Рішення № 120996011, 14.08.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2874/24

Провадження №2/639/1119/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року

Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник позивач ОСОБА_1 адвокат Іванюченко В.В. з позовом до відповідача ТОВ «Українські Фінансові Операції» і просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №24700, вчинений 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» суми заборгованості за кредитним договором №382714 від 06.09.2019 та плати за вчинення виконавчого напису у загальному розмірі 27456,50 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.07.2021 року стосовно нього було відкрито виконавче провадження №66118033 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем №24700, вчиненого 29.04.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» заборгованість в розмірі 27 456,50 грн. Так, позивач вказує, що при вчиненні виконавчого напису було порушено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України; сума заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією є по суті оспорюваною сумою та такою, що не визнана позивачем як безумовна, що є обов`язковим для вчинення виконавчого напису нотаріусом; вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями не вбачається за можливе. Виконавчий напис не може бути виданий на підставі договорів не посвідчений нотаріально.

Отже, посилаючись на ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», приписи статей 15,16,18 ЦК України та підзаконні нормативні акти, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.05.2024 року позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 23.05.2024 року представником позивача вказані недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 травня 2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чиномповідомлений продату,час тамісце розглядусправи представниквідповідача ТОВ «УкраїнськіФінансові Операції» у судове засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.08.2024 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис №924700 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Українські Фінансові Операції» заборгованості в розмірі 27456,50 грн. (а.с. 20).

На підставі виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським В.Ю. 16.07.2021 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №66118033 (а.с. 18-19).

19.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським В.Ю. в рамках ВП №66118033 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно доя якої, боржник ОСОБА_1 отримує дохід у ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Плінфа» за адресою Харківська обл., м. Харків. Копія постанови направлена на виконання до ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Плінфа» (а.с. 21-22)

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

За приписами ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно дост. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною першоюстатті 88 Закону України «Про нотаріат»закріплено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Пунктами 3.1-3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Боржник, який має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені зазначеним вище Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Відповідно до пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»(далі - Перелік) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються оригінал нотаріально посвідченого договору; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Такого висновкудійшов Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 року за наслідками розгляду справи № 638/850/16-ц.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу II Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

Окрім того, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, саме такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі 910/10374/17.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

В даному випадку оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 29.04.2021 року. При цьому відповідачем не доведено факт надання нотаріусу на час вчинення виконавчого напису оригіналу нотаріально посвідченого договору та підтвердження безспірності заборгованості, між тим позивач дану заборгованість оскаржує, посилаючись на відсутність належних попереджень про розмір заборгованості, що не спростовано в судовому засіданні.

З огляду на викладене, підлягає задоволенню позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» про визнання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №24700 від 29.04.2021 року, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» заборгованості у розмірі 27 456,50 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зч.1ст.141ЦПК Українисудовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог.Таким чином,у зв`язкуіз задоволенняпозовних вимогу повномуобсязі,з відповідачапідлягає стягненнюна користьпозивача сплаченийсудовий збірв сумі968,96грн. (а.с. 1).

Враховуючи викладене,керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 264, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким,що непідлягає виконанню, виконавчий напис за №24700 від 29 квітня 2021 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованості у загальному розмірі 27456,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 313.

Повне рішення складено 14.08.2024.

Суддя С.О. Рубіжний