Рішення № 121002214, 12.08.2024, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа №375/1972/23

Провадження №2/375/144/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 серпня 2024 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Штифорук О.В.,

за участю секретарів Юрченко Л.В., Киричок В.В.,

розглянувши у загальному позовному провадженні в відкритому судовому засіданні цивільну справуза позовною заявою в смт. Рокитне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (в інтересах малолітнього: ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмата спору: Служба у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради про позбавлення батьківських прав,-

В СТ АН ОВ ИВ:

У грудня 2023 року до суду надійшла позовна заява про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ОСОБА_3 .

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 являються батьками малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 19.09.2018 у цивільній справі № 375/1097/18 шлюб, укладений 28.06.2014 року, розірвано. Станом на 13.07.2016. (день народження дитини) відповідачка перебувала під вартою у Слідчому ізоляторі № 13 м. Києва. Після народження дитина на протязі близько 1 року та 3 місяців також перебувала приміщенні зазначеного СІЗО. У жовтні місяці 2017 року позивачеві вдалося забрати дитину додому. Через деякий час відповідачка була звільнена з-під варти, стала проживати батьківському будинку в с. Острів. Відповідачка не спілкувалася з дитиною, не приймала участі у її вихованні, не забезпечувала матеріально, у зв`язку з чим весь тягар по утриманню дитини був покладений виключно на позивача.

Ухвалою суду від 20.12.2023 року відкрито загальне провадження у вказаній цивільній справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26.04.2024 року про закрито підготовче провадження та призначено справудо судового розгляду.

В судове засідання сторона позивача не з`явилася. Натомість, представник позивача та позивач подали клопотання про про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтрмують у повному обсязі, позивач щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з?явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась неодноразово належним чином, будь-яких заяв чи клопотань від неї не надходило, правом на надання відзиву не скористалася.

Представник третьої особи: ОСОБА_4 подала клопотання про розгляд справи у відсутності представника.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост.164 СК Українибатько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Стаття 150 цього Кодексуперелічує обов`язки батьків щодо виховання дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 виданого Подольським районним у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.07.2016 року, вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 19.09.2018 року у цивільній справі № 375/1097/18 шлюб який було укладено між сторонами 28.06.2014 року, розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 залишено прізвище відповідачу " ОСОБА_6 ".

З довідки від 05.05.2023 № 01-25/65 виданої директором Ольшаницького ліцею Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області встановлено, що батько - ОСОБА_1 виконує обов`язки щодо виховання та навчання сина ОСОБА_2 , приймає участь у батьківських зборах. загально-шкілльних заходах протягом 2022-2023 років. Мати дитини ОСОБА_5 у вихованні сина участі не приймає.

Відповідно до довідки від 11.05.2023 № 213 виданої старостинським округом № 5 с. Острів та Троїцьке Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області встановлено, що дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації матері ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстрований та не проживає.

З довідки від 05.05.2023 № 241 виданої старостинським округом № 2 с. Ольшаниця Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області встановлено, що дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації разом з батьком ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 з 13.10.2017 року по теперішній час.

Рішенням виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області від 01.03.2024 року № 75 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

У висновку служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 01.03.2024 року № 75 зазначено, що 22.02.2024 питання щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київськоїобласті. ОСОБА_3 на засідання комісії не з`явилась. В телефонній розмові 21.02.2024 зазначила, що за місцем реєстрації не проживає, надати інформацію про фактичне місце перебування відмовилась. Повідомила, що не погоджується на позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина. Жодних аргументів на захист своєї позиції не зазначила, докази про те, що виконувала батьківські обов`язки, не надала. На запитання про спілкування з сином відповідати відмовилась. Члени комісії одноголосно підтримали пропозицію вважати за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина.

Як пояснив позивач в позовній заяві звернення до суду з заявленим позовом є метою захисту дитини в правовому полі та можливості його опікувати на законному рівні, оскільки відповідач життям дитини не цікавиться, матеріально не допомагає.

Позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують винну поведінку відповідача щодо невиконання своїх батьківських обов`язків.

Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя, та відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.

Таким чином, врахувавши конкретні обставини справи, якнайкращі інтереси дитини, а також те, що відповідач фактично не виконував свої батьківські обов`язки у період, коли дитина лишилася матері, суд дійшов висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав.

Згідно ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифікованоЗаконом №475/97-ВР(475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Виходячи з положень ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Це положення закріплено і в національному законодавстві. Так, відповідно дост.180 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно дост.181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК Українипередбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цьогоКодексу.

Згідност.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.

З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги, якими стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі1/4частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дати подання позову до досягнення диною повноліття.

Згідно вимог ст. ст.76,77,79,80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так як позивачем доведено, а відповідачем не спростовано в силу принципу змагальності сторін обґрунтованості позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приймаючи до уваги викладене, суд визнає вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до положень статей141,142 ЦПК Українистягненню з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 073,60 грн. та на користь відповідача сплачений ним при поданні позовної заяви у розмірі 1 073,60 грн, що підтверджується копією квитанції про сплату № 0140-2977-4905-1937 від 25.11.2023 у розмірі 536,80 грн та копії квитанції № 8618=3524-3268-4037 від 06.12.2023 у розмірі 536,80 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст.2, 4,12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265,280-289 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (в інтересах малолітнього: ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмата спору: Служба у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідачащомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 04 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок, сплачений ни мпри поданні позовної заяви до суду.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в дохід держави у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подаєтьсядо Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2024 року.

Головуюча суддя О.В.Штифорук