповідає вимогам закону.

При цьому, посилання відповідача на норми Порядку №389 є безпідставними, оскільки ця постанова була прийнята на реалізацію приписів Закону №76-VIII, норми якого визнанні неконституційними.

Відповідно ст.5 Закону України«Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

З огляду на те, що з 19.03.2019 позивач має право на пільги, передбачені статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без урахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї, дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу пільг на оплату комунальних послуг згідно статті 14 Закону №3551-ХІІ, в тому числі 50% знижки на поставку та розподіл газу для опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. м. на кожну особу, яка має право на знижку оплати та 21 кв. м. на сім`ю), є протиправними.

Отже, із врахуванням змісту заявлених позовних вимог, слід зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу пільг, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 14 Закону №3551-ХІІ на оплату комунальних послуг, в тому числі 50% знижки на поставку та розподіл газу для опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. м. на кожну особу, яка має право на знижку оплати та 21 кв. м. на сім`ю).

Щодо позовної вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату пільг щомісячно, суд зазначає, що спору відносно термінів виплати комунальних послуг на час розгляду цієї справи немає, а тому в задоволенні цієї вимоги, з огляду на її передчасність, слід відмовити.

Стосовно посилання відповідача на звернення позивача до суду із позовом в справі №300/1362/22 суд зазначає, що предметом спору в справі №300/1362/22 є правомірність нарахування і виплати відповідачем позивачу пільг згідно вимог ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб і їх соціальний захист», а предметом спору в цій справі є право позивача на пільги визначені статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тобто предмети спору в справах є різними.

При цьому суд зауважує, що позивач має право вибору закону, за яким отримувати відповідні пільги.

Зі змісту частин 1 та 2статті 382 КАС Українислідує, що суд наділений повноваженням встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, який здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Зазначені процесуальні дії є диспозитивним повноваженням суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Проаналізувавши наведені норми права та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду, так як в матеріалах справи відсутні докази можливої відмови зі сторони відповідача у добровільному виконанні судового рішення чи зволікання у його виконанні після набрання ним законної сили. Відтак, відсутні підстави у встановленні судового контрою на цій стадії судового провадження.

Стосовно прохання позивача винести окрему ухвалу щодо відповідальних осіб відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття окремої ухвали є правом суду при наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб.

Позивачем не наведено конкретних обставин, які можуть свідчити про те, що дії відповідача носять очевидний протиправний характер та спрямовані навмисно на грубе порушення прав позивача. Більше того, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтування його доводів.

Крім того суд зазначає, що в спірному випадку винесення окремої ухвали щодо відповідача буде по своїй природі ще одним вирішенням цього спору по суті.

За таких обставин, в задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали слід відмовити.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту Калуської районної державної адміністрації щодо відмови у наданні ОСОБА_1 пільг,передбачених статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) провести з 07.09.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пільг, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на оплату комунальних послуг, в тому числі 50-процентної знижки на поставку та розподіл газу для опалення житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. м. на кожну особу, яка має право на знижку оплати та 21 кв. м. на сім`ю).

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.