Ухвала суду № 120988831, 13.08.2024, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/12665/24

Пр. №2/521/5782/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Одеса

Суддя Малиновськогорайонного судум.Одеси СегедаО.М.,розглянувши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сервіс Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська міська рада, про визнання договору та протоколу недійсними,

встановила:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сервіс Плюс» (далі ТОВ «КК «Сервіс Плюс»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська міська рада, про визнання договору та протоколу недійсними.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2024 року справу було передано на розгляд судді Сегеді О.М.

Справа отримана суддею 12 серпня 2024 року.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви, приходжу до висновку, що вказана позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 чинного ЦПК України.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч положенням ст. 175 ЦПК України, подана позовна заява не містить правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення доказів за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. 117 ЦПК України.

Забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Також, основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є необхідність доведення обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.

Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність тощо).

Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.

Аналогічний висновок зроблено в ухвалі Верховного Суду від 02.05.2019 року під час розгляду справи № 3д/9901/2/19.

Водночас, необхідно зазначити, що нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.

Суд звертає увагу, що заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які згідно з аналізом норм цивільного процесуального законодавства оформляються у письмову вигляді окремим документом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів у даному випадку не оформлена відповідно до вимог визначених ст. 117 ЦПК України, а саме: вона не викладена у формі окремої заяви, по суті заява є неконкретизованою, у ній не зазначено необхідності забезпечення доказів, зокрема, не доведено, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність тощо), а також, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому. Більше того, не вказано передбачений законом спосіб забезпечення доказів з обгрунтування його застосування.

Також відповідно до ч. 3 ст. 117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, в порушення вказаних норм, позивачем не долучено квитанції про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Тобто, подана заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цьогоКодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Керуюча компанія«Сервіс Плюс»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Одеська міськарада,про визнаннядоговору тапротоколу недійсними- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків заяви не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, та буде призначена до розгляду у судове засідання, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Сегеда