Рішення № 120997380, 05.08.2024, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

05.08.2024 227/2066/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Кошлі А.О.

за участю секретаря судового засідання Добрелі Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Трун Ольга Валентинівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

До Добропільського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Трун Ольга Валентинівна, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 26.02.2018 по 29.01.2021 року та з 05.05.2021 по 01.03.2024 року працював у ТОВ «Краснолиманське». 02.05.2024 року позивач був звільнений за ст. 38 КЗпП України. Однак, з моменту звільнення до подачі даної позовної заяви, з позивачем не проведений розрахунок по заборгованості з заробітній плати.

Позивач просить суд стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.11.2019 по 29.01.2021 року та з 05.05.2021 по 01.03.2024 року.

Ухвалою суду від 03 липня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, крім того витребувані у відповідача дані про розмір заборгованості по заробітній платі.

До судового засідання позивач та його представник не з`явилися, представник надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача заборгованості з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати. Заборгованість з виплати заробітної плати за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року складає 107281,77 гривень, з березня 2022 року по березень 2024 року 140251,86 гривень, а всього 247533,63 гривень. Даний факт підтверджується довідкою № 485 від 10.07.2024 року, яка надається відповідачем до відзиву на виконання ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03.07.2024 року. Суми в довідці зазначені після обов`язкових утримань до сплати, тобто вже з утриманням підприємством з цих сум обов`язкових податків та зборів. Виходячи із вищевикладеного, вимоги щодо стягнення заборгованості з оплати праці підлягають задоволенню у розмірі зазначеному відповідачем у відзиві на позовну заяву, а саме у розмірі 247533,63 грн.

Представник відповідача просить позовні вимоги задовольнити.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач працював у ТОВ «Краснолиманське» з 26.02.2018 року по 29.01.2021 та з 05.05.2021 року по 01.03.2024 року.

Відповідно до довідки ТОВ «Краснолиманське» від 10.07.2024 року, заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року становить 107281,77 гривень, з березня 2022 року по березень 2024 року 140251,86 гривень. Всього заборгованість складає 247533,63 гривень. Сума вказана після утримань всіх обов`язкових податків та зборів.

У статті 55 Конституції України вказано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 2 КЗпП працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.

Відповідно до ст.47 КЗпП роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ч.1ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що на дату звільнення позивача заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складала 247533,63 гривень, сума вказана після обов`язкових податків та зборів, заборгованість станом на дату розгляду справи не сплачена. Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем і в день звільнення йому не були виплачені належні від підприємства суми, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заробітна плата у розмірі 247533,63 гривень, ця сума визначена після утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст. 141 та ч.1 ст.142 ЦПК України та враховуючи, що відповідач визнав позов в повному обсязі до початку розгляду справи по суті, а позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судових витрат у вигляді судового збору, суд вважає стягнути з відповідача на користь держави 50 відсотків від розміру судового збору, який повинен справлятися за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою.

Оскільки позивач звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» і подав документи в електронній формі, при стягненні судових витрат у справі, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають покладенню на відповідача, та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 990,14 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.ст.12-13,81,141,259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 47,116 КЗпП України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Трун Ольга Валентинівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави заборгованість по заробітній платі у сумі 247533 (двісті сорок сім тисяч п`ятсот тридцять три) гривні 63 копійки, без утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» судовий збір у дохід держави в сумі 990 (дев`ятсот дев`яносто) гривень 14 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», код ЄДРПОУ 32281519, адреса: 01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський район), 64.

Суддя А.О. Кошля

05.08.24