Постанова № 12100372, 12.10.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-1018/10/0670

категорія 2.11.15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кузьменко Л.В. ,

при секретарі - Маленівському А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, головного управління державного казначейства України у Житомирській області <Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

встановив:

В позові до суду виробничо-торгівельне підприємство у формі ТОВ "Ренесанс" просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 18.01.2010 року №0000022304/0, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1014000 грн. та стягнути на його користь з Державного бюджету України заборгованість по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість згідно із деклараціями за жовтень 2009 року в сумі 800000 грн. та за листопад 2009 року – в сумі 134000 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що зафіксовані в акті перевірки від 12.01.2010р. №43/23-2/13566695 допущені підприємством порушення п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" не відповідають фактичним обставинам справи. На думку позивача, висновок відповідача про те, що підприємство не мало права на бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки відсутнє підтвердження сплати податку до бюджету підприємствами постачальниками та їх контрагентами, є безпідставним.

Зазначив, що між ВТП у формі ТОВ "Ренесанс" та ТОВ "РГП "Метал Стіл", ПП "Оліс" та ТОВ "Транс-Фонд" були укладені договори поставки. Передача товару була оформлена виписаними належним чином видатковими та податковими накладними на підставі яких зазначені в них суми ПДВ віднесені підприємством до податкового кредиту.

В засіданні суду позивач уточнив свої вимоги. Просив стягнути на його користь з Державного бюджету України заборгованість по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість згідно із деклараціями за жовтень 2009 року в сумі 880000 грн. та за листопад 2009 року – в сумі 134000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив на підставі того, що оскаржуване податкове рішення прийняте інспекцією в межах наданих повноважень і відповідно до порушень, які виявлені в процесі перевірки та зафіксовані у відповідному акті. Зазначив, що підприємства, що сформували податковий кредит контрагентів ВТП у формі ТОВ "Ренесанс", мали ознаки фіктивності. Тому бюджетне відшкодування позивачу ПДВ неможливо через відсутність підтвердження факту сплати податку до бюджету підприємствами постачальниками та їх контрагентами.

В ході слухання справи в порядку представництва інтересів держави в справу вступив прокурор, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки ВТП у формі ТОВ "Ренесанс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника в жовтень, листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період вересень, жовтень 2009р., ДПІ у м. Житомирі був складений №43/23-2/13566695 акт від 12.01.2010р.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення від 18.01.2010 року №0000022304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1014000 грн.

З акту перевірки вбачається, що ВТП у формі ТОВ "Ренесанс" порушило вимоги п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме відсутнє підтвердження факту сплати ПДВ до бюджету підприємствами постачальниками та їх контрагентами у зв'язку з цим, підприємство завищило суму ПДВ, заявлену до відшкодування за жовтень 2009 року на 880000 грн. та за листопад 2009 року на 134000 грн.

З висновком податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі – Закон), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, зокрема, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Сумніву щодо належного оформлення документів, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту між ВТП у формі ТОВ "Ренесанс" та його контрагентами ТОВ "Транс-Фонд", ТОВ "РГП "Метал Стілл" та ПП "ПТФ Оліс", у відповідача не було.

В засіданні суду представник позивача пояснила, що відповідач зустрічних перевірок не проводив, крім того, законне формування податкового кредиту підтверджують податкові та видаткові накладні та банківська розшифровка (виписка).

Встановлено, що позивач прямих стосунків з контрагентами контрагентів ТОВ "Транс-Фонд", ТОВ "РГП "Метал Стілл" та ПП "ПТФ Оліс", які, на думку податкового органу, мали ознаки сумнівності та фіктивності, не мав, що в засіданні суду підтвердила представник відповідача

. Представник відповідача будь-яких доказів на підтвердження своїх висновків суду не надав.

Крім того, під час здійснення перевірок позивача відповідач обмежився виключно посиланнями на ознаки сумнівності деяких учасників ланцюга постачання товарів. У той же час, обґрунтованих доводів щодо недобросовісного характеру діяльності цих платників податку відповідач не надав, фактам обізнаності з цими обставинами останнього з учасників ланцюга – ВТП у формі ТОВ "Ренесанс" належної уваги не приділив.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві. Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Житомирі від 18.01.2010 року №0000022304/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 1014000 грн. підлягає скасуванню, а зазначена сума – стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача. Проте, представник останнього в засіданні суду не надав обґрунтованих доводів щодо недостовірного нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2009 року.

Така позиція суду підтверджується правовою позицією Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 18.01.2010 року №0000022304/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-торгівельного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідно до декларацій за жовтень 2009 року в сумі 880000 грн. та за листопад 2009 року в сумі 134000 грн. на розрахунковий рахунок №26008055992516, МФО 311744 ЖРУ "Приватбанк" м. Житомир.

          Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                Л.В. Кузьменко

Повний текст постанови виготовлено: 18 жовтня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.