Рішення № 121004978, 14.08.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 року Справа№200/5103/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.06.2024 року № 932400152001;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.07.2024 року перерахунок його пенсії, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений для чоловіків стаж 20 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017 року.

Позов обґрунтовував тим, що має право на застосування до його пенсії наведених положень Закону. Проте оскарженим рішенням в реалізації такого права йому відмовлено.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка йому призначена з 26.10.2012 року.

Загальний страховий стаж позивача становить 22 роки 09 місяців 16 днів.

До розміру його пенсії, розрахованому відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначено надбавку за понаднормативний стаж у розмірі 7 відсотків розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Подана позивачем через вебпортал Пенсійного фонду України заява від 17.06.2024 року про перерахунок пенсії з урахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. За наслідками її розгляду прийнято рішення від 25.06.2024 року № 932400152001, яким в перерахунку пенсії відмовлено.

Вважав, що вказане рішення відповідало вимогам законодавства.

Крім того, позивач подана позивачем заява не містила усіх установлених законодавством відомостей, які мають бути зазначені в заяві про призначення пенсії, а тому вважав, що позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як отримувач пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка йому призначена з 26.10.2012 року.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 .

17.06.2024 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України подав заяву про перерахунок пенсії (заява від 07.06.2024 року, зареєстрована 17.06.2024 року за вхідним № 277), в якій просив перерахувати з дати звернення його пенсію за віком із використанням положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що була чинною до 03.10.2017 року (помилково замість «до 11.10.2017 року» зазначено до 03.10.2017 року), шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік - за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (20 років для чоловіків).

Заяву обґрунтовував тим, що оскільки його страховий стаж на дату звернення складає 42 роки, йому належить виплачувати пенсію, збільшену на 22 % заробітку (оскільки після встановленого зазначеним Законом мінімального стажу для чоловіків 20 років позивач пропрацював ще 22 роки).

Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до Порядку, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.06.2024 року № 932400152001 в перерахунку пенсії відмовлено.

В оскарженому рішенні допущено описку - помилково зазначено дату його прийняття як «25.06.202» (тобто вкінці року пропущена цифра). Проте, відповідач пояснив, що рішення прийнято 25.06.2024 року.

Рішення мотивоване тим, що заявник перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену на умовах норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 26.10.2012 року. Розрахунок розміру пенсії за віком передбачений ст.ст. 27, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 28 якого передбачає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Статтею 28 цього Закону визначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Вказаний закон з питань пенсійного забезпечення є загальним.

Водночас, спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає спеціальні норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що була чинною до 11.10.2017 року та підлягала застосуванню станом на день призначення позивачу пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що є чинною з 11.10.2017 року (із змінами, внесеними згідно із Законом від 03.10.2017 року № 2148-VIII)) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені цим Законом як загальним або спеціальним законом Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У той же час, для громадян, які відносяться до категорій 1, 2, 3, 4 постраждалих від катастрофи на Чорнобильській АЕС, розрахункова величина має пільговий характер і визначена ч. 2 ст. 56 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 року у справі №565/1270/17, від 02.04.2019 у справі №565/871/17, від 26.11.2019 року у справі №572/1263/17, від 16.07.2020 року у справі №336/7176/16-а, від 04.05.2022 року у справі №560/495/17, від 28.07.2022 року у справі № 560/868/17.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 року у справі №300/3435/21 сформував наступні висновки:

« 1) «держава гарантувала, зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII (тобто, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), редакцією пункту 2 статті 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.»;

2) «щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.».

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп).

На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії його спеціальний (чорнобильський) стаж роботи становив понад 20 років.

Отже, оскільки пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу призначено до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (тобто, до 01.01.2004 року), і на час звернення із заявою про перерахунок пенсії його спеціальний (чорнобильський) стаж роботи становив понад 20 років, тому він мав право на перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 зазначеного Закону в редакції, що була чинною до 11.10.2017 року, - із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений спеціальний (чорнобильський) стаж (який для чоловіків становить 20 років, для жінок - 15 років).

Відмовою в проведенні такого перерахунку пенсії відповідач порушив права та законні інтереси позивача.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення.

Посилання представника відповідача у відзиві на обставини, які не відображені в оскарженому рішенні (невідповідність заяви позивача вимогам законодавства, тощо), є неприйнятними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Щодо дати, з якої позивачу слід перерахувати пенсію

Позивач просив зобов`язати відповідача провести перерахунок його пенсії з 01.07.2024 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначає строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Аналогічні положення містяться в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.

За перерахунком пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою, яка відповідачем зареєстрована 17.06.2024 року під вхідним № 277, і саме з цією заявою він пов`язував свої позовні вимоги. Таким чином, його пенсія підлягала перерахунку з 01.07.2024 року (тобто, з першого числа наступного місяця (ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»)).

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.06.2024 року № 932400152001, прийняте щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.07.2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що була чинною до 01.10.2017 року.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 14 серпня 2024 року.

Суддя Т.В. Логойда