Рішення № 121005360, 14.08.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року Справа № 280/5253/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивачка, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивачка просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача в особі його відділу призначення пенсії Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг №084150005400 від 22.05.2024 про відмову призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ;

зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ст. 13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення про її призначення з 21.03.2024.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що в спірному рішенні відповідач вказав, що страховий стаж позивачки становить 22 роки 1 місяць, а пільговий взагалі відсутній. Зазначений висновок послугував підставою для відмови у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Проте, даний висновок повністю спростовується отриманими від ГУ ПФУ в Запорізькій області даними за формою ОК-5 та ОК-7, які підтверджують наявність у позивачки як загального, так і пільгового стажу роботи на Підприємстві з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат». Також цей стаж підтверджено Довідкою про особливий характер роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, виданою Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» 16.10.2023р. за №14/158. В зв`язку з чим, вважає спірне рішення відповідача безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 11.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі третя особа, ГУ ПФУ в Запорізькій області). Справа призначена до розгляду без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання суду відзиву на позовну заяву.

20.06.2024 засобами системи «Електронний суд» від третьої особи надійшли письмові пояснення на позов, в яких пенсійний орган зазначив, що одними із складових умов для виникнення у певної особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV є: встановлення факту зайнятості певної особи на посаді повний робочий день; виконання особою робіт, передбачених Списком №1; документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації робочого місця за умовами праці; досягнення 50 років за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 11.10.2017 року набув чинності Закон України від 03.10.2017 року №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким Закон №1058-ІV доповнено розділом ХІV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» та відповідно статтями 114 та 115. Питання призначення дострокових пенсій за віком на пільгових умовах на даний час врегульовано саме ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV. Тому, призначити пенсію на пільгових умовах можливо з урахуванням всіх необхідних складових відповідно саме до вимог Закону №1058-ІV. Таким чином, відповідно до діючого законодавства, у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з Законом №1058-ІV немає у зв`язку з відсутністю пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також, суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі від 11.06.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача - 11.06.2024 о 12:50, що підтверджується відомостями з систему Діловодство спеціалізованого суду та відповідною довідкою.

Станом на час розгляду справи, відзив від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду не надійшов.

Приписами ч.4 ст.159 КАС України встановлено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням зазначеної норми суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України.

21.03.2024 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області №084150005400 від 29.03.2024 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 було відмовлено. В цьому рішенні вказано, що загальний страховий стаж позивачки становить 22 роки 1 місяць, а пільговий - відсутній.

29.04.2024 позивачка повторно звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області №084150005400 від 07.05.2024 позивачці було відмовлено в призначенні пенсії, тому що: пільговий стаж не визначений; накази про результати атестації робочих місць - ксерокопії та не завірені належним чином; заявниця не досягла пенсійного віку.

15.05.2024 позивачка втретє звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Заява позивачки від 15.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, за результатом якої прийнято рішення від 22.05.2024 №084150005400 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Відповідно до рішення про відмову від 22.05.2024 № 084150005400 страховий стаж позивачки складає 22 роки 01 місяць. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 07.07.2011 по 15.06.2022 згідно довідки виданої Підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізькій залізорудний комбінат» від 16.10.2023 №14/158, оскільки відповідно до інформації Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 15.06.2022 підприємство фактично повністю втратило контроль над первинною документацією та всіма виробничими потужностями підприємства, що розташовані в Запорізькій області, Васильківського району с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км.

Не погоджуючись з рішенням від 22.05.2024 №084150005400 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон №2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», що доповнив Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки -після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а)працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом №213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 (далі також Рішення №1-р/2020 ) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

Таким чином, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

У зв`язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин, Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом№1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік для жінок у 45 років, тоді як другий - у 50років.

Так, за позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою в постанові від 3 листопада 2021 року у зразковій справі №360/3611/20 за подібних правовідносин:

«Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, при вирішенні питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV».

За такого правового регулювання та встановлених обставин, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, за наявності необхідного пільгового стажу, позивачка має право на пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 після досягнення нею 45-річного віку. На час звернення з вищезазначеними заявами позивачка 23.03.1976 р.н., досягла 45-річного віку.

Наявність у позивачки страхового стажу 22 роки 1 місяць сторонами не заперечується.

З приводу наявності у позивачки пільгового стажу за Списком №1, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як зазначила позивачка в позовній заяві, у ній відсутня Трудова книжка, що залишилась на окупованій території, але нею були отримані від ГУ ПФУ в Запорізькій області дані за формою ОК-5 та ОК-7, які підтверджують наявність у неї як загального, так і пільгового стажу роботи на Підприємстві з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат».

Також цей стаж підтверджується Довідкою про особливий характер роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, виданою Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» 16.10.2023 за №14/158.

Зазначена довідка містить підписи посадових осіб, відповідальних за її достовірність, печатку підприємства та повністю відповідає вимогам пункту 20 Порядку №637.

В цій Довідці вказано, що з 07.07.2011 року по 15.06.2022 рік позивачка працювала підземним стовбуровим підземної дільниці шахтних підйомів шахти «Експлуатаційна» з повним робочим днем під землею.

Зазначена робота вказана в Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та в Постанові КМУ №202 від 31.03.1994 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років», що надають право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів 1 та 3 статті 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте вказана довідка безпідставно не була врахована відповідачем при прийнятті спірного рішення.

Також відповідно до п. 3 Порядку №637 визначення загального та пільгового стажу позивачки може відбуватись на підставі даних, що є в органах Пенсійного фонду та підтверджується наданими третьою особою документами - Довідками форми ОК-5 та ОК-7 «Індивідуальні відомості про застраховану особу».

Проте зазначені відомості також безпідставно не були враховані відповідачем.

Постановою Правління ПФУ від 18.06.2014 року №10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Це Положення відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Реєстр застрахованих осіб забезпечує:

облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;

накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема:

персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності.

Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається, зокрема страхувальниками до Пенсійного фонду України.

Інформація з Реєстру застрахованих осіб надається безоплатно Пенсійним фондом України та територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій та/або електронній формі.

Інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за певними формами, в тому числі дані про трудовий та страховий стаж - згідно з додатком 9 та дані про особливі умови праці - згідно з додатком 10 до цього Положення (Форма ОК-5 та ОК-7).

Відповідно до довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6 «Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за №1000/9599 та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року №26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за №1136/17152):

код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

код ЗПЗ014А1 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років,

код ЗПЗ014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачкою Довідки ОК-5 та ОК-7 містять таблицю з відомостями по спеціальному стажу і в них зазначено код підстави для обліку спецстажу - ЗПЗ013А1 (період з жовтня 2016 року по червень 2022 року) та ЗПЗ014А1 (період з липня 2011 року по червень 2022 року); початок і завершення роботи позивачки на Підприємстві з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» помісячно з 06 липня 2011 року по 15 червня 2022 року; номер наказу про атестацію робочих місць - №456 від 14.07.2016 - запис з серпня 2016 року).

Атестація робочих місць за умовами праці на Підприємстві була проведена 03 грудня 2001 року - наказ №772а; 01 грудня 2006 року - наказ №954а; 29 листопада 2011 року - наказ №1268; 14 липня 2016 року - наказ №456; 12 липня 2021 року - наказ №345.

Ці документи надавались відповідачу разом з заявою про призначення пенсії.

Зауваження щодо атестації у спірному рішенні відповідача не зазначено.

Додатково суд зазначає, що згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а.

Відповідачем не врахований вищезазначений стаж позивачки, проте не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивачки.

Суд зазначає, що наведені в оскаржуваному рішенні відповідача підстави для неврахування пільгового стажу очевидно не відповідають нормам пенсійного законодавства України (такої підстави для неврахування пільгового стажу законодавство не містить).

Виходячи з викладеного позивачці протиправно не зараховано до пільгового стажу період роботи на Підприємстві з іноземними інвестиціями в формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» з 07 липня 2011 року по 15 червня 2022 року (10 років 11 місяців 09 днів) та відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Щодо дати призначення пенсії, то відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

З заявою саме до відповідача позивачка звернулась 15.05.2024.

Таким чином пенсію слід призначити з 15.05.2024, а не з 21.03.2024, як просить позивачка в позовній заяві.

Щодо інших доводів учасників справи, то в даному випадку суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява №18390/91; пункт 29).

Інші доводи сторін не впливають на суть спору, а отже не потребують детальних відповідей.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач відзив суду не надав, обґрунтованість спірного рішення суду не довів.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства, наданих доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

При зверненні до суду з даним позовом позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., який слід стягнути з суб`єкта владних повноважень яким прийнято протиправне рішення, а саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Інші судові витрати позивачкою до стягнення не заявлялись.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі відділу призначення пенсії Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг №084150005400 від 22.05.2024 про відмову призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, з 15.05.2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано «14» серпня 2024 року.

СуддяР.В. Кисіль